Перемишлянський районний суд Львівської області
Справа № 2-403/2011
"18" березня 2013 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Борняк Р.О.
секретаря: Вовк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди , -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000грн. з покликанням на те, що на початку травня 2011р. сільський голова Чемеринецької сільської ради ОСОБА_2 підпалила сухі гілки, що знаходились біля паркану ОСОБА_1, внаслідок чого він зайнявся і позивачці було завдано збитків. На пропозицію ОСОБА_1 добровільно відшкодувати завдані збитки та відновити дерев'яний паркан, ОСОБА_2 в грубій формі відмовилась, почала сваритись з позивачкою, ображати її нецензурними словами та звинуватила її у самовільному захопленні земельної ділянки, зокрема і тої, на якій знаходився паркан. В результаті створеної ОСОБА_2 конфліктної ситуації, ОСОБА_1 було завдано не тільки матеріальну шкоду, але й моральну, яка виразилась в негативних емоціях і переживаннях з приводу пошкодженого майна, вчиненого щодо неї психологічного тиску, вона зазнала душевних переживань та значних нервових хвилювань, була змушена звернутись за медичною допомогою, з 13.06.2011р. по 04.07.2011р. перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: гіпертонічна хвороба високого ступеня ризику, а відтак просить стягнути з відповідачки спричинену їй моральну шкоду, яка в грошовому еквіваленті становить 50000грн.
В судовому засіданні представник позивачки покликаючись на мотиви та обставини викладені в позовній заяві позовні вимоги підтримав та зазначив, що відповідачка умисно підпалила належний позивачці паркан і відмовилась добровільно відшкодувати нанесені при цьому збитки. Використовуючи своє службове становище чинила психологічний тиск на позивачку звинувачуючи в захваті частини земельної ділянки, вчиняла з нею сварки, що в сукупності вплинуло на погіршення стану здоров'я позивачки, вона змушена була звертатись за медичною допомогою, перебувала на стаціонарному лікуванні, а тому просить стягнути з ОСОБА_2 в користь його довірительки заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
В судовому засіданні відповідачка та представник відповідачки позов заперечили та зазначили, що позивачка безпідставно, надумано та без жодного фактичного доказу звинуватила ОСОБА_2 у підпалі належного їй дерев'яного паркану, який нібито знаходився на приналежній їй земельній ділянці не долучивши до матеріалів справи та не представивши в судовому засіданні будь-яких документів про право власності на земельну ділянку, доказів факту пожежі з вини відповідачки, зокрема актів про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Позивачкою не доведено спричинення їй матеріальної шкоди, її оцінка завданої моральної шкоди також не обґрунтована та не підтверджується жодними фактичними доказами, а тому свідчить про надуманість та безпідставність позовних вимог позивачки.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що на початку травня 2011р. проходячи повз земельну ділянку біля господарства ОСОБА_1 бачили, як сільський голова Чемеринецької сільської ради ОСОБА_2 підпалювала сміття, яке знаходилось коло огорожі, що складалася з двох лат та дерев'яного частоколу. Згодом ОСОБА_4 бачив, що паркан згорів, а також повідомив, що одного разу був свідком розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час якої остання кричала щось до ОСОБА_1 З приводу свого пояснення, яке знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_3 пояснив, що написав його на аркуші, а представником позивачки в подальшому воно було передруковане і ним підписане.
Свідок ОСОБА_5 показала, що була свідком того, як ОСОБА_2 звинувачувала ОСОБА_1 в тому, що остання розповідає всім, що вона підпалила огорожу ОСОБА_1
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, представників сторін та свідків, проаналізувавши обставини та документальні докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.23 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95р. (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору
Відповідно до рішення 14 сесії 21 скликання Чемеринецької сільської ради від 30.12.1993р. «Про передачу землі у приватну власність по Чемеринецькій сільській раді» ОСОБА_6 безоплатно передано у власність земельні ділянки площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,20га та 0,09га для ведення особистого селянського господарства.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, зокрема листа Перемишлянської РДА №68 від 07.06.2011р., листа Перемишлянського райвідділу ГУ МНСУ у Львівській області №28/584 від 07.06.2011р. рапорту інспектора СзПНПД Перемишлянського РВ ГУ МНСУ Домінчука Н.І. в ході проведеної перевірки інформації щодо підпалу головою Чемеринецької сільської ради ОСОБА_8 паркану ОСОБА_1, який знаходився біля господарства останньої на АДРЕСА_1 встановлено, що вказаний паркан складався з двох дерев'яних лат та сухих гілок і знаходився на самовільно захопленій ОСОБА_1 земельній ділянці, яка відноситься до земель запасу сільської ради.
З огляду попередження винесеного виконкомом Чемеринецької сільської ради №217 від 03.06.2011р., листа Управління Дежкомзему №08/1409 від 03.08.2011р., акту від 02.06.2011р. та листа та Чемеринецької сільської ради №311 від 08.08.2011р. вбачається, що при обмірі земельної ділянки, що належить ОСОБА_6 (чоловіку позивачки), яка знаходиться на АДРЕСА_1 виявлено факт самовільного зайняття ділянки площею 0,12га на землях запасу сільської ради (пасовище).
Зважаючи на те, що позивачкою не наведено жодних доказів, які б підтверджували вину відповідачки у заподіянні матеріальної шкоди позивачеві, суд приходить до висновку, що
З огляду на те, що при подачі позову до суду позивачкою було сплачено лише 17грн. державного мита та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом, з останньої у відповідності до ст.82 ЦПК України, за положеннями якої витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення, слід стягнути в користь держави недооплачену суму державного мита в розмірі 2483грн.
А тому, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 57, 82, 118-120, 185, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 1167, ЦК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживаючої в АДРЕСА_1, в користь держави 2483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. недооплаченого позивачкою при подачі позову до суду державного мита.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області.
Суддя Р. О. Борняк