Колегія суддів судової палати з кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Пістун А.О.
суддів Воловик Н.Ф., Русакової І.Ю.
при секретарі Бондаренко І.В.
за участю прокурора Нікульнікової В.В.
засудженої ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула 21 березня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Мар'є-Дмитрівка, Софіївського району Дніпропетровської області, гр. України, раніше не судима
- засуджено за ч.1 ст.213 КК України до штрафу у сумі 20 000 грн.
Питання з речовими доказами вирішене.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1, маючи прямий злочинний намір на здійснення незаконних операцій з брухтом чорних металів, із корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, у вересні 2012 року, з метою одержання прибутку, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності й не маючи спеціальної ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом, передбаченої п.36 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01 червня 2000 року, на території домоволодіння АДРЕСА_1, незаконно організувала приймальний пункт по прийому брухту чорних металів у населення.
ОСОБА_1, реалізуючи свій єдиний злочинний намір на здійснення незаконних операцій з брухтом чорних металів в порушення ст.ст.4, 6 Закону України «Про металобрухт» від 05 травня 1999 року у вересні 2012 року незаконно із корисливих мотивів, здійснювала операції з брухтом чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії). Вона незаконно за місцем мешкання на території вищевказаного домоволодіння, використовуючи належні їй механічні ваги, приймала у населення брухт чорних металів промислового і побутового походження за готівку по ціні 1 гривня 30 копійок за 1 кілограм.
Прийнятий брухт чорних металів промислового і побутового походження ОСОБА_1 незаконно зберігала на території домоволодіння АДРЕСА_1.
Так 11 вересня 2012 року, ОСОБА_1, реалізуючи свій єдиний злочинний намір, незаконно прийняла у ОСОБА_4 в якості брухту чорних металів дві металеві пружини із залізничних вагонів вагою 20 кілограм, заплативши вищевказаному громадянинові гроші в сумі 26 гривень. Прийнятий у ОСОБА_4 металобрухт ОСОБА_1 незаконно зберігала на території домоволодіння АДРЕСА_1.
11 вересня 2012 року в ході проведення обшуку території домоволодіння АДРЕСА_1, були вилучені: механічні ваги і 2700 кілограмів брухту чорних металів промислового і побутового походження, які ОСОБА_1 незаконно прийняла у населення та незаконно зберігала на території вищевказаного домоволодіння.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить змінити резолютивну частину вироку, призначивши покарання засудженій по ч.1 ст.213 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. При цьому прокурор просить врахувати відношення засудженої до скоєного, повне ігнорування і не визнання нею вини, що свідчить про необхідність призначення максимального покарання, передбаченого санкцією статті, за якою ОСОБА_1 засуджено.
Захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженої ОСОБА_1 раніше подану ним апеляцію відкликав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, та просила призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання, на підставі доводів викладених в апеляції; пояснення засудженної ОСОБА_1, її захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які заперечували проти доводів апеляції прокурора та просили вирок суду залишити без змін, як законний та обґрунтований; вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції прокурора і зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Висновки суду в частині доведеності вини засудженої ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України є правомірними, що в апеляції не оскаржується і відповідно до ст.365 КПК України 1960 року, вирок суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Кваліфікація дій засудженї відповідає фактичним обставинам по справі, які були встановлені під час проведення судового слідства і також не оскаржується в апеляції.
Посилання в апеляції прокурора на те , що засудженій ОСОБА_1 призначене занадто м'яке покарання , є необґрунтованими.
На думку колегії суддів, покарання засудженій ОСОБА_1 призначене згідно з вимогами ст.65 КК України.
Так, призначаючи покарання засудженій, суд першої інстанції у повній мірі врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, дав належний аналіз особі засудженої, яка за місцем проживання характеризується з позитивної сторони (а.с.98), раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася (90).
Обставини пом'якшуючі та обтяжуючі покарання засудженої , які передбачені ст.ст.66,67 КК України , у справі не встановлені.
Призначене засудженій покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення апеляції прокурора та призначення засудженій ОСОБА_1 більш суворого покарання, за наведеними в ній підставами колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу ХI, «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - залишити без задоволення, а вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.213 КК України - без змін.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
Пров. № 11/744/232/к/13 Суддя 1 інстанції Патинка А.Г.
Категорія ч.1 ст.213 КК України Доповідач суддя Пістун А.О.