Іменем України
14 березня 2013 рокуСправа №2а-4189/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі - Прокопенко О.О.,
за участю: представника прокуратури м.Севастополя - Скворцової Ганни Михайлівни, посвідчення № 005828 від 25.09.2012;
представника позивача - Частило Юлії Анатоліївни, посвідчення №264, УПФ України у Нахімовському районі м. Севастополя;
представника відповідача - Фрідман Лариси Дмитрівни, ПАТ "Севастопольський морський завод", довіреність №02/02 від 21.03.2013;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" стягнення заборгованості,
Перший заступник прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не перераховані грошові кошти в рахунок сплати по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2011 року по списках № 1 і № 2 у сумі 151 253, 35 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.12.2011 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4189/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.12.2011 адміністративна справа № 2а-4189/11/2770 призначена до судового розгляду.
Ухвалою суду від 20.02.2012 зупинено провадження по справі до набрання чинності судовим рішенням по адміністративній справі №2а-1892/11/2770 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод " до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.08.2012 поновлено провадження у справі.
24.12.2012 представником позивача надано письмове клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод " суму заборгованості у розмірі 134 234 грн. 18 коп.
Прокурор та представники позивача підтримали позовні вимоги, з врахуванням уточнень, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов частково, надав суду пояснення та додаткові заперечення на позов, з яких вбачається, що відповідач згоден з позовними вимогами у розмірі 81 561, 81 грн. (том 1 арк.с. 198, 205, 223). При цьому пояснив, що зі змісту ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що введена нею норма не встановлює підстав призначення пільгових пенсій за попередній період, а містить відсильну норму до раніше діючого законодавства, тому у випадку роботи особи в важких, небезпечних умовах праці до та після 01.01.1992 року стягненню підлягають тільки витрати, визначені пропорційно заробленому пільговому стажу за період після 01.01.1992 року, при цьому відшкодовують ці витрати підприємства, на яких дана особа працювала після 01.01.1992 року.
Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ВАТ "Севастопольський морський завод" зареєстровано у державному реєстрі підприємств та організації України, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та є страхувальником. Зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України Нахімовського району м. Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
ВАТ "Севастопольський морський завод" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008, змінило свою назву на "Публічне акціонерне товариство "Севастопольський морський завод", що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Пунктами першим та другим статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст.2 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " від 05.11.1991, № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Абзацом третім п.1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Відповідно до п.2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003, № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення ". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція № 21-1).
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції № 21-1 щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Встановлено, що на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б", "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за листопад 2011 року по списку №1 - 45 586, 52 грн.; по списку № 2 - 88 647,66 грн.
В рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за листопад по списках № 1 і № 2 грошові кошти до ПФУ не надходили.
На час звернення прокурора з позовом загальна заборгованість Товариства по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вищевказаний період складає 134 234,18 грн.
УПФ України у Нахімовському районі м. Севастополя до розрахунків витрат на виплату і доставку пенсій включено, у тому числі, осіб які працювали на підприємстві до 01 січня 1992 року та які досягли пенсійного віку.
ПАТ "Севастопольський морський завод" були оскаржені до Окружного адміністративного суду м. Севастополя дії УПФ України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування ПАТ "Севастопольський морський завод", витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві до 01 січня 1992 року та особам, які досягли пенсійного віку, а також дії щодо включення до суми, що підлягає відшкодуванню ПАТ "Севастопольський морський завод" витрат, які не підтверджені розрахунками витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 03.10.2011 у справі № 2а-1892/11/2770 за позовом ПАТ "Севастопольський морський завод " до УПФ України в Нахімовському районі м. Севастополя, за участю третіх осіб на стороні відповідача: УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя, УПФ України в Ленінському районі м. Севастополя, УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012, визнані протиправними дії УПФ України в Нахімовському районі м.Севастополя: щодо включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування ПАТ "Севастопольський морський завод ", витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у ПАТ "Севастопольський морський завод " до 01.01.1992; щодо включення до сум, що підлягають відшкодуванню ПАТ "Севастопольський морський завод " у 2011 році, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які досягли пенсійного віку; щодо включення до суми, що підлягає відшкодуванню ПАТ "Севастопольський морський завод " у 2011 році, витрат які не підтверджені розрахунками витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Зобов'язано УПФ України в Нахімовському районі м.Севастополя вчинити дії: виключити із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування ПАТ "Севастопольський морський завод ", витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у ПАТ "Севастопольський морський завод " до 01.01.1992, у загальній сумі 15 513,64 грн.; виключити із розрахунку суми, що пред'явлена ПАТ "Севастопольський морський завод " до відшкодування у 2011 році, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які досягли пенсійного віку, у загальній сумі 1 829,09 грн.; виключити із розрахунків суми, що пред'явлені ПАТ "Севастопольський морський завод" до відшкодування у 2011 році, витрати, які не підтверджені розрахунками витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у загальній сумі 15 299,04 грн.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі зазначеного рішення суду, 11.09.2012, 25.10.2012 УПФ України в Нахімовському районі м. Севастополя надані заяви про уточнення адміністративного позову та зменшено розмір позовних вимог до 134 234 грн. 18 коп. (том 1 арк. с. 109, 218, том 2 арк.с. 37).
