Справа № 2/235/207/2013р. РІШЕННЯ
25 лютого 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Стоілової Т.В.,
при секретарі Ковальовій В.М.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2І,.
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
представників відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника третьої особи Красноармійської міської ради - ОСОБА_7,
представника 3-ї особи Органу опіки і піклування - ОСОБА_8,
представника 3-ї особи Красноармійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Приватне підприємство «Конкордія-Консульт», Комунальне підприємство «Красноармійський центр єдиного замовника», Красноармійська міська рада Донецької області, Державна реєстраційна служба Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Орган опіки та піклування Красноармійської міської ради про витребування майна, скасування державної реєстрації та виселення,-
26.12.2012 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Приватне підприємство «Конкордія-Консульт», Комунальне підприємство «Красноармійський центр єдиного замовника», Красноармійська міська рада Донецької області, Державна реєстраційна служба Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Орган опіки та піклування Красноармійської міської ради про витребування майна, скасування державної реєстрації та виселення.
В обґрунтування позову зазначив, що в лютому 1980 року його батько ОСОБА_10 отримав квартиру № 27 в будинку № 5 на м-ні «Сонячному» в м.Красноармійську Донецької області на родину з трьох осіб - його, його дружину ОСОБА_11 та доньку ОСОБА_12 Він також був зареєстрований та мешкав в цій квартирі з народження.
Вироком Красноармійського міськрайонного суду від 17.11.2004 року його було засуджено до позбавлення волі на термін 4 роки. Звільнився з місць позбавлення волі 3 серпня 2007 року умовно - достроково, згідно постанови Нікітовського районного суду від 26.07.2007 року.
На час відбування покарання в квартирі, крім нього, були зареєстровані і проживали - його мати ОСОБА_11, яка померла 24.03.2005 року та сестра ОСОБА_12
Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 14.11.2006 року його та членів сім'ї - матір ОСОБА_11 і сестру ОСОБА_12 було визнано такими, що втратили право користування спірною квартирою. І рішенням суду від 22.12.2006 року за відповідачем ОСОБА_13 було визнано право на проживання в зазначеній квартирі та зобов"язано КП "Красноармійський центр єдиного замовника" укласти з ним договір найму.
Ухвалами Апеляційного суду Донецької області ці рішення Красноармійського міськрайонного суду скасовані, як такі, що не відповідають вимогам закону, але під час судового розгляду, скориставшись тим, що на спірну квартиру вчасно не було накладено арешт, ОСОБА_13 зміг приватизувати її на себе та продати ПП "Конкордія- Консульт", а ті в свою чергу продали ОСОБА_3, який до цього часу мешкає в цій квартирі разом зі своєю дружиною ОСОБА_4
Він звернувся до суду із позовом про визнання недійсним розпорядження органу приватизації про передачу квартири у власність громадян, скасування свідоцтва про права власності на житло та визнання договорів купівлі-продажу недійсними, про повернення квартири в попередній стан та передачу її в комунальну власність. Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду від 15.09.2009р., яке Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.02.2012р. залишено без змін, визнано недійсним розпорядження органу приватизації КП «Управління комунального господарства» від 03.03.2007р. про передачу у приватну власність ОСОБА_13 квартири № 27 в будинку № 5 на м-ні «Сонячному» в м. Красноармійську та свідоцтво про права власності на житло, видане 03.03.2007р. Красноармійським БТІ на цю квартиру ОСОБА_13; в задоволенні вимог про визнання договору купівлі-продажу цієї квартири, укладеного між ОСОБА_13 та ПП «Конкордія-Консульт» від 20.07.2007р. та договору купівлі-продажу цієї квартири від 15.10.2007р., укладеного між ПП «Конкордія-Консульт» та ОСОБА_3, про повернення квартири в попередній стан та передачу її в комунальну власність відмовлено.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 є добросовісними набувачами, що встановлено рішеннями судів та стверджується ними самими, оскільки майно ними набувалося не безпосередньо у власника, а в осіб, що не мали право його відчужувати, про що відповідачі не знали.
Між тим, в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 01.02.2012р. зазначено, що оскільки він(позивач) не був стороною за договором, укладеним між ОСОБА_13В та ПП «Конкордія-Консульт» від 20.07.2007р. та договору купівлі-продажу від 15.10.2007р. між ПП «Конкордія-Консульт» та ОСОБА_3, зазначене майно може бути повернуто за позовом власника на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України.
Зазначені договори є нікчемними, оскільки майно було відчужене особами, що не мали на це права.
