Справа № /0507/4047/2012 р.
Провадження № 2/222/13/2013 р.
18 березня 2013 року Володарський районний суд Донецької області
у складі: Головуючого судді Подліпенця Є.О.,
при секретарі Темір В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Володарське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі МТСБУ) про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди ,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом, зазначивши, що 28.07.2012 р. приблизно о 10-00 год. на перехресті вул. Чапаєва та пров. Чапаєва в смт. Володарське Донецької області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-2105, держзнак НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля Шкода Октавія під керуванням відповідача ОСОБА_3, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Одразу після ДТП відповідач зачинив дверцята автомобіля та покинув місце ДТП у невідомому напрямку. Очевидцем пригоди ОСОБА_5 була викликана швидка допомога, яка по приїзду надала позивачам ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2, яка знаходилася в автомобілі в якості пасажира, медичну допомогу. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди Володарським РВ ГУМВС України в Донецькій області було відмовлено в порушенні кримінальної справи. В результаті ДТП їх транспортний засіб було пошкоджено, вони були змушені нести витрати на залучення експерта та проведення ним автотоварознавчого дослідження для визначення розміру матеріальної шкоди. Після уточнень позовних вимог позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача МТСБУ на свою користь матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль в сумі 14936,50 грн., а з відповідача ОСОБА_3 франшизу в розмірі 304,83 грн., витрати на телеграму про сповіщення ОСОБА_3 щодо проведення експертизи - 78,24 грн., вартість бензину, який ним придбався для поїздки до експерта - 147,19 грн., послуги експерта - 910 грн., витрати понесені на правову допомогу - 900 грн. та судові витрати по сплаті судового збору - 429,20 грн. Позивачка ОСОБА_2 просила стягнути з відповідачів МТСБУ та ОСОБА_3 у солідарному порядку на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 450 грн., яка складається з вартості 300 кг. належного їй зерна, яке було пошкоджено в результаті ДТП, а також понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн.
Окрім матеріальної шкоди, позивачі зазначили, що їм також було спричинено моральну шкоду, яка виразилася у фізичних та душевних стражданнях, перенесеним страхом та нервовим потрясінням, порушенням нормального образу життя. У результаті отриманих пошкоджень у вигляді забоїв, струсу головного мозку вони до теперішнього часу відчувають фізичний біль та душевні страждання в зв'язку із пошкодженням стану здоров'я. Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи в зв'язку із захворюванням опорно-рухового апарату, хворіє на гіпертонічну хворобу 2 ступеню. Позивачка ОСОБА_2 є пенсіонером за віком. В результаті пошкодження автомобіля, вони позбавлені можливості ним користуватися, а проживаючи у сільській місцевості це для них створює складнощі, оскільки вони позбавлені можливості спілкуватися з ріднею, забезпечувати себе усім необхідним, у тому числі й продуктами харчування. Моральну шкоду оцінюють у 10 000 грн. та просять стягнути її на користь кожного з відповідачів МТСБУ та ОСОБА_3 у солідарному порядку.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримали по вищевказаним підставам, та наполягали на його задоволенні.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також суду пояснили, що в результаті ДТП, яке сталося з вини відповідача ОСОБА_3, який знаходився в стані сильного алкогольного спьяніння їх автомобіль було знищено, і його відновлення є економічно необґрунтованим. Цей автомобіль є подарунком їхнього сина, який нещодавно трагічно загинув, що спричиняє їм моральні страждання.
Представник позивачів - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що хоча й в порушенні кримінальної справи відносно відповідача ОСОБА_3 було відмовлено, його вина підтверджується постановою суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, а оскільки його цивільно-правова відповідальність не була застрахована, він повинен нести солідарну відповідальність з МТСБУ.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що дійсно 28.07.2012 р. відбулася ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля під керуванням ОСОБА_3 Не заперечували, що в момент ДТП окрім ОСОБА_1, в його автомобілі також знаходилася його дружина ОСОБА_2, а також того, що автомобіль позивачів був навантажений зерном, яке розсипалося по дорозі в результаті ДТП. Проте, відповідач ОСОБА_3 зазначив, що розсипаного зерна було менше ніж зазначають позивачі. Також пояснили, що дійсно ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєну ДТП, проте його вини немає, що підтверджується висновком експерта № 12/165 від 17.12.2012р., проведеної на запит адвоката ОСОБА_7 Так, відповідно до висновків зазначеної експертизи водій автомобіля ВАЗ-2105, держзнак НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснюючи рух по проїзній частині вул. Чапаєва перед зміною напрямку руху ліворуч повинен був впевнитися у безпеці та в тому, що його дії не створять небезпеки іншим учасникам руху, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху. Таким чином, його дії не відповідали вказаним нормам Правил та знаходяться у причинному зв'язку з пригодою, яка відбулася. Окрім цього, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 зазначив, що відповідно до постанови суду від 19.10.2012 р. ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України в зв'язку із порушенням ним п.14.6 «а» Правил дорожнього руху, тобто порушення правил проїзду перехрестя, проте місце ДТП - вул. Чапаєва та пров. Чапаєва не є перехрестям, оскільки не перетинаються і не знаходяться в одній площині. Провулок Чапаєва знаходиться нижче відносно вулиці і має тупик, а тому є прилеглою територією, у разі чого ОСОБА_3 не порушував правил проїзду перехрестя. Оскільки, вважають, що вини ОСОБА_3 у даній ДТП немає, він не повинен відповідати за шкоду, спричинену позивачам у її наслідок. Також, позивачами не надано доказів кількості пошкодженого зерна, яке вони перевозили. В задоволенні позову просили відмовити.
Представник відповідача МТСБУ - ОСОБА_8 у судовому засіданні позов також не визнав та пояснив, що позивачі, в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повідомляли МТСБУ про ДТП та не надавали заяву про здійснення регламентної виплати. Тому їх звернення до суду з даною позовною заявою щодо відшкодування матеріальної шкоди є передчасним. Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то МТСБУ не є страховиком, не спричиняло позивачам її, не є винним у її спричиненні, а тому й відшкодовувати її не повинен. В задоволенні позову просив відмовити, про що також надав письмові заперечення.
Вислухавши пояснення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представника - адвоката ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_3, його представника - адвоката ОСОБА_7, представника відповідача МТСБУ, свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, письмові докази, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП № 1096, матеріали справи № 0507/3893/2012 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 та ч.4 ст.130 КпАП України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 28.07.2012 р. о 10-00 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шкода Актавія», держзнак НОМЕР_2, при здійсненні обгону на перехресті вул. Чапаєва та пров. Чапаєва автомобіля «ВАЗ-2105», держзнак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який здійснював лівий поворот, скоїв зіткнення з останнім, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушив п.14.6 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КпАП України.
Крім того, ОСОБА_3 порушив п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України - вжив алкогольні напої після скоєння ДТП, чим здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.130 КпАП України.
Постановою Володарського райсуду Донецької області від 19.10.2012 р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушень передбачених ст.124 та ч.4 ст.130 КпАП України та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортними засобами на 3 роки.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 03.12.2012 р. апеляційна скарга ОСОБА_3 була залишена без задоволення, а постанова судді Володарського райсуду Донецької області від 19.10.2012 р. без змін.
Доводи відповідача ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_7 щодо відсутності його вини у скоєнні ДТП та посилання, як доказ цього, на висновок експерта № 12/165 від 17.12.2012 р. суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ч.1 ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Статтею 66 ЦПК України визначено, що висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.
Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
З висновку автотехнічного експертного дослідження № 12/165 від 17.12.2012 р. вбачається, що вона була проведена експертом ТОВ «Експерт АССИСТАНС» на підставі запиту адвоката ОСОБА_7 та наданих ним фотокопій документів.