Позивачем знято з відшкодування у листопаді 2011 року суми, які було виставлено до відшкодування по пенсіонерах: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, на загальну суму 12 135,72 грн. Крім того, 24.12.2012 знято з відшкодування у листопаді 2011 року за списком №1 по Григор?єву М.С. на суму 1 344 грн.14 коп., в зв'язку зі смертю.
Підставою для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є додатки 6 та 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених (перерахованих) пенсій.
Суд вважає, що посилання відповідача на подвійне стягнення з підприємства витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є необґрунтованим, оскільки додатки 6 та 7 надсилаються підприємству щомісячно тільки у разі зміни суми відшкодування деяким пенсіонерам.
З розрахунку суми позову, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог від 25.10.2012 вбачається, що відшкодування у подвійному розмірі суми не надавались, суму відшкодування враховано одноразово.
Що стосується включення до розрахунку у 2011 році сум витрат на виплату доставку пенсій призначених на пільгових умовах, які не підтверджено розрахунками відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду 29.02.2012 № 2а - 1892/11/2770 на загальну суму 15 299,04 грн., то цю суму вже було знято з відшкодування у 2011 році позивачем у справі № 2а-774/11/2770. Копія клопотання уточнення сум позову по зазначеній справі долучена до матеріалів справи.
У листопаді 2011 року суми, які виставлено до відшкодування підтверджено розрахунками в повному обсязі. Суму 15 299, 04 грн. було виставлено відшкодування у січні 2011 року, при цьому враховано донарахування за результатам проведеної річної звірки за 2010 рік.
Щодо доводів відповідача про неправомірне пред'явлення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підприємстві до 01.01.1992, суд зазначає наступне.
Стаття 2 Закону № 400/97-ВР передбачає, що об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
П.п.6.2 Інструкції передбачає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". І саме до цієї категорії належать особи, на яких посилається відповідач у своєму запереченні.
Відповідач свої вимоги обґрунтовує тим, що до розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій неправомірно включені особи, порядок пенсійного забезпечення яких визначається ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, виходячи з назви статті "Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону", вбачається, що ця стаття поширюється на тих осіб, які на день введення в дію цього Закону мали право на пенсію на пільгових умовах, і законодавство не передбачає відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку саме цих пенсій.
Ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлює, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством:
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Посилання відповідача про те, що ОСОБА_26 (за списком № 1) та ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 (за списком № 2) набули певний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 01.01.1992 і тому набули право на пільгову пенсію за ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є помилковими.
Так, вказані особи дійсно працювали на підприємстві відповідача до 01.01.1992, але вони не мали повного пільгового стажу роботи, і їм пенсія за наявним стажем повинна була призначатися пропорційно, але вони продовжували працювати далі і набули повний пільговий стаж значно пізніше, аніж 01.01.1992 і вийшли на пенсію не пропорційно відпрацьованому пільговому стажу, а за повним пільговим стажем. Тобто, повний пільговий стаж вони набули вже після 01.01.1992.
Таким чином, Законом не передбачено призначання частини пенсії за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини за ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тобто, якщо особа набула повного пільгового стажу після 01.01.1992 то їй призначається пенсія за ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". І підлягають відшкодуванню витрати на виплату та доставку саме цих пенсій, тобто пенсій призначених відповідно до ст.13 Закону У країни "Про пенсійне забезпечення".
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат та виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"- "е" та "ж" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року з" рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV виплата пенсія таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Разом з тим, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, зі змісту статті 14 Закону №1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 12.06.2012 у справі № 21-107а12.
Таким чином, виходячи зі змісту положень 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV у контексті статті 14 Закону № 1788-ХІІ можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону №1788-ХІІ.
Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить зазначеному Закону.
По даній справі застосуванню підлягають норми Закону №1058-ІV, оскільки предметом розгляду є не визначення права на пенсію особам, а зобов'язання відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, до набуття права на пенсію за віком.
Щодо неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України пункту 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV та підпункту 6.6 пункту 6 Інструкції, Верховний Суд України виходить із того, що "надбавки та підвищення", які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону №1788-XII відрізняються від поняття "збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку", визначеного Законом № 1058-ІV, оскільки законодавством передбачено не тільки різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону №1788-ХІІ, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон № 1058-ІV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону №1058-ІV становить її основний розмір. Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-68а12.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 134 234 грн. 18 коп.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 21.03.2013 р.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на користь Управління Пенсійного фонду в Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2011 року по списках № 1 і № 2 грошові кошти у сумі 134 234 грн. 18 коп. перерахувавши на розрахунковий рахунок 256035 Севастопольського міського відділення Ощадбанку України №4548 МФО 384027 ЄДРПОУ 22274979.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гавура