Справа № 591/1722/13-к
Провадження № 1-кс/591/228/13
21 березня 2013 року м. Суми
Зарічний районний суд м.Суми в складі:
слідчого судді - Клімашевської І.В., з участю секретаря - Гребенькової О.М.,
скаржника - ОСОБА_1,
слідчого - Лук»яненка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження від 20.02.2013 року, -
Скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що за наслідками розгляду його заяви щодо фактів зловживання працівниками сектору державної служби по боротьбі з економічною злочинністю СМВ УМВС України в Сумській області при його запрошенні та опитуванні в службовому кабінеті вищевказаного сектору, прийнято постанову про закриття кримінального провадження, яка, на його думку, є незаконною.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подану скаргу підтримав, звертав увагу суду на те, що його заява була розглянута однобоко, перевірка проведена неповно, оскільки слідчим не перевірено всіх обставин та фактів, про які йдеться в його заяві та клопотанні. Наполягав на тому, що лише отримавши інформацію про телефонні з»єднання можливо буде дізнатись кому телефонували працівники міліції під час його допиту 22.12.2012 року або хто телефонував їм (ОСОБА_2 чи ОСОБА_3). Отримання такої інформації надасть відповідь на питання: чому працівники міліції тримали його цілу годину в приміщенні ВДСБЕЗ, оскільки інших причин такого тривалого тримання не має. Крім того, на його думку, всі висновки в постанові слідчим прокуратури зроблені виключно з пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які є зацікавленими особами в даній справі. За таких обставин, просив суд винесену старшим слідчим прокуратури постанову скасувати.
Слідчий в судовому засіданні проти скарги заперечив. Наголошував, що встановлення факту наявності телефонних з»єднань між вказаними особами не може прямо та достовірно вказувати на наявність дружніх чи особистих стосунків між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та працівниками міліції - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 За таких обставин, вважав, отримання вказаної інформації є зайвою, просив винесену постанову залишити в силі, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Суд, заслухавши скаржника та слідчого, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження №4201320001000008, вважає, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09 січня 2013 року до ЄРДР внесено відомості за фактом зловживання службовими повноваженнями працівниками сектору державної служби по боротьбі з економічною злочинністю СМВ УМВС України в Сумській області при запрошенні та опитуванні ОСОБА_1 у приміщенні вищевказаного сектору по вул.Холодногірській у м.Суми. Попередня кваліфікація правопорушення: ч.3 ст.364 КК України. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню доручено ст.слідчому прокуратури м.Суми Лук»яненку Ю.В.
За наслідками проведення досудового розслідування старшим слідчим прокуратури м.Суми винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв»язку з відсутністю в діях оперуповноважених СДСБЕЗ СМУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.3 КК України.
До такого висновку слідчий дійшов допитавши ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та проаналізувавши матеріали справи.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, потерпілий ОСОБА_1 стверджує про те, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та працівниками міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були домовленості, в силу яких останні, будучи працівниками правоохоронного органу, умисно запросили його - з однієї сторони, та протилежну сторону конфлікту в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3 , з іншої сторони, до приміщення ВДСБЕЗ, у такий спосіб створили умови для тиску на скаржника та в результаті створення таких умов заявник отримав тілесні ушкодження в службовому приміщенні ВДСБЕЗ. Як зазначалось вище, скаржник наполягає на тому, що в ході здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні за його заявою необхідно вжити заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст.131 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1, скориставшись своїм правом, передбаченим п.4 ч.1 ст.56 КПК України, подавав слідчому клопотання, в якому просив вжити заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчим в задоволені вказаного клопотання було відмовлено.
Ухвалою слідчого суді Зарічного районного суду м.Суми від 18.03.2013 року, винесеної за результатами розгляду скарги на постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання, ОСОБА_1 роз»яснено, що згідно ч.1 ст.160 КПК України він має право, як сторона кримінального провадження, звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (роздруківок телефонних з»єднань, які перебувають у володінні операторів телекомунікаційного зв»язку).
На переконання слідчого судді, слідчий Лук»яненко Ю.В. не надав можливості ОСОБА_1 скористатись таким правом та виніс постанову про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав , свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
В той же час, відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов»язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом»якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В даному випадку, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно забезпечити реалізацію його процесуальних прав в кримінальному провадженні, як потерпілого: надати можливість отримати докази на підтвердження чи спростування фактів та обставин, на яких він наполягає: щодо зацікавленості працівників міліції в подіях 22.12.2012 року та перевищення ними своїх повноважень.
В той же час, слід зазначити, що про необхідність встановлення наявності особистих чи інших зв»язків між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зазначалось і в ухвалі слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 07.02.2013 року, а тому з урахуванням вказаного та відповідно до ст.9 КПК України обов»язок щодо вжиття всіх необхідних заходів спрямованих на встановлення дійсних та об'єктивних обставин справи покладено і на слідчого.
Таким чином, враховуючи викладене, скарга ОСОБА_1 на постанову від 20.02.2013 року про закриття кримінального провадження - є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Тобто, вказану постанову необхідно скасувати, а матеріали повернути до прокуратури м.Суми для проведення додаткової перевірки, в ході якої звернути увагу на всі вищевказані недоліки та у відповідності до вимог закону вжити всіх передбачених законом заходів щодо повного, всестороннього, об»єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження.
Керуючись ст. ст.9, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову старшого слідчого прокуратури м. Суми Лук»яненка Ю.В. від 20 лютого 2013 року про закриття кримінального провадження № 4201320001000008 від 09.01.2013 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 4201320001000008 від 09.01.2013 року повернути до Прокуратури м. Суми для проведення досудового розслідування.
Ухвала не оскаржується.
Суддя І.В.Клімашевська