"03" лютого 2011 р. справа № 2а-7369/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Уханенка С.А. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіна О.Ю.
за участі позивачки: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року
у адміністративні справі № 2а-7369/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року поданий ОСОБА_1 у вересні 2009 року позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1.»№ 209-к від 25.05.2008 року в частині звільнення ОСОБА_1; поновлено ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань захисту інтелектуальної власності управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації з 17.08.09 року; та стягнуто з Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9874,84 гривень, без урахування необхідних до сплати платежів -податку, а також стягнуто з Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1000 гривень. Постанова суду в частині поновлення на роботу та стягнення середнього заробітку за один місяць, у сумі 1225,76 гривень, допущено судом до негайного виконання, судові витрати віднесено за рахунок Державного бюджету.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року судом виправлено описку, допущену в другому абзаці резолютивної частини постанови суду від 20.04.2010 року стосовно дати оскаржуваного позивачкою наказу, та викладено іншим текстом: «визнано незаконним та скасовано наказ № 209-к Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1.»від 17.08.2009 року»
З зазначеною постановою суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану ним постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні вимог позивачки про визнання наказу № 209-к від 17.08.2009 року незаконним, поновлення на роботі, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, й закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання наказу № 209-к від 17.08.2009 року незаконним, поновлення на роботі, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.
Позивачка в письмових запереченнях проти апеляційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, і на безпідставність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
З урахуванням направленої відповідачем до суду заяви про розгляд справи за відсутності його представника та відповідно до ч.4 ст.196 КАСУ, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу у відсутності представника апелянта.
Позивачка в судовому засіданні підтримала наведені нею в письмових запереченнях проти апеляційної скарги доводи про законність судового рішення та про необґрунтованість і безпідставність апеляційної скарги відповідача. Наполягає на залишенні судового рішення першої інстанції без змін, водночас пояснюючи, що після поновлення її на посаді рішенням суду, вона звільнилася за власним бажанням, оскільки не спрацювалася з керівництвом.
Заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається апелянт, правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення судом першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
За правилами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 02.04.2007 року ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань захисту інтелектуальної власності управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації, на яку була призначена наказом управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації № 93-к від 02.04.2007 року (а.с.42).
Наказом управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації № 209-к від 17.08.2009 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв'язку з реорганізацією управління та скороченням посади відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (а.с.51).
Задовольняючи частково позов та ухвалюючи рішення у цій справі про скасування наказу Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1.»№ 209-к від 17.08.2009 року, суд першої інстанції виходив з того, що загальна кількість штатних одиниць управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації становила 24 особи як станом на 01.01.2009 р. так і станом на 04.04.2009 р., що на думку суду першої інстанції означає відсутність скорочення чисельності штату працівників, а відповідачем у справі не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань захисту інтелектуальної власності управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації у зв'язку з реорганізацією управління та скороченням посади.
З урахуванням вищенаведеного та не надання відповідачем доказів пропонування позивачці іншої роботи при попередженні її про звільнення у зв'язку з реорганізацією, суд дійшов висновку про протиправність наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації № 209-к від 17.08.2009 р. про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України та поновив її на посаді головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань захисту інтелектуальної власності управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації з 17.08.09 року, з стягненням з Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 9874,84 гривень, без урахування необхідних до сплати платежів (податку), а також моральну шкоду у сумі 1000 гривень.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна виходячи з нижченаведеного
Питання припинення публічної служби внаслідок змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату пра цівників нормами спеціальних законів не врегульовані.
Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин у цій справі норми КЗпП України, оскільки підстави припинення державної служби позивачки - є загальними
Разом з тим, таке застосування судом норм матеріального права, тобто юридична кваліфікація виниклих правовідносин, не ґрунтується на повному з'ясуванні дійсних обставин справи та наявних у справі письмових доказів
Ухвалюючи рішення у цій справі на підставі недоведеності відповідачем правомірності звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч. ст.40 Кодексу законів про працю України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що оскаржуваному у цій справі наказу Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1.»№ 209-к від 17.08.2009 року, передувало видання Головою обласної державної адміністрації розпорядження від 28 січня 2009 року № 45-р «Про внесення змін до структури управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації», на виконання якого Управлінням освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації й було прийнято наказ № 17-к від 30.01.2009 р. «Про реорганізацію управління освіти і науки облдержадміністрації», яким відділ професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань захисту інтелектуальної власності управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації перейменовано у відділ професійно-технічної, вищої освіти і науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, з скороченням посади головного спеціаліста цього відділу.
