264/1996/13-ц
2-к/264/4/2013
20 березня 2013 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Хараджа О. О. при секретарі Клоковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі клопотання Відкритого акціонерного товариства «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду, прийнятого на території іноземної держави, -
До Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло клопотання Відкритого акціонерного товариства «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація, Москва) № 6/2013ВТ від 25 лютого 2013 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Україна, на користь Відкритого акціонерного товариства «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування», м. Армавір, Російська Федерація, суми заборгованості за Контрактом № ПР-06395 від 20.04.2011 року в розмірі 7 933 521,54 рублів, а також 131 259,03 рублів відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору.
Представник заявника до судового засідання не з'явилась, надіслала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності.
Представник боржника в судове засідання не з'явилась, надіслала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності. В порядку ч. ч. 1, 2 ст. 395 ЦПК України надіслала пояснення, в яких зазначила, що ПАТ «Азовзагальмаш» як боржник перед ВАТ «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування» не заперечує проти задоволення клопотання стягувача про надання дозволу на примусове виконання рішення арбітражного суду, прийнятого на території іноземної держави.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про надання дозволу на виконання на території України рішення Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація, Москва) № 6/2013ВТ від 25 лютого 2013 року підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЗУ «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Згідно із ст. 1 ЗУ «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Пленум Верховного Суду України у п.1 своєї Постанови № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24.12.1999 року визначив, що розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Законом України №240/94-ВР від 10.11.1994 року ратифікована Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, яка набула чинності з 14.04.1995 року і передбачає визнання та виконання рішень Російської Федерації Україною. Конвенцію ратифіковано із такими застереженнями: Україна бере на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги в обсязі, передбаченому ст. 6 Конвенції, за винятком визнання і виконання виконавчих написів; Україна бере на себе зобов'язання визнавати і виконувати рішення, ухвалені на територіях держав учасниць Конвенції, передбачені п. а ст. 51 Конвенції, за винятком нотаріальних актів щодо грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, входять до національного законодавства України. Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» ці договори застосовуються в Україні в порядку, передбаченому для норм такого законодавства.
Згідно ст. 396 ЦПК України, яка регламентує вичерпних перелік підстав для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземної держави, судом не встановлено жодних ознак відповідних підстав.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті.
Відповідно до статті 36 цього ж Закону сторона, що спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в статті 7, або належним чином засвідчену копію такої. Якщо арбітражне рішення або угода викладені іноземною мовою, сторона повинна подати належним чином засвідчений переклад цих документів на українську або російську мову.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація, Москва) № 6/2013ВТ від 25 лютого 2013 року з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Україна стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування», м. Армавір, Російська Федерація, суму заборгованості за Контрактом № ПР-06395 від 20.04.2011 року в розмірі 7 933 521,54 рублів, а також 131 259,03 рублів відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору.
В резолютивній частині рішення Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація, Москва) № 6/2013ВТ від 25 лютого 2013 року зазначено, що воно підлягає негайному добровільному виконанню. Таким чином, рішення Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація, Москва) від 25 лютого 2013 року є остаточним та обов'язковим для виконання з дати ухвалення - 25.02.2013 року. Інших додаткових актів для набрання чинності не потребує.
Добровільно рішення арбітражного суду боржником не виконано.
Згідно сповіщення по справі МАС №6/2013ВТ від 31.01.2013 року, яке було отримане представником боржника, відповідач повідомлявся про місце та час проведення судового засідання по справі своєчасно та належним чином.
Вивчивши надані документи, суд приходить до висновку, що в даному випадку такі умови дотримані, а саме: відповідач належним чином і своєчасно був викликаний до суду, який ухвалив рішення, йому була вручена копія позовної заяви, рішення набрало законної сили та підлягає виконанню, рішення на території Російської Федерації не виконувалося.
Строк для пред'явлення рішення до примусового виконання в Україні, передбачений ст. 391 ЦПК України, не закінчився.
Згідно даних щодо офіційного курсу валют в Україні на 20 березня 2013 року, взятих судом на офіційному сайті курсу валют Національного банку України на 20 березня 2013 року Національний банк встановив такий курс гривні відносно до російського рубля: 2.5927 гривень за 10 рублів Російської Федерації, відповідно 7 933 521,54 російських рублів складатиме 2 056 924 гривен 13 копійок, та 131 259,03 рублів за відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору складатиме 34031 гривень 53 копійок. Тобто, визначена рішенням іноземного суду сума боргу та арбітражний сбір підлягають перерахунку на національну одиницю згідно з курсом Національного Банку України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 390 - 398 ЦПК України, Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», -
Клопотання Відкритого акціонерного товариства «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду, прийнятого на території іноземної держави задовольнити.
Надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація, Москва) № 6/2013ВТ від 25 лютого 2013 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Україна, на користь Відкритого акціонерного товариства «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування», м. Армавір, Російська Федерація, суми заборгованості за Контрактом № ПР-06395 від 20.04.2011 року в розмірі 7 933 521,54 рублів, а також 131 259,03 рублів відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору.
Видати виконавчий лист про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Торгівельний Дім Армавірського заводу тяжкого машинобудування», м. Армавір, Російська Федерація, суми заборгованості за Контрактом № ПР-06395 від 20.04.2011 року в розмірі 7 933 521,54 рублів, що станом на 20.03.2013 року еквівалентно 2 056 924 (два мільйони п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять чотири) гривні 13 копійок, а також суми відшкодування витрат позивача по сплаті арбітражного збору в розмірі 131 259,03 рублів, що станом на 20 березня 2013 року еквівалентно 34031 (тридцять чотири тисячі тридцять одна) гривень 53 копійки.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя:
ОСОБА_1