Справа № 2/235/381/2013 р.
14 березня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Токарєва А.Г.
при секретарі Сизон Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Красноліманська», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди внаслідок травми на виробництві,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Красноліманська», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди внаслідок травми на виробництві .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» перебував у трудових відносинах з 12.10.1981 року по 16.02.2009 року, наказ про прийняття на роботу № 38/к від 19.10.1981 року. За час роботи на вказаному підприємстві він буа травмований та отримав професійне захворювання. Так під час виконання трудових обов'язків, 13 червня 2006 року о 12 годині 10 хвилин з ним стався нещасний випадок на виробництві - під час піднімання площадки лебідка зірвалась і впала йому на руку.
В зв'язку з травмою мені встановлений діагноз - відкритий перелом основної фаланги 3 пальця, перелом основи 2-4 п'ясних кісток правої кісті.
Також тривалий час працюючи в шкідливих умовах він набув професійне захворювання: хронічна вертеброгенна попереково-крестцова радікулопатія в стадії загострення з больовим мишечно-тонічним лівостороннім корешковим синдромом.
В зв'язку з чим він був оглянутий Донецькою обласною профпатологічною МСЕК, де йому 17.07.2012 р. було встановлено остаточно 65 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково. Із яких - 45% по профзахворюванню та 20 % по травмі.
В результаті виробничої травми відбулося ушкодження його здоров'я, у зв'язку з чим йому нанесений моральний збиток, який виражається в наступному: перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт і значне порушення спокою яке він випробує до теперішнього часу. В зв'язку з одержанням інвалідності і втрати працездатності у нього змінились умови життя, що тягне за собою зниження життєвої активності, систематичні недуги та послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігає критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні громадянина. До цього часу так і не відновився стан травмованих пальців.
Перебував на лікуванні у Красноармійський ЦРЛ з діагнозом: хронічна вертеброгенна попереково-крестцова радікулопатія в стадії загострення у періоди з 17.04.1998 року по 27.04.1998 р., з 11.02.1999 по 22.02.1999, з 27.10.2008 р. по 10.11.2008 р., з 02.04.2009 р. по 13.04.2009 р., з 19.05.2009 р. по 29.05.2009 р., з 20.01.2010 по 30.01.2010 р., з 07.12.2010 по 17.12.2010, з 30.05.2011 р. по 08.06.2011, з 30.11.2011 р. по 10.12.2011 р., з 28.03.2012 по 07.04.2012 р.
Заподіяну йому моральну шкоду позивач оцінює в 90000 грн., яку просить стягнути з кожного з відповідачів по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
В судове засіданні представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача - ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Красноармійську в судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи без його участі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем по справі ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» з 12.10.1981 року по 16.02.2009 року перебував в трудових відносинах (а.с. 32-34).
Під час виконання трудових обов'язків, в результаті нещасного випадку на виробництві він отримав ушкодження здоров'я - діагноз - відкритий перелом основної фаланги 3 пальця, перелом основи 2-4 п'ясних кісток правої кісті. (а.с. 21-26).
В зв'язку з чим він був оглянутий Донецькою обласною профпатологічною МСЕК, де йому 17.07.2012 р. було встановлено остаточно 65 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково. Із яких - 45% по профзахворюванню та 20 % по травмі (а.с. 27 - 31).
Згідно виписки з історії хвороби та епікризів, позивачу рекомендовано періодичний нагляд з боку лікарів, та планові обстеження та консультації з лікарями (а.с. 07-20).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов”язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Відповідно до роз”яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що в зв”язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 65% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи. Перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт і значне порушення спокою яке він випробує до теперішнього часу. В зв'язку з одержанням інвалідності і втрати працездатності у нього змінились умови життя, що тягне за собою зниження життєвої активності, систематичні недуги та послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігає критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні громадянина.
Суд вважає, що саме діями відповідача ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» позивачеві спричинені моральні страждання, пов'язані із професійним захворюванням, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.
Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).
Вищезазначене законодавство, а також роз”яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року “Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”пов”язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв”язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров”я позивача, те, що професійна працездатність в зв”язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 65%, позивач визнаний інвалідом 3 групи.
Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн.
Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров”я.
В силу ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 114,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 268 ЦК України, ст. 4, 7, 14, 60, 88, 208-210, 215 294 ЦПК України, ст. 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.
Це рішення набирає законної сили, якщо його не буде оскаржено в строк, передбачений для оскарження останнього.
На рішення протягом десяти днів з його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд.
Суддя Токарєв А.Г