ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.284-18-98
Справа № 5011-44/12086-2012 18.03.2013
За заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська рибодобувна компанія" (код ЄДРПОУ 32935250)
про визнання банкрутом
суддя Чеберяк П.П.
Представники:
від заявника Коляда А.С. - представник
від боржника Іпатов В.В. - представник
арб. керуючий Ронський Р.М.
Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська рибодобувна компанія" оскільки останній заборгував Публічному акціонерному товариству "Дочірній Банк Сбербанку Росії" 30 594 752 (тридцять мільйонів п'ятсот дев'яності чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 68 коп. і не спроможний сплатити заборгованість.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2012р. порушено провадження у справі № 5011-44/12086-2012 та призначено справу до розгляду на 01.10.2012р.
28.09.2012р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Ронського Романа Михайловича про участь у справі.
01.10.2012р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Войтановича Олександра Йосиповича (ліцензія серії АВ № 498976 від 16.11.2009р.).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2012р. відкладено розгляд справи на 15.10.2012р.
03.10.2012р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про зупинення провадження у справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відділ державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.09.2012р. в частині встановлення заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.09.2012 без змін.
Матеріали справи № 5011-44/12086-2012 повернуто до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2012р. призначено розгляд справи на 10.12.2012р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2012р. відкладено розгляд справи на 19.12.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.12 відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про зупинення провадження у справі.
Ухвалою підготовчого засідання від 19.12.2012р. визнано розмір вимог кредитора - Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на суму 30 594 752 (тридцять мільйонів п'ятсот дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 68 коп., розпорядником майна боржника призначено Ронського Романа Михайловича (ліцензія серії АГ № 580373 від 12.08.2011р.), якого зобов'язано скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника у строк до 01.03.2013р., попереднє засідання суду призначено на 18.03.2013 р.
26.02.201р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М. про накладення арешту на майно боржника.
14.03.2013р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М. про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 18.03.2013р. розглядалось клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М. про накладення арешту на майно боржника.
Розпорядник майна надав пояснення по суті поданого клопотання.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що в ході проведення процедури розпорядження майном боржника, розпорядником майна було встановлено, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області знаходиться виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № 764, виданого 28.05.2009р. приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу щодо звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська рибодобувна компанія", а саме судно «Групер», що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Червоних партизан, 9 для задоволення вимог ПАТ «Сведбанк».
Незважаючи на заборону вчиняти дії щодо майнових активів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2012р., відділом державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області вчиняються виконавчі дії щодо арешту та вилучення для подальшої примусової реалізації майна боржника, а саме судна «Групер».
З огляду на викладене, з метою вжиття заходів, спрямованих на збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів, розпорядник майна просить суд накласти арешт на майно боржника, а саме судно «Групер».
Представники заявника та боржника проти задоволення поданого клопотання не заперечували.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи зі змісту ст. 66 Господарського процесуального кодексу України та ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. При цьому господарський суд може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити заходів для збереження майна.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вжиті судом заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють до введення наступної судової процедури банкрутства (санації, ліквідації, мирової угоди).
Вичерпний перелік заходів щодо забезпечення позову (у даному випадку забезпечення вимог кредиторів) визначений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Вищий господарський суд України у постанові 13.12.2006р. по справі № 6/112-06 вказав, що належними та допустимими заходами забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство є, зокрема, накладення арешту на основні засоби, об'єкти нерухомості боржника (майнові активи боржника), за виключенням відчуження оборотних активів, які необхідні для забезпечення господарської діяльності боржника, а також для сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та виплати заробітної плати працівникам боржника.
В Інформаційному листі від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» Вищий господарський суд України також зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Пунктом 73 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009р. визначено, що у виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності.
Враховуючи викладене вище, розглянувши клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М. про накладення арешту на майно боржника, оцінивши додані до клопотання докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого клопотання тому вважає за необхідне його задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ронського Романа Михайловича про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська рибодобувна компанія".
2. Накласти арешт на належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноморська рибодобувна компанія" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14В, код ЄДРПОУ 32935250) рухоме майно, а саме судно «Групер», рік побудови - 1994р., країна виробник - Туреччина, свідоцтво про право власності на судно серії СЕ № 05448, видане Інспекцією головного державного реєстратора флоту України 30.05.2006р.
3. Ухвалу направити сторонам та розпоряднику майна.
Зазначена ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом року з дня прийняття.
СуддяП.П. Чеберяк