Провадження № 22-ц/774/3210/13 Головуючий в 1 інстанції - Черновськой Г.В.
Справа № 412/13172/12
Категорія - 41 Доповідач - Кочкова Н.О.
25 березня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючої - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Максюти Ж.І., Слоквенка Г.П.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2013 року, -
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання осіб такими що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - відмовлено (а.с. 95-98).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення його позовних вимог у повному обсязі (а.с. 101-104).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та його сину ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25 березня 1998 року, виданого Виконкомом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів (а. с. 8).
Згідно з довідкою про склад сім'ї та місце реєстрації № 1677 від 20 січня 2012 року, виданою абонентським відділом Жовтневого району „Міських комунальних платежів" за адресою: АДРЕСА_1 крім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 26 березня 2002 року також зареєстрована дружина сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, а з 23 серпня 2004 року зареєстрована онука позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно акту, складеного співробітниками КЖЕП № 42 та підписаного мешканцями сусідніх квартир: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не проживають за адресою своєї реєстрації з 01 вересня 2008 року (а.с.5,6).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2012 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, прізвище ОСОБА_2 було змінено на «ОСОБА_2».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в квартирі АДРЕСА_4, в якій фактично проживають відповідачка та її малолітня донька, вони не можуть зареєструватися, оскільки ОСОБА_4 - третя особа, як власник, категорично відмовляється зареєструвати колишню дружину та доньку в зазначеній квартирі, а відтак задоволення позовних вимог ОСОБА_1 буде порушенням прав відповідачки та її малолітньої доньки.
Однак, із такими висновками погодитись неможливо, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права, що, згідно із п. 4 ч.1, ч.2 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, на яку посилався позивач у позовній заяві, і яка підлягала застосуванню до правовідносин, які виникли між сторонами, член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Із матеріалів справи вбачається, і не заперечувалось сторонами, що 2 листопада 2006 року ОСОБА_4 була придбана квартира АДРЕСА_4, в яку добровільно переїхала, поселилась і фактично дотепер проживає відповідачка та малолітня ОСОБА_3. За таких обставин, відповідачку та її доньку слід визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку. При цьому посилання суду на те, що ОСОБА_4 відмовляється зареєструвати відповідачку з донькою за фактичним місцем проживання, - не можна прийняти до уваги, оскільки вказані обставини, по-перше, не відносяться до предмету спору, а, по-друге, не підтверджені належними і допустимими доказами.
Посилання суду на те, що у разі задоволення позовних вимог права відповідачки і дитини будуть порушені - спростовується матеріалами справи, якими безспірно встановлено, що відповідачка з донькою мають постійне місце проживання у квартирі АДРЕСА_4, а спірну квартиру вони добровільно залишили і не проживали у ній більше 1 року без поважних причин.
Керуючись ст. 307, п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: