Справа № 500/1551/13-к
Провадження № 1-кп/500/58/13
25 березня 2013 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Волкова Ю.Р.,
при секретарі - Крипакової К.Т.,
за участю прокурора - Івахів М.В.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі Одеської області матеріали кримінального провадження, яке внесено в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12013170150000853 від 12 лютого 2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ізмаїл Одеської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, не працюючої, яка проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, не маючої судимості відповідно, 27 лютого 2013 року обраний запобіжний захід - особисте зобов'язання
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
01 листопада 2012 о 01 годині ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, з корисних мотивів, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, таємно викрала 1500 грн., які належали ОСОБА_2 причинивши їй майнову шкоду на вищеназвану суму, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та викраденим розпорядилась на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала себе винною в обсязі пред'явленого їй обвинувачення. В ході судового розгляду вона детально розповіла про обставини злочину та щиро розкаялась в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Так, обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що злочин вона вчинила при вище описаних обставинах. Вона таємно викрала 1500 грн., якими розпорядилась на свій розсуд.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1, її вина в повному обсязі також підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_2
Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 01 листопада 2012 року вона та ОСОБА_1 знаходились в у будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_1 з її сумки таємно викрала 1500 грн., які належать їй.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини в обсязі пред'явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддавала сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченої, а також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченої. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 в пред'явленому їй звинуваченні повністю доведена.
Дії підсудної правильно кваліфіковані по ст. 185 ч. 1 КК України, оскільки ОСОБА_1 вчинила:
· таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжку - злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу винної, обставини, які обтяжують і пом'якшувальні покарання.
До числа обставин, які обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1, суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1, суд відносить повне визнання своєї провини підсудною, щире розкаяння в скоєнні злочину.
З урахуванням усіх обставин справи, особи підсудної, відсутність тяжких наслідків вчиненого підсудним злочину, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробувальним терміном.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов на загальну суму 1500 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка надала докази розміру матеріальної шкоди.
Суд вважає, що позов підлягає задовільненою в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 369 -371, 373 -375, п. 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винною за ст. 185 ч. 1 КК України і призначити й покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши випробувальний термін один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися на реєстрацію в органи карно-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набирання законної сили вироку відносно ОСОБА_1 залишити - особисте зобов'язання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити повністю і стягнути в її користь із засудженої ОСОБА_1 1500 грн.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_1 в той же термін з дня вручення їй копії вироку.
Суддя: Ю. Р. Волков