Виконуючи вимоги ч.4 ст.10 ЦПК України щодо сприяння суду всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, судом було запропоновано сторонам поставити питання щодо призначення у справі судової автотехнічної експертизи для визначення особи, винної у скоєнні ДТП або відсотків цієї провини кожного водія, проте сторони відмовилися посилаючись на достатність наданих ними доказів, а тому суд вжив всіх заходів в сприянні наданні сторонами доказів в обґрунтування їх вимог та заперечень.
Згідно із ч.4 ст.61 ЦПК України постанови суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цю постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 28.07.2012 р. за участю автомобілів під керуванням позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3, сталася з вини відповідача ОСОБА_3, що підтверджується постановою судді Володарського райсуду Донецької області від 19.10.2012 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.
Згідно із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.9 ст.7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні є обов'язковим.
Згідно із ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Як встановлено у судовому засіданні, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу, не була застрахована.
Пунктом 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, відшкодовується МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах, визначених цим Законом.
Пунктом 9.2 та 9.3 статті 9 Закону визначений обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, який становить 25500 грн. на одного потерпілого та за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, який становить 51000 грн. на одного потерпілого.
Відповідно до вимог ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка не може перевищувати 2 відсотків від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. При відшкодуванні шкоди, заподіяної майну та/або здоров'ю потерпілих, франшиза не застосовується.
Згідно із ст.28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до ст.30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу № 095 від 29.08.2012 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-21053, держзнак НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових складає 26728,30 грн. Ринкова вартість автомобіля складає 15241,33 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився із тим, що автомобіль ВАЗ-2105, держзнак НОМЕР_1, фізично знищений та не заперечував проти визнання його таким.
З урахуванням думки позивача ОСОБА_1, висновку експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу № 095 від 29.08.2012 р., суд приходить до висновку, що автомобіль ВАЗ-2105, держзнак НОМЕР_1, фізично знищений та підлягає стягненню з відповідача МТСБУ на користь позивача ОСОБА_1 матеріальна шкода, яка складається з вартості транспортного засобу до ДТП 15241,33 грн. за мінусом франшизи 510 грн. (2% від ліміту відповідальності МТСБУ 25500 грн.), тобто 14 731 грн. 33 коп. (15241,33 грн. - 510 грн. = 14731,33 грн.). Франшиза в розмірі 510 грн. підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_3
Заперечення відповідача МТСБУ щодо того, що вони не повинні відшкодовувати шкоду спричинену внаслідок ДТП, оскільки позивачами з ними не було дотримано позасудового порядку врегулювання спору, суд не приймає до уваги, оскільки дані ствердження є необґрунтовані та безпідставні.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні з пояснень позивачів, довідки ТОВ «Володарський райагрохім» № 19 від 12.09.2012 р., пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_5, а також не оспорювалося відповідачем ОСОБА_3, в момент ДТП автомобіль ВАЗ-2105 під керуванням позивача ОСОБА_1 був навантажений мішками з зерном, які в результаті ДТП були перекинуті з автомобіля, пошкодилися та зерно просипалося на землю, де пізніше зникло. Факт того, що автомобіль був навантажений саме 287 кг. зерна - пшениці, а не ячменю, оскільки це була друга ходка перевезення зерна до дому стороною відповідача не заперечується.
Так, згідно довідки ТОВ «Володарський райагрохім» № 19 від 12.09.2012 р., позивачкою ОСОБА_2 28.07.2012р., згідно із угодою про сумісне вирощування продукції, було отримано зерно - ячмінь озимий 213 кг. та пшениця озима 287 кг., на суму 750 грн.
Згідно з довідкою ТОВ «Володарський райагрохім» № 8 від 01.03.2013 р. вартість 1 кг пшениці озимої складає 1,50 грн.
Таким чином, позивачці було спричинено матеріальну шкоду, яка виразилася у пошкоджені 287 кг. зерна пшениці та складає 430 грн. 50 коп.(287 кг. х 1,50 грн. = 430,50 грн.).