Позивачкою у цій справі не оспорюється правомірність проведення реорганізації та законність розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 28 січня 2009 року № 45-р і наказу управління № 17-к від 30.01.2009 р., а предметом спору та розгляду в суді першої інстанції були позовні вимоги про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
За наведених обставин, а також з огляду на повноваження відповідача самостійно приймати рішення про скорочення штату або чисельності працівників, без будь-якого попереднього техніко-економічного обґрунтування рішення про скорочення штату та без погодження цього рішення з профспілкою, колегія суддів не вбачає підстав для дослідження питання стосовно доцільності прийняття рішення про внесення змін до структури управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації та відповідного рішення відповідача про скорочення посади головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань захисту інтелектуальної власності управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Таким чином, колегія суддів визнає беззаперечним та таким, що підтверджений матеріалами справи, факт внесення змін до штатного розпису управління освіти і науки шляхом зменшення чисельності працівників однієї спеціальності (посади - головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань інтелектуальної власності) та збільшення чисельності працівників іншої спеціальності зміни чисельності працівників певної спеціальності та кваліфікації, шляхом введення посади головного спеціаліста-головного бухгалтера відділу фінансово-економічного розвитку та бухгалтерського обліку
Дійшовши висновку, що при звільненні позивачки їй не запропоновано іншу роботу в цій же установі відповідно до статті 492 КЗпП, суд не звернув увагу на те, що у даному випадку йдеться про посаду головного спеціаліста-головного бухгалтера відділу фінансово-економічного розвитку та бухгалтерського обліку, для зайняття якої ОСОБА_1 не має відповідної освіти, кваліфікації та стажу.
Взявши до уваги наявність загальну кількість працівників за штатними розписам Управління (а.с.69-70) станом на 01.01.2009 року та станом на 04.04.2009 року, що складає -24 особи, суд залишив поза увагою той факт, що у зв'язку зі зміною структури управління освіти та науки відбулося скорочення штату працівників однієї спеціальності - головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти, науки, координації діяльності вищих навчальних закладів, інноваційної діяльності та з питань інтелектуальної власності, та було збільшено штат працівників іншої спеціальності шляхом введення посади головного спеціаліста-головного бухгалтера відділу фінансово-економічного розвитку та бухгалтерського обліку.
Проте, зменшення чисельності працівників однієї спеціальності та кваліфікації з одночасним збільшенням чисельності штату працівників іншої спеціальності -й розуміється законодавцем (пункту 1 статті 40 КЗпП) як внесення змін до штату та скорочення чисельності посад.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо відсутності скорочення численності штату працівників Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації, який судом обґрунтовано лише шляхом порівняння загальної кількості штатних одиниць при встановленні факту зміни в організації виробництва і праці Управління - є безпідставним та таким, що суперечить як матеріалам справи так і нормам матеріального права.
Не можна погодитися з висновком суду першої інстанції щодо порушенням прав позивачки пр. її звільнення за п.1 ст.40 КЗпП, оскільки судом не було надано належності оцінки не тільки вищенаведеним обставинам, а й дотриманню відповідачем порядку вивільнення позивачки згідно ч.1 ст.49-2 КЗпП України щодо повідомлення про наступне вивільнення не пізніше як за два місяці, що підтверджується листом ознайомлення працівників управління з наказом (а.с.45) та Актом від 02.02.2009 року (а.с.48) згідно змісту якого позивачка ознайомившись з наказом, відмовилася від підпису та на її прохання отримала його копію.
Не досліджувалися також судом першої інстанції обставини щодо наявності або відсутності у позивачки переважного права залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці Управління освіти, хоча такі обставини мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, і лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, перевага в залишенні на роботі надається працівнику, який відносяться до перелічених у ч.2 ст.42 КЗпП осіб, або має переваги в залишенні на роботі відповідно до Закону.
Відповідачем доведено, що позивачка не користується переважним правом на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці Управління освіти і науки обласної державної адміністрації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при визначенні працівників, які підлягають звільненню у зв'язку з скороченням посади, було дотримано вимоги статті 42 Кодексу Законів про працю України, оскільки детально було проаналізовано характеристики, кваліфікацію, показники в роботі, функціональні обов'язки та їх виконання стосовно всіх працівників відділу Управління, в якому скорочувалася одна посада головного спеціаліста.
Не надано позивачкою доказів щодо наявності у неї будь-яких переваг на залишення на займаній посаді у зрівнянні з тими працівниками, які після скорочення однієї посади, залишилися працювати у відповідному відділі Управління.
Cудом першої інстанції при ухваленні рішення у цій справі, також не встановлено порушення переважного права позивачки на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Не вбачає таких порушень і колегія суддів апеляційної інстанції
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача стосовно дотримання ним порядку звільнення позивачки за вказаними в оскаржуваному наказі підставами та відсутності порушень прав позивачки при її звільненні, й відсутності підстав для її поновлення.
Встановлена матеріалами справи та судом апеляційної інстанції правомірність дій та рішень відповідача у цій справі, які повністю узгоджуються з наведеними у ч.3 ст.2 КАСУ критеріями поведінки суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, а також безпідставність вимог позивачки у справі, свідчить про те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення у цій щодо часткового задоволення позову.
Враховуючи викладене та виходячи з системного аналізу норм права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови у справі -про відмову у задоволенні вимог позивачки у повному обсязі, у тому числі і в частині стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, які є похідними від вимог про скасування наказу та поновлення на посаді.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації - задовольнити
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року -скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації - відмовити у повному обсязі
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України
Повний текст постанови виготовлено 24 березня 2011 року
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Д.В. Чепурнов