Головуючий у 1-й інстанції: Мельничук Н.В.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"20" березня 2013 р. Справа № 2а-9152
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "27" лютого 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 27.02.2012 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача.
Зобов"язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 30 % від мінімальних заробітної плати за період з 02.05.2011 року по 27.02.2012 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову з підстав, зазначених у скарзі, із закриттям провадження у справі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду із позовом як громадянин, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує допомогу у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача за період з 02.05.2011р. по 31.12.2011р., однак помилково зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2012р. по 27.02.2012р. з урахуванням наступного.
Частиною 2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" передбачено, що положення ст.ст. 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012р. № 3-рп/2012 також оприлюднено, що Верховною Радою України надано право Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто, проведення виплат різних видів допомоги, компенсацій та доплат, передбачених Законом, здійснюється у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, постанова суду в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2012р. по 27.02.2012р. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.
В іншій частині постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "27" лютого 2012 р. скасувати в частині задоволення позову про зобов"язання Управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати і виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 30 % від мінімальних заробітної плати за період з 01.01.2012р. по 27.02.2012 року.
В іншій частині постанову залишити без змін .
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34642
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області вул. Київська, 11,м. Березне,Рівненська область,34600