Справа № 0511/3719/2012
Номер провадження 2/224/80/2013
20 березня 2013 року Дебальцевський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Попович Т.М.
при секретарі Пєтіної Г.О., Чернишевій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівська СТО» про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Миронівська СТО» з позовом про стягнення з відповідача суму боргу в розмірі 88000 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 15.08.2012 р. між ним та ПАТ «Донецьк-Авто» було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав у власність ПАТ «Донецьк-Авто» грошові кошти у розмірі 88000 грн., а ПАТ «Донецьк-Авто» зобов'язалося повернути позику до 08.09.2012 р. 15.08.2012 р. на виконання договору позивач перерахував на рахунок ПАТ «Донецьк-Авто» 88000 грн. 30.08.2012 р. між позивачем, ПАТ «Донецьк-Авто» та ТОВ «Миронівська СТО» підписано трьохсторонній договір про переведення боргу, відповідно до якого ПАТ «Донецьк-Авто» переводить свій борг на ТОВ «Миронівська СТО», в наслідок чого ТОВ «Миронівська СТО» заміняє ПАТ «Донецьк-Авто» у договорі позики. За договором переведення боргу ТОВ «Миронівська СТО» приймає на себе зобов'язання здійснити замість ПАТ «Донецьк-Авто» повернення позики. Відповідно до п. 5 зазначеного договору переведення боргу не тягне за собою жодних інших змін умов договору позики окрім тих, що пов'язані із заміною ПАТ «Донецьк-Авто» на ТОВ «Миронівська СТО». Відповідно до п. 5.1.договору позики ПАТ «Донецьк-Авто» зобов'язується до 08.09.2012 р. повернути позику позивачу. Враховуючи положення договору переведення боргу та зазначений п. 5.1 договору позики, ТОВ «Миронівська СТО» мало повернути йому позику до 08.09.2012 р., однак не виконало свого зобов'язання.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та наполягав на їх задоволені.
Відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Суд, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 15 серпня 2012 позивач ОСОБА_1 (позикодавець) з однієї сторони та Публічне акціонерне товариство «Донецьк-Авто» (позичальник) з іншої, уклали договір позики, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі, визначеному п. 2.1 договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений договором строк. Відповідно до п. 2.1 договору, розмір позики становить 88000 гривень. Відповідно до п. 5.1 договору, позичальник зобов'язується до 8 вересня 2012 року повернути позикодавцю позику. Пунктом 5.4 договору передбачено, що він є безпроцентним (а.с.3). 15 серпня 2012 р. позивач перерахував на рахунок ПАТ «Донецьк-Авто» 88000 грн., згідно договору позики № 1від 15.08.2012 р. без ПДВ (а.с.5). 30 серпня 2012 року позивач ОСОБА_1 (первісний боржник) з однієї сторони, Публічне акціонерне товариство «Донецьк-Авто» (позичальник) та відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Миронівська СТО» (новий боржник) уклали договір про те, що первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, в наслідок чого новий боржник замінює первісного боржника, як зобов'язану сторону у договорі позики від 15 серпня 2012 року, укладеному між первісним боржником і позикодавцем. За цим договором новий боржник стає зобов'язаним здійснити повернення позики за договором позики замість первинного боржника (а.с.4).
Відповідно до ст.. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або
інших речей, визначених родовими ознаками.
Статею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором». Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Можливість заміни боржника в зобов'язанні, передбачена ст. 529 ЦК України, відповідно до якої, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, яка передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Суд вважає, що позивач належним чином підтвердив ту обставину, що 15.08.2012 р. між ним та ПАТ «Донецьк-Авто» було укладено договір позики, відповідно до якого «Донецьк-Авто» отримав від позивача грошові кошти у розмірі 88000 грн., які зобов'язалося повернути до 08.09.2012 р. та те що 30.08.2012 р. між позивачем, ПАТ «Донецьк-Авто» та відповідачем ТОВ «Миронівська СТО» підписано трьохсторонній договір про переведення боргу, відповідно до якого ПАТ «Донецьк-Авто» перевело свій борг на ТОВ «Миронівська СТО», в наслідок чого ТОВ «Миронівська СТО» заміняє ПАТ «Донецьк-Авто» у договорі позики та є належним відповідачем по справі. Відповідач не заперечував про наявність боргу перед позивачем в розмірі 88000 грн.
Таким чином, позивач має право на отримання від відповідача суми боргу в розмірі 88000 грн. і суд вважаю необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі зазначеного, ст. 513, 522, 529, 1046, 1047, 1049 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 214, 224-228 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівська СТО» про стягнення суми боргу в розмірі 88000 грн., - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівська СТО» на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень.
Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 березня 2013 року.
Повний текст рішення складений 25 березня 2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі складення рішення у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд.
Суддя Дебальцевського
міського суду Попович Т.М.