Справа № 2/0416/2-1593/09 Головуючий у 1-й інстанції
№ провадження 22ц/774/104/К/13 Іванов С.М.
Категорія - 24 (I) Доповідач Митрофанова Л.В.
20 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Абрамян Н.Л.
за участю: відповідача ОСОБА_2;
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2009 року у справі за позовом Комунального житлового підприємства №6 м. Кривого Рогу до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
24 березня 2009 року Комунальне житлове підприємство № 6 звернулося з позовом до ОСОБА_2 та просило стягнути з нього 2574 грн. 51 коп. в рахунок заборгованості за комунальні послуги.
Рішенням Інгулецького районного суду від 12 листопада 2009 року позовні вимоги Комунального житлового підприємства № 6 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КЖП № 6 в рахунок погашення заборгованості 2574 грн. 51 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати посилаючись на те, що суд, посилаючись на рішення Криворізької міської Ради № 823 від 26.11.2008 року, не врахував, що воно не має зворотної сили, тому перерахунок плати за житлово-комунальні послуги з початку 2008 року є неправомірним. Посилання суду на ст.68 ЖК України є необґрунтованим, оскільки відповідач не є наймачем у розумінні ст.ст.61,63,68 ЖК України; крім того не враховано п.6.1 Положення « Про гуртожитки», яке затверджено рішенням виконкому Криворізької міської ради № 163 від 03.04.2003 року, яким передбачено, що витрати на комунальні послуги входять у ставку плати за користування житловою площею.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача неналежним внесенням квартирної плати та плати за комунальні послуги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 мешкає в кімнаті АДРЕСА_1.
Будинок АДРЕСА_1 переданий в безоплатне користування від ВАТ «ПГЗК» до комунальної власності міста.
Згідно з наказом Управління житлово-комунального господарства м. Кривого Рогу №435 від 03.09.2007 року про прийняття на балансовий облік управління гуртожитків від Ват «Південний ГЗК» зазначений будинок АДРЕСА_1 переданий на обслуговування КЖП №6 та вважається гуртожитком.
Оскільки відповідач користується послугами КЖП, суд дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2574,51 грн. за період з 01.11.2007. по 31.01.2009 року.
При цьому суд обґрунтовано керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 року «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», загальної площі кімнати на тариф, який затверджений рішенням Криворізької міської ради.
Вартість послуг за користування холодною водою складається з розрахункової суми згідно постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005. «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій», кількості зареєстрованих осіб на тариф, який затверджений рішенням Криворізької міської ради.
Вартість послуги за опалення місць загального користування складається з розрахунку суми, яка нарахована за опалення всього будинку пропорційно житлової кімнати.
За споживання електричної енергії у гуртожитку розрахунок проходить виходячи із загального приладу обліку будинку та житлової площі кімнати.
Доводи відповідача про те, що він не є наймачем у розумінні ст.ст.61,63,68 ЖК України є безпідставними.
За змістом п.4 ч.1 п.38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208 /далі примірне положення/, плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках зі статусом для проживання одиноких громадяни проводиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житло-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року. Відповідно до ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 вище вказаного закону суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, виробники, виконавці та споживачі житло-комунальних послуг, а також власники приміщень чи будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцем або виробником послуг.
Відповідно до ч.2 ст.32 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цінтарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Цим же законом визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері регулювання і встановлення цінтарифів на житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п.п.2 ч.1 ст. 7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.28 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року з наступними змінами та доповненнями, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних та інших послуг, які надаються підприємствами і організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади та погодження цих питань з підприємствами, установами й організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 року Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цінтарифів, а також контролю за цінами/тарифами.
У період, за який ставиться питання про стягнення заборгованості, а саме з 01.11.2007 року по 31.01.2009 року, регулювання цін/тарифів, зокрема у сфері житлово-комунальних послуг, здійснювалося на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.16 додатку до постанови Кабінету Міністрів від 25.12.1996 року №1458 « Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін/тарифів» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2002 року №273, зокрема, обласним державним адміністраціям надано повноваження встановлювати граничні розміри плати за проживання у гуртожитках громадян.
Вказаний пункт додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 втратив чинність з постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 року №342 «Про внесення змін у додаток до постанови КМУ від 25.12.96 року №1548 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України», яке набрало чинності з 03.06.2005 року, тобто державне регулювання цін/тарифів за проживання в гуртожитках було відмінено.
Отже, в період з 03.06.2005 року до 04.04.2008 року, встановлення плати за проживання в гуртожитках було виведено з-під державного регулювання, тому нарахування ОСОБА_2 за комунальні послуги з 01.11.2007 року, коли гуртожиток було передано з ВАТ «Південний ГЗК» до комунального господарства міста, відбувалось згідно постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 року «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій» та рішення Виконкому Криворізької міської ради № 557 від 28.08.2006 року (т.1, а.с.154).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №276, яка набрала чинності з 04.04.2008 року, внесені до п. 12 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548, яким, зокрема, відновлені повноваження, у тому числі обласних державних адміністрацій, щодо регулювання/встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках, однак до 02.10.2009 року Дніпропетровською державною адміністрацією п.12 вказаної Постанови не було виконано, тому ОСОБА_2 вірно нараховувались комунальні послуги згідно рішення Виконкому Криворізької міської ради № 557 від 28.08.2006 року, та як убачається із матеріалів справи, лише 02.10.2009 року, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 02 жовтня 2009 року № Р-521\0\3-09 встановлено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках громадян, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, у розмірі 194 грн. за ліжко-місце за місяць з урахуванням податку на додану вартість.
Вказане розпорядження не має зворотної сили, тому воно не розповсюджується на відносини між сторонами по даному спору, які склалися в період з 01.11.2007 року по 31.01.2009 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що з 03.04.2008 року тарифи на комунальні послуги в гуртожитку повинні були узгоджені із обласною державною адміністрацією спростовуються п.12 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін/тарифів» від 25.12.1996 року №1548 із змінами і доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 26.03.2008 року, де вказано, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) граничний розмір плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків) громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, та відповідно до цієї постанови, на її виконання, 02.10.2009 року видано розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-521\0\3-09 про встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при визначенні тарифів на оплату гуртожитків відповідач не дотримувався вимог ч.1 п.п.2 п.А ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спростовуються цим же Законом, оскільки до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, які не належать до комунальної власності.
Оскільки гуртожиток, де проживає відповідач, згідно Наказу Виконкому Криворізької міської ради «Про прийняття на балансовий облік управління гуртожитків від ВАТ «Південний ГЗК» від 03.09.2007 року № 435 передано в комунальну власність, погодження виконавчих органів Криворізької міської ради з підприємствами, установами та організаціями даного випадку не стосуються, оскільки у 2007 році гуртожиток було передано у комунальну власність.
Доводи щодо неправильного нарахування тарифів згідно рішення Виконкому Криворізької міської ради № 557 від 28.08.2006 року, оскільки воно втратило чинність необґрунтовані.
Згідно рішення Криворізької міської ради № 823 від 26.11.2008 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території у м. Кривому Розі» встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Кривому Розі та визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560. З моменту оприлюднення вказаного рішення, втратило чинність рішення Виконкому Криворізької міської ради № 557 від 28.08.2006 року, що не стосується оспорюваного періоду.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: