Провадження: 22ц/790/957/13 Головуючий І інстанції -
Справа: № 2024/5708/2012 Клименко О.І.
Категорія - договірні Доповідач - Костенко Т.М.
20 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді: Костенко Т.М.,
суддів: Гальянової І.Г., Колтунової А.І.
при секретарі Ленюк Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ліквідатора ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: ЗАТ «Про Кредит Банк» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі- продажу нерухомого майна від 30.05.2012 року, який укладено між ліквідатором ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_5, та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4., зобов'язати КП ХМБТІ зареєструвати право власності на квартиру за ОСОБА_2
Свою вимогу позивач обґрунтував тим, що 20.06.2006 року між ЗАТ «Про Кредит Банк» з однієї сторони та позивачем ОСОБА_2, який є майновим поручителем ОСОБА_7 з іншої сторони укладено договір іпотеки № 6149-ІД-1, за яким ОСОБА_2 передає, а іпотекодержатель, тобто ЗАТ « Про Кредит Банк» приймає в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належала ОСОБА_2
Того ж числа, 20.06.2006 року було укладено договір поруки № 6149-ДП, за яким ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед ЗАТ « Про Кредит Банк» відповідати за зобов'язання ФОП ОСОБА_7 Цим же договором було передбачено, що у випадку невиконання позичальником ОСОБА_7 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафними санкціями.
Постановою Господарського суду Харківської області від 09.12.2010 року ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 Відповідно до чинного законодавства майно банкрута, що є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до договору купівлі - продажу від 30.05.2012 року, укладеного за участю арбітражного керуючого, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_1 була продана.
Позивач вважає, що даний договір порушує права і законні інтереси банку та боржника, так як реалізація предмету іпотеки відбулась за надто низькою ціною і спричинила кредитору значних матеріальних збитків, у зв*язку з непогашенням боргу в повному обсязі за рахунок реалізації предмету іпотеки, а тому просить суд визнати його недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийняте з порушенням вимог чинного матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсною оцінку квартири АДРЕСА_1 виготовлену суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8, визнати недійсними результати аукціону з продажу квартири АДРЕСА_1 від 29.11.2011 р., визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30 травня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, повернути сторони до попереднього стану: зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 а з ліквідатора ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_5 стягнути на користь ОСОБА_3 отримані від реалізації майна кошти, зобов'язати КП «Харківське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та цей факт не заперечується сторонами, що 20.06.2006 року між ЗАТ «Про кредит Банк» та позивачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 6149-ІД-1, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Цього ж дня між цими ж сторонами було укладено договір поруки № 6149-ДП, за яким ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед ЗАТ «Про Кредит Банк» відповідати за зобов'язання ФОП ОСОБА_7 та у випадку невиконання позичальником ОСОБА_7 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом.
На підставі Постанови Господарського суду Харківської області від 09.12.2010 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом, а також у відповідності до ст.52 ЦК України спірна квартира була включена до ліквідаційної маси та 29.11.2011 року арбітражним керуючим ОСОБА_5 з аукціону продана ОСОБА_3
При цьому, як свідчать матеріали справи, для визначення стартової вартості предмету іпотеки ліквідатором ОСОБА_5 було замовлено та отримано звіт про оцінку майна, відповідно до якого вартість об*єкту продажу складає 279090 гривень.
Крім того, в межах ліквідаційної процедури в газеті «Правопорядок» були розміщені оголошення про проведення аукціону з продажу вищезазначеної квартири. Після того, як аукціон не відбувся вперше, стартова вартість квартири була зменшена на 30%, що відповідає п.3 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що предмет іпотеки відчужувався на виконання вимог постанови господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом, відчуження проводилося арбітражним керуючим, тобто особою, яка має відповідну ліцензію та призначається судом. Крім того, районним судом не встановлено будь-яких ознак недійсності оспорюваного договору купівлі-продажу як правочину.
Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає матеріалам справи та узгоджується з вимогами Законів України «Про іпотеку», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
З приводу інших вимог, заявлених позивачем в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає, що уу відповідності до ст..303 ЦПК України вони не можуть бути предметом розгляду апеляційного суду, так як не розглядалися судом першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Інші доводи, викладені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.
За таких, обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя -
Судді -