"03" лютого 2011 р. справа № 2а-802/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Уханенка С.А. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Хімушкіна О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2010 року
у адміністративні справі № 2а-802/10 за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського 10-го міжрайонного відділу ДАІ УМВС України з ОАТ м.Нікополя та району УМВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Ступака Олександра Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
14 червня 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, що була прийнята у відношенні нього сержантом міліції Нікопольського 10-го міжрайонного відділу ДАІ УМВС України з ОАТ м.Нікополя та району УМВС України в Дніпропетровській області Ступаком Олександром Володимировичем.
Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені адміністративного позову щодо визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ 296430 від 04.06.2010 року та про скасування винесеної відносно нього відповідачем постанови серії АЕ № 214060 від 04.06.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення його вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з наведених у скарзі обставин
Відповідач у справі, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини свої неявки суд не повідомив, заяви про відкладення справи не подавав, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України надає можливість провести апеляційний розгляд справи за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявності підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття іншої постанови по справі, виходячи з наступного.
На правовідносини, що виникли, поширюються положення Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8074-Х від 07.12.1984 зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП) та Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями (далі - ПДР).
Суд першої інстанції правильно здійснив аналіз норм діючого законодавства України, але помилково застосував їх до встановлених у справі обставин, що призвело до неправильного вирішення спору у цій справі по суті.
Відмовляючи у задоволені вимог позивача, суд першої інстанції входив з того, що відповідач довів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення шляхом фіксації його за допомогою доказів в сенсі статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме складанням протоколу на місці вчинення правопорушення та відеозапису правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 А саме того, що позивач дійсно порушив вимоги п.8.7.3. «е» ПДР України, шляхом проїзду перехрестя вул.Херсонська та вул.Г.Чорнобиля у м.Нікополі на червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигналів, що забороняють рух.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АЕ 296430 від 04.06.2010 року зафіксовано, що 04.06.2010 о 20:10 год. у місті Нікополі позивач, керуючи автомобілем «Хюндай Матрікс», держномер НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул.Херсонська та вул.Г.Чорнобиля на забороняючий (червоно-жовтий) сигнал світлофору, чим порушив пункт 8.7.3. «е»та «ґ» Правил дорожнього руху (а.с. 10). Позивач винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, проти наявності підстав для складання адміністративного протоколу заперечував, про що зазначив у протоколі.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 214060 від 04.06.2010 року, згідно з якою до позивача за вчинене правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с. 11) .
Відповідно до пункту 8.7.3. «е» та «ґ» Правил дорожнього руху: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів (ґ); червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух (е).
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази, якими відповідно до статті 251 КУпАП можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні..
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку. Разом з тим, відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення є лише протокол про адміністративне правопорушення. Відеозапис, на який посилається в постанові суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутній і на вимогу суду апеляційної інстанції відповідачем по справі представлений для огляду не був.
За вказаних обставин, судова колегія не може при розгляді даної справи обмежитися лише згадкою суду першої інстанції в своїй постанові про наданий відповідачем диск відеозапису, оскільки суд в цій постанові не навів зафіксованих на цьому диску фактів та не зазначив обставин, які свідчать про підтвердження цим диском вчинення позивачем порушення ПДР і про можливість прийняти запис на цьому диску як належний доказ у справі. Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.10) вбачається, що до протоколу додавалася постанова у справі про адміністративне правопорушення та фото, які в матеріалах даної справи відсутні, судом першої інстанції не досліджувалися, та не були надані для огляду суду апеляційної інстанції.
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, іншими оформленими з дотриманням визначеного законом порядку доказами об'єктивно не підтверджується.
З огляду на вищенаведене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача. Такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та зроблений при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, що є належною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення вимог позивача по цій справі з підстав недоведеності винності позивача у вчиненні порушення пункт 8.7.3. «е»та «ґ» Правил дорожнього руху .
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2010 року -скасувати, позов ОСОБА_1 до Нікопольського 10-го міжрайонного відділу ДАІ УМВС України з ОАТ м.Нікополя та району УМВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Ступака Олександра Володимировича -задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АЕ № 214060 від 04.06.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
В іншій частині позов ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Д.В. Чепурнов