Справа: № 2а/2506/9844/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Іменем України
26 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Троян Н.М., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.06.2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Крім того, постанову допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач одержує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії та являється інвалідом 2 групи осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У відповідності до статті 49 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровлю, особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам І групи складає 100 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком, а інвалідам III групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
З огляду на те, що ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, при винесенні рішення, судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не було зазначено межі суми стягнення, що визначені законом, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково.
Абзац четвертий резолютивної частини постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.06.2011 року - змінити, виклавши його наступним чином:
"Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць".
В іншій частині постанову - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді Троян Н.М.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Троян Н.М.
Твердохліб В.А.