Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 4-205/11
Номер провадження 4/416/11652/11
20 березня 2013 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді - Попова В.В.,
при секретарі - Толстікової А.В.,
за участю:
прокурора - Ганського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання захисника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення строку, -
11.03.2013 року до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу надійшло вищезазначене клопотання, в якому захисник ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2 просить суд визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 26 грудня 2011 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року поважними та поновити скаржнику (його захисникам) строк на касаційне оскарження постанови зазначених судових рішень.
Розгляд клопотання просить провести без його участі та у відсутність представників (захисників) ОСОБА_1
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_2 зазначив, що 26 грудня 2011 року постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Ганського В. В. від 26 жовтня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 171, 367 КК України.
26 березня 2012 року постановою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Франтовською Т. І. (справа №5-1965ск12) ОСОБА_1 відмовлено у витребовуванні справи з огляду на те, що до скарги не додані завірені відповідно до п. 23.7.1 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді копії оскаржуваних рішень.
Копія постанови судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2012 року була отримана захисником ОСОБА_1, адвокатом ОСОБА_2, відповідно до його запиту 6 червня 2012 року, сам ОСОБА_1 копії вказаної постанови не отримував.
18 червня 2012 року захисником ОСОБА_1, адвокатом ОСОБА_5, було усунуто недоліки, на які було вказано в постанові від 26 березня 2012 року, та повторно подано касаційну скаргу. При цьому у повторно поданій скарзі було вказано, коли саме отримано копію постанови від 26 березня 2012 року, а саме: 6 червня 2012 року і вказано, що строк на касаційне оскарження не пропущений.
Отже, на думку адвоката ОСОБА_2 строк касаційного оскарження постанови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 26 грудня 2011 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року пропущений станом на 18 червня 2012 року не був.
28 січня 2013 року представник скаржника, адвокат ОСОБА_5, отримав поштою постанову судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Франтовської Т. І. від 7 серпня 2012 року, якою касаційна скарга була визнана такою, що не підлягає розгляду. Підтвердженням того, що копія вказаної постанови не була отримана раніше є витяг з електронної системи пошуку поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта", відповідно до якого поштове відправлення №0104310274925 (яким було повернуто касаційну скаргу від 18 червня 2012 року і надіслано копію постанови від 7 серпня 2012 року досі значиться таким, що не вручене.
Адвокат ОСОБА_2 вважає, що суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Франтовською Т. І. під час винесення постанови від 7 серпня 2012 року не були взяті до уваги докази та пояснення, які містились в касаційній скарзі, поданій 18 червня 2012 року, в частині дотримання строків касаційного оскарження, і помилково визначено, що касаційна скарга, подана 18 червня 2012 року, не підлягає розгляду у зв'язку із пропущенням строку на касаційне оскарження.
Також, адвокат ОСОБА_2 зазначив, що строк касаційного оскарження постанови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 26 грудня 2011 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року станом на день отримання постанови від 7 серпня 2012 року (28 січня 2013 року) дійсно був пропущений, але з незалежних від скаржника (його захисників) причин.
5 лютого 2013 року захисник ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на постанову Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 26 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження цих судових рішень (з огляду на те, що сама касаційна скарга, в якій містилось вказане клопотання, відповідно до ч. 1 ст. 387 КПК України (1960), подається безпосередньо до касаційного суду).
22 лютого 2013 року постановою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Матієка Т. В. було роз'яснено порядок подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - через суд, який постановив оскаржуване судове рішення.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання з підстав недоведеності причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 353 КПК 1960 року клопотання про поновлення пропущеного строку може бути розглянута судом у відсутність сторін.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання ОСОБА_1 з додатками суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 353 КПК 1960 року, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
Отже, виходячи із змісту зазначеної статті доводити поважність причини пропуску строку повинна особа, що заявила клопотання про відновлення пропущеного строку.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відносяться обставини, що об'єктивно перешкодили учаснику процесу вчасно подати апеляцію.
Проте захисником ОСОБА_1, адвокатом ОСОБА_2 поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження не доведена.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року, касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року, можуть бути подані до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
Оскаржувані судові рішення - постанова Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу і ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набрали законної сили 30 січня 2012 року.
Повертаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 постановою від 26.03.2012 року суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі ВССУ) зазначила, що справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку при повторному надходженні скарги за умови усунення недоліків, у межах передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року строку, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії даної постанови.
Скарга ОСОБА_1 після усунення недоліків була подана до суду касаційної інстанції 18 червня 2012 року, тобто після сплину даного строку. При цьому, як зазначено в постанові ВССУ від 07 серпня 2012 року клопотання про відновлення процесуального строку скаржником заявлено не було.
На думку захисника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, він не пропускав процесуальний строк, оскільки вищевказану постанову ВССУ про відмову у витребуванні матеріалів у зв'язку з недоліками ОСОБА_1 взагалі не отримував, а його захисник, адвокат ОСОБА_2 отримав її лише 06.06.2012 року.
В матеріалах клопотання знаходиться лист начальника управління забезпечення діяльності судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5-1965ск12 згідно з яким копію постанови судді ВССУ від 26.03.2012 року про відмову у витребуванні матеріалів у зв'язку з недоліками направлено йому 04.05.2012 року за вих. №12218/0/17. Також зазначено, що за даними управління забезпечення автоматизованого документообігу ВССУ в період з 12 квітня 2012 року по 18 травня 2012 року заява від ОСОБА_1 на адресу ВССУ не надходила.
При цьому, додані до клопотання матеріали не підтверджують того, що зазначена постанова ВССУ від 26.03.2012 року не була отримана ОСОБА_1, не підтверджується доданими матеріалами і та обставина, що копія згаданої постанови була отримана адвокатом ОСОБА_2 лише 06.06.2012 року, на що у свою чергу вказує зміст наступної постанови ВССУ від 07.08.2012 року, де зазначена обставина, яка на думку захисника ОСОБА_1 вказує на відсутність пропуску процесуального строку, не згадується суддею, отже, у випадку її заявлення, прийнята до уваги не була.
Таким чином суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними, оскільки обставини, викладені в клопотанні не підтверджені доказами.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 353, 383, 386 КПК 1960 року, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення строку - залишити без задоволення.
Відмовити захиснику ОСОБА_1, адвокату ОСОБА_2 у відновленні строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу визнати такою, що не підлягає розгляду.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 349 КПК України апеляція, за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову. До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.
Суддя В.В.Попов.