25.03.13р. Справа № 904/1570/13-г
За позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, пр. Карла Маркса, 75, м. Дніпропетровськ, 49011
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь", вул. Сучкова, буд. 2а, м. Новомосковськ, 51200
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Суддя Ємельянова О.О.
Секретар судового засідання Король І.А.
Представники:
Прокурор: Захарчук В.О. (посвідчення № 012333 від 01.11.2012 року)
Від позивача: Кнір К.В. - представник (дов. № 4/8-32 від 10.01.2013 року)
Від відповідача: Юрченко В.А. - представник (дов. № б/н від 12.03.2013 року)
Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Світязь" (далі-відповідач) у якому просить суд:
Внести зміни до п. п. 2.3. та 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 21.01.2005 року № 040510400044, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Світязь», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козиною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5713, виклавши їх в такій редакції:
«п. 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.01.2013 року становить 827 379 грн. 91 коп.».
«п. 4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 12 410 грн. 70 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом».
Позовні вимоги обґрунтовані зміною порядку визначення мінімального розміру орендної плати за землю відповідно до вимог пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.03.2013 року.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 12.03.2013 року на 20.03.2013 року та з 20.03.2013 року на 25.03.2013 року.
19.03.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.03.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
03.12.2004 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Світязь" (орендар), яке в результаті реорганізації є правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю „Світязь" (державна реєстрація змін проведена державним реєстратором 20.04.2012 року, номер запису 12291450000001462) було укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Курсантська, 7 (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:524:0024 (а.с.14).
Відповідно до пункту 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1282 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 50%, або 0,0641 га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становить 300 262 грн. 40 коп. (пункт 2.3 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що договір укладено на п'ятнадцять років.
03.12.2004 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 0,1282 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 50%, або 0,0641 га. (а.с.22).
Відповідно до пункту 4.1 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 % відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Розмір орендної плати переглядається щорічно, або в інших випадках, передбачених законом (пункт 4.7 договору).
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до статті 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.
Позивач вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди землі від 03.12.2004 року, що є причиною виникнення спору.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 Цивільного кодексу України).
Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Згідно зі статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно зі статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (статті 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Згідно витягу від 16.01.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Курсантська, 7 (Самарський район), загальною площею 0,1282 га становить 827 379 грн. 91 коп. (а.с.33).
Відповідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.3.4.7 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Пунктом 12.1 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 12.2 договору).
Відповідно до пункту 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками було вирішено встановити у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (а.с.34).
У газеті "Наше місто" від 22.02.2011 року за № 26 (3306) було опубліковано звернення міського голови Куліченка І.І. до орендарів земельних ділянок комунальної власності у Дніпропетровську. Листом від 18.02.2011 р. № 7/22-185 "Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства" орендарям було доведено до відома про необхідність внесення відповідних змін до діючих договорів оренди шляхом укладання додаткових договорів (а.с.35).
Відповідач на зазначене звернення не відреагував. Зазначивши у відзиві, що правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2004 році, а тому на них неможливо розповсюдити дію рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 року.
На день розгляду справи спірний договір до вимог законодавства сторонами не приведено.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 2.3 договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством „Світязь" в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 16.01.2013 року в розмірі 827 379 грн. 91 коп. та до пункту 4.1 договору щодо визначення розміру річної орендної плати за земельну ділянку та встановлення її в розмірі 12 410 грн. 70 коп.
Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Отже, позовні вимоги Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-УІ, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.
В підпункті 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 147 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати покладаються на відповідача.
Суд вважає позовні вимоги прокурора правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 32 - 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Внести зміни до п. 2.3. Договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 21.01.2005 року № 040510400044, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Світязь», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козиною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5713, виклавши його в такій редакції:
«п. 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.01.2013 року становить 827 379 грн. 91 коп.».
Внести зміни до п. 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 21.01.2005 року № 040510400044, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Світязь», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козиною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5713, виклавши його в такій редакції:
«п. 4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 12 410 грн. 70 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» (вул. Сучкова, буд. 2а, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; код ЄДРПОУ 13459591; р/р 26000121726051 в КБ „ПриватБанк"; МФО 305299) в доход державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України, у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) - 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області,
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 26.03.2013р.
Суддя О.О. Ємельянова