22.03.2012
227/641/13-ц
22 березня 2013 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мамалуй М.В.
при секретарі Черкасовій О.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Костенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Добропіллявугілля" відокремлений підрозділ "Шахта "Піонер" про відшкодування моральної шкоди, -
15 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного підприємства "Добропіллявугілля" відокремлений підрозділ "Шахта "Піонер" про відшкодування моральної шкоди у розмірі 40000 гривен.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 14 серпня 1989 року по 11 серпня 2009 року працював у підземних умовах на шахті, що входила до складу вказаного підприємства. Під час праці на даному підприємстві 12 травня 2008 року позивач отримав травму: відкритий осколочний перелам нігтьової фаланги 2-го пальця правої кісті зі зміщенням. Згідно довідки МСЕК від 12 серпня 2008 року йому було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 5% за наслідками вказаної виробничої травми.
21 березня 2009 року під час виконання своїх трудових обов'язків він отримав тяжку травму: закритий перелам грудної клітини з множинними 2-х сторонніми флотуючи ми переламами ребер, бронхообтураційний синдром. Згідно довідки МСЕК від 14 липня 2009 року йому встановлено втрату професійної працездатності безстроково у розмірі 60% по даній травмі та визнано інвалідом 3 групи.
Виробничі травми, на думку позивача, він отримав у зв'язку з тим, що відповідачем було порушено його право на безпечні умови праці. У зв'язку із цим позивач вважає, що має право, передбачене статтями 153, 237-1 КЗпП України та статтями 268, 1167 ЦК України на відшкодування моральної шкоди роботодавцем, оскільки цілком порушена нормальна його життєдіяльність: він тривалий час знаходився на лікуванні, переніс декілька операцій, але і на теперішній час відчуває фізичну біль у грудях під час дихання, кашель, задуху при навіть невеликому фізичному навантаженні, відчуття недостатності повітря. Постійні болі сприяють загальній слабкості, дратівливості. Відчуває безпорадність пов'язану із втратою здоров'я, стан якого вже не відновиться. Він був звільнений за станом здоров'я і не може забезпечувати потреби своєї сім'ї. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 25000 грн.
У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача ДП "Добропіллявугілля" Костенко С.В., що діє на підставі довіреності, позов не визнав. Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада1995 року, яким затверджено "Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності", згідно якого обов'язок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 65 % (за сукупністю), але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах із державним підприємством "Добропіллявугілля": із 14 серпня 1989 року по 11 серпня 2009 року працював підземно із повним робочим днем на шахті. Був звільнений згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я (а.с.6-9).
12 травня 2008 року під час роботи на ДП "Добропіллявугілля" ОСОБА_1 отримав травму, про що свідчить акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом форми Н-1 за № 11 від 14 травня 2008 року та акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 14 травня 2008 року (а.с.10-11).
Згідно довідки МСЕК серії ДОН-04 № 015046 від 12 серпня 2008 року ОСОБА_1 встановлено безстроково втрату професійної працездатності у розмірі 5% за наслідками виробничої травми від 12 травня 2008 року (а.с.20).
21 березня 2009 року під час виконання своїх трудових обов'язків він отримав закриту травму грудної клітини, множинні перелами ребер, закритий перелам обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням, закритий вивих правої стопи, перелам н/з м/б кістки зі зміщенням, перелам лопатки, що підтверджує: акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом форми Н-1 та акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 14 квітня 2009 року (а.с.12-19).
Згідно довідки МСЕК серії ДОН-04 № 079006 від 14 липня 2009 року йому встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 5% по травмі 12 травня 2008 року та 60% по травмі 21 березня 2009 року - за сукупністю 65% та визнано інвалідом 3 групи (а.с.21). Що підтверджено випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії ДОН-07 № 011256 та вказаною довідкою від 14 липня 2009 року (а.с.22-23). А також довідкою МСЕК серії 10 ААА № 035233 та довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 378027 від 13 липня 2010 року (а.с.24-25). Довідкою МСЕК серії 10 ААА № 120752 та довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 258582 від 03 липня 2012 року ОСОБА_1 встановлена втрата професійної працездатності - за сукупністю 65% та 3 група інвалідності безстроково (а.с.26-27).
Позивач ОСОБА_1 неодноразово проходив лікування у різних медичних закладів з приводу травми та її наслідків (а.с.28-36).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок виробничої травми ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача. Це підтверджується актами про нещасні випадки, пов'язаний із виробництвом від 14 травня 2008 року та 14 квітня 2009 року.
Умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними. Зазначені умови праці стали причиною виробничої травми позивача, та призвели до втрати ним професійної працездатності, що встановлено висновками МСЕК, якими позивачу встановлено 65% (за сукупністю) втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності.
Пошкодженням здоров'я внаслідок виробничої травми позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманими травмами ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя - потребує постійного медичного лікування їхніх наслідків.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акти про нещасні випадки, пов'язані із виробництвом, довідки МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.
В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до державного підприємства «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок виробничих травм позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.
Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 40000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.
Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до державного підприємства "Добропіллявугілля" відокремлений підрозділ "Шахта "Піонер" - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля", ЄДРПОУ 32186934, юридична адреса: 85000 Донецька область, м. Добропілля, проспект Шевченка, 2, Р/р26001301571068 у АК ПІБ м. Добропілля МФО 334118, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Уверське Олександрівського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 28 січня 1997 року Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний НОМЕР_2, в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля" судовий збір на користь держави в розмірі 114,70 гривень (сто чотирнадцять гривень) 70 коп. на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.
В решті позову відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 25 березня 2013 року власноручно в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя М.В.Мамалуй
22.03.2013