Зважаючи на рішення судів, він(позивач) є законним користувачем(наймачем) спірної квартири. Належним власником є КП «Красноармійський центр єдиного замовника», але відповідачі не звільняють спірне приміщення й перешкоджають йому в володінні та користуванні квартирою, не дають доступу до неї.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 15.09.2009р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.02.2012р. встановлено, що він не мав наміру відчужувати квартиру, що знаходилась в його користуванні(володінні). Квартира вибула з його володіння поза його волею, тобто правочини, укладені щодо неї, є нікчемними. Спірна квартира вибула з його володіння шляхом незаконного позбавлення його права користування й володіння, незаконної приватизації гр.ОСОБА_13, нікчемних договорів купівлі-продажу.
ОСОБА_3 у встановленому законом порядку було придбано квартиру у ПП «Конкордія-Консульт», відповідно до договору купівлі-продажу тобто відповідачі є добросовісними набувачами даного майна.
Оскільки квартира вибула з його(позивача) користування поза його волею, квартира підлягає поверненню власнику та передачі її йому у користування.
Він вважає, що є всі підстави витребувати у добросовісних набувачів - відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 майноАДРЕСА_1 в будинку № 5 на м-ні «Сонячному» в м.Красноармійську на користь її власника КП «Красноармійський центр єдиного замовника» та передати її у його користування(володіння), скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ПП «Конкордія-Консульт» на цю квартиру, примусово виселити відповідачів з цієї квартири та скасувати реєстрацію ОСОБА_3, ОСОБА_4, в спірній квартирі, про що він і просить суд.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2.повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, вважають їх необґрунтованими і просили суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що є добросовісними покупцями квартири, живуть в квартирі на законних підставах, а позивач є лиш користувачем квартири і не має права заявляти до них такий позов. Представник третьої особи Комунального підприємства "Красноармійський центр єдиного замовника" - до суду не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.(а.с.85)
Представник третьої особи Приватного підприємства "Конкордія-Консульт" до суду не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.(а.с.93-96).
Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконкому Красноармійської міської ради Донецької області - ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення вимог в частині виселення відповідачів разом з малолітньою дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо інших вимог - просила рішення ухвалити на розсуд суду.
Представник 3-ї особи Красноармійської міської ради ОСОБА_7 просив рішення ухвалити на розсуд суду, крім того пояснив, що квартира перебувала у власності Красноармійської міської ради і Красноармійська міська рада від неї не відмовляється.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, прийшов до висновку, що в позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що квартира №27 була надана в користування сім'ї ОСОБА_10 на сім”єю із трьох осіб, в лютому 1980 року, згідно ордера №188 від 12.02.1980 року. З 1983 року, після народження позивача ОСОБА_1, його також було зареєстровано в цій квартирі, де він і проживав до свого засудження.
Вироком Красноармійського міськрайонного суду від 17 листопада 2004 року ОСОБА_1 було засуджено до позбавлення волі на термін 4 роки. Звільнився з місць позбавлення волі 3 серпня 2007 року умовно - достроково, згідно постанови Нікітовського районного суду від 26.07.2007 року.(а.с.64-65).
На час відбування покарання в квартирі, крім нього, були зареєстровані і проживали - його мати ОСОБА_11, яка померла 24.03.2005 року(а.с.66) та сестра ОСОБА_12
Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 14.11.2006 року його та членів сім'ї - матір ОСОБА_11 і сестру ОСОБА_12 було визнано такими, що втратили право користування спірною квартирою. І рішенням суду від 22.12.2006 року за відповідачем ОСОБА_13 було визнано право на проживання в зазначеній квартирі та зобов"язано КП "Красноармійський центр єдиного замовника" укласти з ним договір найму.(а.с.51-55)
Ухвалами Апеляційного суду Донецької області від 14.11.2007 року та від 27.09.2007 року ці рішення Красноармійського міськрайонного суду скасовані, як такі, що не відповідають вимогам закону, справу направлено до Красноармійського міськрайонного суду на новий розгляд.
Під час судового розгляду, а саме 3 березня 2007 року, органом приватизації КП "Управління міського господарства" м.Красноармійська винесено розпорядження про передачу у приватну власність відповідача ОСОБА_13 квартири №27 в м.Красноармійську Донецької області, мк-н "Сонячний", будинок № 5, на підставі якого він отримав Свідоцтво про право власності на житло та 20.07.2007 року продав спірну квартиру приватному підприємству "Конкордія-Консульт"(а.с.37), а підприємство в свою чергу, продало її 15.10.2007 року ОСОБА_3 (а.с.16).
Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду від 15.09.2009р., визнано недійсним розпорядження органу приватизації КП «Управління комунального господарства» від 03.03.2007р. про передачу у приватну власність ОСОБА_13 квартири № 27 в будинку № 5 на м-ні «Сонячному» в м. Красноармійську та свідоцтво про права власності на житло, видане 03.03.2007р. Красноармійським БТІ на цю квартиру ОСОБА_13; в задоволенні вимог про визнання договору купівлі-продажу цієї квартири, укладеного між ОСОБА_13 та ПП «Конкордія-Консульт» від 20.07.2007р. та договору купівлі-продажу цієї квартири від 15.10.2007р., укладеного між ПП «Конкордія-Консульт» та ОСОБА_3 та про повернення квартири в попередній стан та передачу її в комунальну власність відмовлено з тих підстав, що позивач ОСОБА_1 не був стороною в договорі, позовні вимоги про витребування майна не пред»являв.(а.с.18-19).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.02.2012р., яке оскарженню не підлягає, зазначене рішення залишено без змін. Крім того, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України зазначено, оскільки позивач ОСОБА_1 не був стороною договору купівлі-продажу спірної квартири, йому не може бути передане це майно в порядку наслідків, передбачених ст.216 ЦК України. Майно може бути повернуте за позовом власника про витребування майна на підставі ст.,ст.387,388 ЦК України, якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених цими статтями, тому що вони встановлюють спеціальні правила для захисту такого права(а.с.14-16).
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Пунктом 3 ч.1 ст.388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.
Як вбачається з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемний правочин є недійсним, якщо їх недійсність встановлена законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.
Пунктом 10 цієї постанови роз'яснено, що реституція(відновлення) як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
Оскільки судом встановлено, що спірна квартира вибула з користування позивача ОСОБА_1 не з його волі, що встановлено рішенням суду, що набрало чинності, позивача вселено до цієї квартири та визнано неправомірним розпорядження про передачу у приватну власність відповідача ОСОБА_13 квартири №27 в м.Красноармійську Донецької області, мк-н "Сонячний", будинок № 5, на підставі якого він отримав Свідоцтво про право власності на житло та 20.07.2007 року, продав спірну квартиру приватному підприємству "Конкордія-онсульт"(а.с.37), а підприємство в свою чергу, продало її 15.10.2007 року ОСОБА_3 (а.с.16), тобто договори купівлі-продажу спірної квартири від 20.07.2007 року та від 15.10.2007 року є нікчемними, суд вважає вимоги позивача в частині витребування квартири на користь її балансоутримувача Комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника та передання у його користування є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: м.Красноармійськ Донецької області, мк-н «Сонячний»АДРЕСА_2, номер запису 3655.
Щодо вимог про скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства «Конкордія-консульт», номер запису 5034, на зазначену квартиру, суд вважає, що в задоволенні цих вимог слід відмовити, оскільки ця реєстрація була скасована при реєстрації права власності на ім»я ОСОБА_3 згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Також необґрунтованими, на думку суду, є вимоги позивача про виселення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із спірної квартири та зняття їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Житловим кодексом України передбачені підстави і порядок визнання осіб такими, що втратили право користуванням житлом і виселення їх з квартири, позивачем не зазначено жодної з таких підстав і не надано доказів щодо цього, а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити як необґрунтованих.
Суд не може прийняти за основу пояснення відповідачів про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем по цій справі, оскільки він є користувачем, а не власником квартири і на нього не розповсюджуються норми статті 388 ЦК України.
Згідно ст. 47 Конституції України кожен громадянин України має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 протизаконно був позбавлений свого права користування житлом та права на приватизацію спірної квартири, що дає йому право звернутись з зазначеним позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 330, 388 Цивільного Кодексу України, п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст.10,11,212, 213, 214, 215, 218 ЦПК, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Приватне підприємство «Конкордія-Консульт», Комунальне підприємство «Красноармійський центр єдиного замовника» про витребування майна, скасування державної реєстрації та виселення задовольнити частково.
Витребувати у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь балансоутримувача Комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника та передати у користування ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: м. Красноармійськ Донецької області, мк-н «Сонячний», 5 кв. 27.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: м. Красноармійськ Донецької області, мк-н «Сонячний», 5 кв. 27, номер запису 3655.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя.