Справа № 244/868/13-ц
Номер провадження 2/244/404/2013
іменем України
18.03.2013
Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Радченко В.Е.
при секретарі - Гайтеровій Я.М.
з участю:
позивачки - ОСОБА_1 (не з*явив).
представника позивачки - адвокат ОСОБА_2 (не з*явив).
відповідача - ОСОБА_3 (не з*явив).
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку
.
Позивач 28.02.2013 р. звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку. Позов мотивувала тим, що є власницею житлового будинку з усіма надвірними побудовами і спорудами, розташованими у м. Сніжне, вулиця Тимошенка, будинок №28, Донецької області на підставі укладеного з з ОСОБА_3 в нотаріальному порядку договору дарування від 10 вересня 2005 року, на земельній ділянці площею 0,1409 га, на яку 25.03.1996 року відповідачу виданий Державний акт на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування жилого будинку, серія ДН, рег. №329.
Окремий договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладався, але відповідачка передала покупцю Державний акт на право власності на земельну ділянку, за яку, з моменту переходу до позивача права власності на житловий будинок, оплачує земельний податок. Оскільки спірна земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування зазначеного будинку, вважає, що разом з будинком набула право власності і на земельну ділянку.
Позивач не має можливості розпорядитися житловим будинком з усіма надвірними побудовами і спорудами, розташованими у м. Сніжне, вулиця Тимошенка, будинок двадцать вісім, Донецької області, тому що позивач не має будь-яких прав на земельну ділянку, на якій розміщено майно. Тому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачка є власницею житлового будинку з усіма надвірними побудовами і спорудами, розташованими у м. Сніжне, вулиця Тимошенка, будинок №28, Донецької області, на підставі договору дарування від 10 вересня 2005 року, на земельній ділянці площею 0,1409 га.
Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що випливають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як зазначено в ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (із змінами, внесеними Законом України від 5 березня 2009 року № 1066-V1).
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, яка передбачає, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно - правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
В ст. 116 ЗК України від 25 жовтня 2001 року № 2768 - 111 теж зазначено, що набуття права на землю громадянам та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За приписами ч.1 і ч.2 ст.120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) та ч.1 і ч.2 ст.377 ЦК України (в редакції, що діяли до прийняття Закону України № 1702- VI від 05 листопада 2009 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
За змістом ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.
Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт про право власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 30 ЗК України 1990 року, який був чинним на час заключення договору дарування від 10 вересня 2005 р. між відповідачем та мною, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. На 10.09.2005 року цільовим призначенням спірної земельної ділянки є будівництво та обслуговування жилого будинку. За таких обставин при переході права власності на будинок разом з ним до мене перейшло і право власності на спірну земельну ділянку.
За таких обставин при переході права власності на будинок разом з ним до позивача перейшло і право власності на спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Враховуючи, що права і обов'язки відповідача не порушуються, приймаючи до уваги наявність договору купівлі-продажу нерухомого майна за яким переходить право власності на земельну ділянку, на якій воно розміщено, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги і визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1409 га, розташовану за адресою: м. Сніжне, вулиця Тимошенка, будинок двадцать вісім, Донецької області.
На підставі викладеного, керуючись ст.120, 125, 126 ЗК України, ст.. 377 ЦК України, ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 0,1409 га, розташовану за адресою: м. Сніжне, вулиця Тимошенка, будинок двадцать вісім, Донецької області - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1409 га, розташовану за адресою: м. Сніжне, вулиця Тимошенка, будинок двадцать вісім, Донецької області.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення
Головуючий
ОСОБА_4