м.Вінниця
12 березня 2013 р. Справа № 802/716/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича
представника позивача: Лебедєвої Олени Сергіївни
представника відповідача: Жейди Івана Івановича
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
до: Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго"
про: стягнення заборгованості
21 лютого 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці, позивач) до Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго" (далі - Вінницьке ОКПТМ "Вінницятеплокомуненерго", відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок несплати відповідачем єдиного внеску за період жовтень-грудень 2012 року, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій та пені, утворилась заборгованість в розмірі 22 530,07 грн. З метою стягнення вказаної суми, позивач звернувся до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, однак, при цьому зазначив, що йому не зрозуміло, яким чином з відповідача можна стягнути заборгованість, заявлену в позові, оскільки 19 лютого 2013 року на 14 сесії 6 скликання Вінницькою обласною радою прийнято рішення № 491 про припинення шляхом ліквідації юридичної особи - Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго".
Суд не приймає визнання позову представником відповідача, оскільки в довіреності від 01.08.2012 року № 120, якою його уповноважено представляти інтереси відповідача, право на вчинення вказаної дії, а саме, визнання позову, спеціально не обумовлене, як того вимагають положення пункту 2 статті 59 КАС України.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, юридично оцінивши докази, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Вінницьке ОКПТМ "Вінницятеплокомуненерго" відповідно до статей 4, 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Як вбачається з матеріалів справи, Вінницьке ОКПТМ "Вінницятеплокомуненерго" має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період жовтень - грудень 2012 року.
Згідно розрахунку заборгованості відповідача та картки особового рахунку, які наявні в матеріалах справи, розмір несплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за вище вказаний період, становить 22 530,07 грн.: з них 21 107,39 грн. - єдиний внесок, 841,82 грн. - штрафна санкція та 580,86 грн. - пеня.
Вказана заборгованість утворилась на підставі самостійно поданих товариством звітів за період з жовтня по грудень 2012 року (а.с. 6-20), а також із урахуванням пені та штрафних санкцій, що застосовані рішенням від 17.12.2012 року № 7912 (а.с. 35). Зазначене рішення відповідачем отримано, про що свідчить підпис представника на ньому, та у встановлені законом строки не оскаржено.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно частини 3 статті 25 вказаного Закону, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
В силу ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу була надіслана вимога № Ю - 2854 від 07.02.2013 року (а.с. 21). Підтвердження про отримання відповідачем вказаної вимоги до суду не надано, однак в матеріалах адміністративної справи міститься реєстр відправлених листів від 08.02.2013 року УПФУ в м. Вінниці (а.с. 22).
На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, при цьому, ні в адміністративному, ні в судовому порядку її не оскаржував. Отже, заборгованість вважається узгодженою.
Що стосується посилань представника відповідача на наявність рішення про ліквідацію Вінницького ОКПТМ "Вінницятеплокомуненерго", то в даному випадку варто зазначити наступне.
Так, відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, прийняття, 19 лютого 2013 року, 14 сесією 6 скликання Вінницької обласної ради рішення № 491 про припинення шляхом ліквідації юридичної особи - Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго", за відсутності запису в єдиному державному реєстрі про припинення, не свідчить про його ліквідацію.
Крім того, рішенням № 491 від 19.02.2013 року встановлено двохмісячний строк, з дня оголошення про ліквідацію Вінницького ОКПТМ "Вінницятеплокомуненерго", для заяви претензій кредиторами, у третю чергу яких, відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України, відносяться заявлені в позовні заяві вимоги позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що в зазначений строк відповідач суму заборгованості, які підтверджуються матеріалами справи не сплатив, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго" (21000, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 03338633, р/р 26003105327001 Банк "Київська Русь", МФО 319092) на користь управління Пенсійного фонду в місті Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905, р/р 37190101000238 ГУ ДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальноообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 22530,07 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять гривень 07 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна