Провадження № 22-ц/774/2909/13 Справа № 405/603/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ушакова Н.Є. Доповідач - Куценко Т.Р.
Категорія 45
20 березня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів - Басуєвої Т.А., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
Селянського (фермерського) господарства «Прогрес»,
на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2013 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» Васильківського району Дніпропетровської області, третя особа відділ держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області про визнання договору оренди землі недійсним, -
У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» Васильківського району Дніпропетровської області про визнання договору оренди землі недійсним /а.с. 74/.
Позивачка зазначала, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1У ДП № 006440 виданого 18.01.2002 року, вона є власником земельної ділянки площею 5,639 га, розташованої на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, пай № 34 /а.с. 3-5/.
02.01.208 позивачка уклала договір оренди земельної ділянки (паю) з Селянським (фермерським) господарством «Прогрес» Васильківського району Дніпропетровської області /а.с. 6-9/.
Цей договір був наданий до Васильківського відділу Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК» для реєстрації, про що 21.04.2009 року у Державному реєстрі був вчинений запис за № 400911800515.
Позивачка посилаючись на те, що договір не підписувала, про наявність договору дізналася тільки у березні 2012 року, що відповідач порушив порядок укладення договору оренди та державної реєстрації, позивачка на підставі ст. ст.203 ,215 ЦК України, 151, 152 ЗК України, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 34 від 18.01.2002 року, та визнати недійсним запис за № 400911800515. зроблений у Державному реєстрі Васильківського відділу Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК».
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16.01.2013 року позов задоволено, вирішено питання щодо судових витрат /а.с.174 - 177).
В апеляційній скарзі Селянське (фермерське) господарство «Прогрес» Васильківського району Дніпропетровської області просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне їх з'ясування, порушення судом норм матеріального та процесуального права /а.с. 181-184/.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст.3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею ст.60 ЦПК України передбачено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 34, суд першої інстанції виходив із того, що спірний договір оренди земельної ділянки укладено в порушення вимог ч.3 ст.203 та п.1 ст.215 ЦК Укрїни, оскільки позивачка вказаний договір не підписувала, що свідчить про відсутність її волевиявлення.
Однак, такі висновки суду не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.
Так, при ухваленні рішення суд не з'ясував, чи мали місце обставини, якими ОСОБА_2 обґрунтовувала вимоги про визнання договору оренди землі недійсним, та не перевірив заперечення відповідача, щодо обставин укладення вказаного договору.
Із справи видно, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1У ДП № 006440 виданого 18.01.2002 року, позивачка є власником земельної ділянки площею 5,639 га, розташованої на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, пай № 34 /а.с. 3-5/.
02.01.208 позивачка уклала договір оренди земельної ділянки (паю) з Селянським (фермерським) господарством «Прогрес» Васильківського району Дніпропетровської області /а.с. 6-9/.
Цей договір був наданий до Васильківського відділу Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК» для реєстрації, про що 21.04.2009 року у Державному реєстрі був вчинений запис за № 400911800515.
За змістом ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.
Істотні умови договору оренди землі передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року, з послідуючими змінами в редакції станом на час виникнення правовідносин, в числі яких визначено: об'єкт оренди(місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.
Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч.4 ст.15 Закону є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, в редакції станом на час виникнення правовідносин, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Згідно з п.5 зазначеного Порядку для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає до відповідного державного органу земельних ресурсів: заяву про державну реєстрацію договору оренди; договір оренди; план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду; копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб. Крім зазначених документів до заяви додаються: акт перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, на місцевість у разі не визначення їх у натурі; проект відведення земельної ділянки у разі надання її в оренду зі зміною цільового призначення.
Як вбачається із договору оренди земельної ділянки від 02.01. 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Прогрес», до договору оренди землі при його реєстрації були надані: кадастровий план земельної ділянки; креслення до акту прийому-передачі земельної ділянки; акт приймання-передачі земельної ділянки; копія Державного акту на право власності на землю, що свідчить про погодження сторонами істотних умов договору.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції також встановлено, що з часу укладення зазначеного договору оренди землі відповідач фактично виконував умови договору оренди землі, зокрема, сплачував позивачці, а остання одержувала передбачену договором орендну плату з часу укладення договору.
Зазначені обставини підтверджується відповідними відомостями про отримання позивачкою орендної плати у 2009 році, та висновками судового експерта /а.с. 98-109/.
Таким чином, наведені обставини свідчать, що мала місце фактична передача земельної ділянки, виконання сторонами умов договору, оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему у Васильківському районі за № 040911800515 від 21.04.2009 року .
За наявності зазначених обставин саме по собі підписання договору іншою особою, не може бути підставою для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки своє волевиявлення щодо вказаного договору ОСОБА_2 проявила у фактичному його виконанні.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, права та обов'язки сторін, не взяв до уваги обставини щодо укладення договору оренди, то його висновки про відмову в задоволенні позову є такими, що протирічать фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим колегія судді вважає, що рішення суду на підставі п.1, 4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» - задовольнити.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2013 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді :