Справа № 1510/8012/12
Провадження № 2/500/683/13
18 березня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Присакар О.Я.,
при секретарі - Сирбу Г.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Пляшешник С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вишукувач» про визнання договору недійсним та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства «Вишукувач» про визнання договору недійсним та стягнення матеріальної та моральної шкоди, згідно останнього уточнення позовних вимог від 21.01.2013 року (а.с. 110) просив визнати договір від 09.08.2012 року № 115, укладений між комунальним підприємством «Вишукувач» та ОСОБА_1, недійсним з вини комунального підприємства «Вишукувач»; стягнути з комунального підприємства «Вишукувач» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в подвійному розмірі в сумі 938 грн. 60 коп.; зобов'язати комунальне підприємство «Вишукувач» відшкодувати ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду в сумі 2500 грн.; зобов'язати комунальне підприємство «Вишукувач» відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати в сумі 109 грн. 45 коп. та за неправдиву інформацію, притягнути комунальне підприємство «Вишукувач» до адміністративної відповідальності по Закону України «Про боротьбу з корупцією» по п. 5 г) ст. 5 и ч. 1 ст. 8 у вигляді штрафу в 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Останню вимогу позивач просив залишити без розгляду, а також відкликав уточнену позовну заяву від 18.03.2013 року. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 25.07.2007 року між ним та відповідачем був укладений договір на надання послуг по виготовленню технічної документації для передачі у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за послуги за цим договором він сплатив 663, 72 грн., отримавши кошти відповідач заперечував його право на приватизацію, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2012 року було зобов'язано відповідача виконати умови договору від 25.07.2007 року. 04.08.2012 року та 09.08.2012 року на особистому прийомі у директора відповідача йому було роз'яснено, що договір від 25.07.2007 року не має відношення до виготовлення документації для передачі у власність земельної ділянки і необхідно укласти новий договір та взагалі у відповідача 15.08.2012 року закінчується дія ліцензії, під дією таких погроз від підписав договір № 115 від 09.08.2012 року та сплатив 465 грн., 13.08.2012 року він отримав всю необхідну технічну документацію та в послідуючому отримав державний акт на земельну ділянку. Своїми діями відповідач, здійснив на нього психологічний тиск та понудив його підписати вдруге договір за одну і ту саму послугу, та завдав матеріальну та моральну шкоду, яка виразилася в тому, що він отримав низку хвороб серця, також в зв'язку з тим, що договір було укладено під дією насильства на підставі ст. 231 ЦК України він має право на відшкодування збитків у подвійному розмірі.
В судовому засіданні позивач підтримав у повному обсязі уточненні позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача уточненні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні. мотивуючи тим, що по договору № 115 від 09.08.2012 року КП «Вишукувач» було зобов'язано виконати роботи по виготовленню технічної документації для складання державного акту на право власності на земельну ділянку, оформлення даної документації не має ніякого відношення до договору від 25.07.2007 року у відповідності до якого КП «Вишукувач» надало позивачу послуги по підготовці документів для передачі земельної ділянки у власність. КП «Вишукувач» були виконані умови договору № 115 від 09.08.2012 року, документація для складання та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку у паперовому та електронному вигляді були надані позивачу 13.08.2012 року. КП «Вишукувач» не застосовувало до позивача психологічний тиск з метою укладання договору № 115 від 09.08.2012 року, крім цього з ліцензії виданої КП «Вишукувач» вбачається, що строк її дії закінчувався 15.08.2012 року.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно рішення Ізмаїльської міської ради від 28.02.2013 року було припинено КП «Вишукував» шляхом ліквідації, призначена ліквідаційна комісія.
Таким чином, станом на день ухваленні рішення КП «Вишукував» не ліквідовано та не виключено з ЄДРПОУ.
Судом встановлено, що 25.07.2007 року між ОСОБА_1 та КП «Вишукувач» було укладено договір (а.с. 5), згідно якого останній прийняв на себе обов'язки по виготовленню технічної документації для передачі у власність (в оренду) земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за послуги за цим договором позивач сплатив 663, 72 грн. (а.с. 6).
09.08.2012 року між ОСОБА_1 та КП «Вишукувач» було укладено договір № 115 (а.с. 14), згідно якого останній прийняв на себе обов'язки по розробці технічної документації по складанню державного акту (договору оренди) на право власності (користування) на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, за послуги за цим договором позивач сплатив 465 грн. (а.с. 15).
Згідно п.1.3. договору № 115 від 09.08.2012 року роботи починають виконуватися за умови надання Замовником, зокрема матеріалів польових геодезичних робіт.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2012 року (а.с. 7) за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вишукувач» про зобов'язання виконати умови договору та стягнення моральної шкоди було встановлено, що за договором від 25.07.2007 року, КП «Вишукував» були виконані у повному обсязі послуги по виконанню топографо - геодезичних робіт.
Тобто, без виконання геодезичних робіт було неможливим укладання договору № 115 від 09.08.2012 року .
Таким чином, предметом договору по вищезазначеним договорам є складання різних документів.
Згідно з ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
Відповідно до ч 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваними.
Як роз'яснює п. 21 вищезазначеної постанови при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК ), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов'язково злочинних діях.
Як встановлено в судовому засіданні, та сторони не заперечували те, що КП «Вишукувач» були виконані у повному обсязі обов'язки за договором від 09.08.2012 року № 115, виготовлена технічна документація у паперовому та електронному виді були отримані позивачем 13.08.2012 року, на підставі цих документів ним був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Листом від 02.08.2012 року № 38 (а.с. 13) КП «Вишукував» повідомив позивача, що 15.08.2012 року спливає строк дії ліцензії на проведення землевпорядних робіт по розробці технічної документації по складанню державних актів на право власності на земельну ділянку.
Судом встановлено, що строк дії ліцензії КП «Вишукував», на проведення землевпорядних робіт, був встановлений з 16.08.2007 року по 15.08.2012 року (а.с. 62).
Тобто, повідомлення КП «Вишукував» позивачу справжньої інформації, що строк дії ліцензії КП «Вишукував» спливає 15.08.2012 року не може вважатися психологічним тиском на укладання правочину проти волі позивача.
Таким чином, позивачем не було надано доказів, що відповідач здійснив на нього психологічний тиск, проти волі позивача, з метою укладання договору № 115 від 09.08.2012 року, що в свою чергу виключає відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Таким чином, в задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вишукувач» про визнання договору від 09.08.2012 року № 115, укладеного між комунальним підприємством «Вишукувач» та ОСОБА_1, недійсним з вини комунального підприємства «Вишукувач»; стягнення з комунального підприємства «Вишукувач» на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків в подвійному розмірі в сумі 938 грн. 60 коп.; зобов'язання комунального підприємства «Вишукувач» відшкодувати ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду в сумі 2500 грн.; зобов'язання комунального підприємства «Вишукувач» відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати в сумі 109 грн. 45 коп. необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 3,10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вишукувач» про визнання договору від 09.08.2012 року № 115, укладеного між комунальним підприємством «Вишукувач» та ОСОБА_1, недійсним з вини комунального підприємства «Вишукувач»; стягнення з комунального підприємства «Вишукувач» на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків в подвійному розмірі в сумі 938 грн. 60 коп.; зобов'язання комунального підприємства «Вишукувач» відшкодувати ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду в сумі 2500 грн.; зобов'язання комунального підприємства «Вишукувач» відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати в сумі 109 грн. 45 коп. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Я. Присакар