Справа: № 2-а-2294/11 Головуючий у 1-й інстанції: Смага С.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
26 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства передбачена ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року позов задоволено, а саме: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва позивачу відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30% мінімальної заробітної плати, за період з 19 липня 2010 року по 17 грудня 2010 року з урахуванням виплачених коштів
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.06.2000р. і проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні гарантованого добровільного відселення - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачам вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 37, вказаного Закону, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 37 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачів права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має . Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Київської області - залишити без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.