20.03.2013
227/881/13-ц
20 березня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Сафроновій К.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Берегового А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням,-
01 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.
Свій позов мотивує тим, що працював на шахті «Добропільська» в якості прохідника підземного. Внаслідок праці у шкідливих умовах праці, позивач захворів хворобою дихальних органів. Останньому було поставлено діагноз: «хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеню». У 2012 році хвороба загострилась і 16 листопада 2012 року було складено акт розслідування хронічного захворювання. Відповідно до висновків комісії, зафіксованих у акті, причиною хвороби позивача стало: недосконалість технології гірничих робіт, неефективність засобів боротьби з пилом, не дотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбачених проектом комплексного знепилювання шахти та окремих дільниць, не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища. Незабезпечення вказаних заходів призвело до того, що запиленість повітря на робочих місцях складала 53,78-57,83 мг/м в кубі при гранично допустимій - 2мг/ м в кубі. Тривала дія вказаних шкідливих виробничих факторів роботи в підземних умовах і викликала у позивача хворобу. Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_1 визначено 30% втрати професійної працездатності та III група інвалідності.
Позивач вважає, що має право передбачене Конституцією України, статтями 6, 13, 21 Закону України "Про охорону праці" - на належні, безпечні і здорові умови праці, ст. 237-1 КЗпП України, на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичних, моральних стражданнях внаслідок професійного захворювання. Позивач зазначає, що порушені його особисті немайнові права, як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з професійним захворюванням цілком порушена нормальна його життєдіяльність. Внаслідок отриманої хвороби він втратив здоров'я, постійно відчуває біль у грудях, напади задухи та кашлю, запаморочення, головний біль. Часто перебуває на лікуванні в різних лікувальних закладах, що призвело до втрати нормальних життєвих умов і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 20 000 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав вимоги викладені у позові.
Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правових послуг, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача з відповідача 20 000 грн.
Представник відповідача ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» Береговий А.В., що діяв на підставі довіреності, позов не визнав. Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада 1995 р., яким затверджено "Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності", згідно якого обов'язок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 30 %, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працював на шахті «Добропільська» в якості прохідника підземного. Зазначене підприємство входить до складу виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДТЕК Добропіллявугілля. Внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці, які склались на підприємстві, що було пов'язано з недосконалістю механізації трудомістких процесів на робочому місці позивача, він був вимушений піднімати та переміщати вручну елементи метало-арочного кріплення по гірничим виробкам на значні відстані, зазнаючи при цьому важкого фізичного напруження на свій організм, внаслідок чого отримав професійне захворювання «хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеню». 06 листопада 2012 року звільнений згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я (а.с.9-14).
За час роботи на підприємстві позивач захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 № 32 від 16 листопада 2012 року: хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеню (а.с.6-7).
Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК від 27 листопада 2012 року, серії 10 ААА № 128667, позивачеві первинно встановлено 30 % втрати професійної працездатності, внаслідок професійного захворювання, третя група інвалідності (а.с.15).
ОСОБА_1 неодноразово проходив стаціонарне лікування у різних медичних закладах з приводу професійного захворювання (а.с.8).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання П-4 № 32 від 16 листопада 2012 року, в якому встановлений факт роботи ОСОБА_1 у шкідливих підземних умовах на товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське», а також вина підприємства у шкоді, що була спричинена здоров'ю робітника. З акту розслідування хронічного професійного захворювання вбачається, що професійне захворювання виникло внаслідок: недосконалість технології знепилюючих заходів, неефективність заходів боротьби з пилом, недотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбаченого проектом комплексного знепилювання шахти та окремих ділянок. Не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання. Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача.
Пошкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя - потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.
В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для часткового задоволення його позову.
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.
Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненого професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 114,70 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 173, 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням,- задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське»: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Добропілля Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 31 березня 2001 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 9 000 (дев'ять тисяч) гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я на виробництві - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське»: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 20 березня 2013 року.
Головуючий суддя В.М. Любчик
20.03.2013