Враховуючи вимоги ст.12 Закону щодо зменшення суми страхового відшкодування на суму франшизи, яка у даному випадку складає 510 грн., суд приходить до висновку, що матеріальна шкода спричинена позивачці ОСОБА_2 пошкодженням її майна - пшениці, у розмірі 430 грн. 50 коп. підлягає стягненню на її користь з відповідача ОСОБА_3
Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь витрат, пов'язаних з експертним дослідженням для визначення суми спричиненої йому матеріальної шкоди в розмірі 910 грн. (згідно квитанції СПД ОСОБА_10 від 29.08.2012р.) та витрат пов'язаних з повідомленням відповідача ОСОБА_3 телеграмою про проведення експертного дослідження в розмірі 78,24 грн. (фіскальний чек ДФ ПАТ «Укртелеком» від 21.08.2012р.), то вони задоволенню підлягають, оскільки є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи. Проте, суд приходить до висновку, що ці суми слід стягнути саме з відповідача ОСОБА_3 з огляду на наступне.
Так, згідно із п.34.2 та 34.3 ст.34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП МТСБУ зобов'язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник МТСБУ не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі МТСБУ зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Тобто, як вбачається з зазначених норм, умовою відшкодування МТСБУ потерпілому витрат на проведення експертного дослідження для визначення розміру шкоди, є неприбуття його представника у визначений строк після повідомлення про настання страхового випадку.
Як встановлено у судовому засіданні з пояснень представника відповідача МТСБУ, а також не оспорювалося сторонами, МТСБУ не було повідомлено про ДТП, яка мала місце 28.07.2012 р., а тому суд вважає, що обов'язок відшкодувати зазначену шкоду повинен бути покладений на особу, з вини якої сталася ДТП, тобто відповідача ОСОБА_3
Вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь витрат на придбання бензину для поїздок до експерта на суму 147,19 грн. та виготовлення фотознімків для експерта на суму 55,50 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що ці витрати були обумовлені їх необхідністю та він їх ніс саме для зазначених ним потреб.
Що стосується позовних вимог про відшкодування компенсації моральної шкоди, то згідно із ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.2 зазначеної статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно із ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно із п.22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону (тобто 5% від 51 000 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.
Суд приходить до висновку, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено спричинення ним моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, які вони зазнали в зв'язку із ушкодженням здоров'я.
Навпаки, з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що після ДТП вони ніякого лікування не проходили та відмовилися від проходження судово-медичної експертизи для визначення ступеню тяжкості отриманих ними тілесних ушкоджень, що і послугувало винесенню 06.08.2012 р. постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст.286 КК України відносно ОСОБА_3
Проте, суд вважає, що позивачам спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку із знищенням їх майна - автомобіля ВАЗ-2105, держзнак НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_1 та зерна у кількості 287 кг., яке належить позивачці ОСОБА_2 Враховуючи знищення належного позивачам майна, з урахуванням їх віку - обидва є пенсіонерами, стану здоров'я - позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи загального захворювання опорно-рухового апарату, виходячи з розумності та справедливості відшкодування, приймаючи до уваги характер вчиненого ОСОБА_3 правопорушення, який після ДТП покинув місце пригоди не оказавши ніякої допомоги позивачам та навіть не поінтересувавшись станом їх здоров'я, враховуючи, що в зв'язку із знищенням транспортного засобу життєвий уклад позивачів був порушений, що потребує від неї додаткових зусиль для організації свого життя, суд приходить до висновку, що компенсація моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 становить суму в розмірі 3 000 грн., а позивачці ОСОБА_2 становить суму в розмірі 2000 грн., які підлягають стягненню на їх користь з відповідача ОСОБА_3, що є розумним та справедливим.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що підлягає стягненню з відповідача МТСБУ на користь позивача ОСОБА_1 матеріальна шкода в розмірі 14731,33 грн., яка складається з вартості фізично знищеного транспортного засобу ВАЗ-2105, держзнак НОМЕР_1.
З відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 франшиза в сумі 510 грн., витрати понесені ним на оплату послуг експерта в сумі 910 грн., витрати на телеграму щодо повідомлення ОСОБА_3 про проведення експертом дослідження в сумі 78,24 грн. та компенсацію відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн., а всього підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 шкода, спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 4 498 грн. 24 коп.
Також підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 матеріальна шкода в розмірі 430,50 грн., яка полягає у вартості знищеного майна - 287 кг. зерна пшениці, вартістю 1,50 грн. за 1 кг, та компенсація відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн., а всього підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 шкода, спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 2 430 грн. 50 коп.
В решті частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд критично ставиться та не приймає до уваги в даних правовідносинах ствердження позивачів про здійснення відповідачем ОСОБА_3 ДТП в стані алкогольного сп'яніння, оскільки даний факт належним чином зафіксовано не було, а пояснення осіб, які це стверджують, суд не може взяти до уваги, оскільки дані особи не є спеціалістами та не обладають певними пізнаннями в галузі медицини з приводу визначення відповідного стану особи.
Вирішуючи питання про судові витрати по даній справі, суд приходить до наступного.
Що стосується витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме, витрат які просить відшкодувати позивач ОСОБА_1 понесених ним на правову допомогу адвоката ОСОБА_6, в розмірі 900 грн., суд вважає, що дані витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки адвокат ОСОБА_6 брав участь при розгляді даної справи саме як представник позивача ОСОБА_1 оскільки представляв його інтереси в суді зі всіма правами наданими представнику, надавав суду пояснення від імені позивача, висловлював думку, заявляв клопотання та інш., тобто, при розгляді даної справи він не є особою, яка надає правову допомогу, а відшкодування витрат понесених стороною на свого представника, який не є особою, яка надавала правову допомогу діючим законодавством не передбачено.
Що стосується розподілу судового збору по даній справі, суд вважає, що враховуючи, що позовні вимоги, позивача ОСОБА_1 до відповідачів щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволені на 93,63 %, моральної шкоди до відповідача ОСОБА_3 задоволено на 30 %, а вимоги позивачки ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволені на 95,6%, а моральної шкоди на 20 %, а також враховуючи, що на час винесення рішення розмір судового збору за відшкодування матеріальної шкоди складає 229,40 грн., а за відшкодування моральної шкоди 114,70 грн., суд вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України з позивачки ОСОБА_2 слід пропорційно достягнути на користь держави судовий збір за вимогу за відшкодування моральної шкоди в розмірі 85,84 грн., оскільки при подачі позову нею зовсім не було сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру, а дана вимога була задоволена тільки на 20%, а також пропорційно слід стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та МТСБУ в солідарному порядку на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 200,92 грн., а на користь держави 14,80 грн., з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 32,19 грн., а на користь держави 7,40 грн., також з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 205,15 грн., а на користь держави 14,80 грн. та з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за вимогу ОСОБА_2 немайнового характеру в розмірі 28,86 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57-61, 66, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами та доповненнями, суд, -
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі МТСБУ) про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 14731 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять одна) гривень 33 копійки, яка складається з вартості фізично знищеного транспортного засобу ВАЗ-2105, держзнак НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 франшизу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень, витрати понесені ним на оплату послуг експерта в сумі 910 (дев'ятсот десять) гривень, витрати на телеграму щодо повідомлення ОСОБА_3 про проведення експертом дослідження в сумі 78 (сімдесят вісім) гривень 24 копійки та компенсацію відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 (три тисячі) гривень, а всього 4 498 (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім) гривень 24 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 430 (чотириста тридцять) гривень 50 копійок, яка полягає у вартості знищеного майна та компенсацію відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, а всього 2 430 (дві тисячі чотириста тридцять) гривень 50 копійок.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 200 (двісті) гривень 92 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України в солідарному порядку на користь держави судовий збір в розмірі 14 (чотирнадцять) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 205 (двісті п'ять) гривень 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривень 06 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень 84 копійки.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.О. Подліпенець.
.