"20" січня 2011 р. справа № 2а-186/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Дадим Ю.М. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Близнюк Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 вересня 2010.року
у адміністративній справі № 2а-186/10 за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора сектора Державної Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області Маловічка Євгена Володимировича про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень № 00000009, № 00000021 від 15.07.2010 року, -
встановила:
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року позивачці відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення її адміністративного позову до ст. державного інспектора сектора Державної Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області Маловічка Є.В шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов у цій справі про накладення адміністративних стягнень № 00000009, № 00000021 від 15.07.2010 року.
Зазначена ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку з підстав її незаконності, помилковості висновків суду першої інстанції та порушення судом строку розгляду заявленого клопотання про забезпечення позову, просить скасувати ухвалу Вільнянського райсуду Запорізької області від 9,09.2010 року та ухвалою суду забезпечити її адміністративний позов й зупинити дію, постанови від 15 липня 10 року № 00000009, про притягнення її до адміністративної відповідальності за невжиття заходів по боротьбі з бур'янами, а також, постанову №00000021 від 15 липня 2010 року про не виконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб - старшого державного інспектора сектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу держкомзему у Вільнянському районі Маловічко Є.В.
Апеляційна скарга позивачки мотивована тим, що незаконна постанова відповідача про вчинення нею нібито адміністративного правопорушення викликає сумнів у односельців та колег по роботі щодо її моральних якостей та професійній природності по навчанню дітей, а несправедливість відповідача травмує її психологічно. Вважає, що лише шляхом забезпечення її позову до ухвалення рішення в адміністративній справі можливо у наступний час захистити її права та забезпечити захист та відновлення цих прав в майбутньому.
Сторони у справі належним чином повідомлялися про час, день та місце розгляду справи, але в судове засідання не прибули, заяв про відкладення розгляду справи до апеляційної інстанції не надсилали, що відповідно до ч.4 ст.196 КАСУ та ст.41 КАСУ надає колегії суддів можливості розглянути справу за відсутності осіб, які приймають участь у справі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Відмовляючи у задоволенні клопотання позивачки, суд першої інстанції виходив з того, позивачкою та її представником в судовому засіданні не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі або неможливості здійснити захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки предметом спору у цій справі е постанови про накладення адміністративних стягнень, які відповідно ніяким чином не можуть бути виконані примусово при наявності в суді спору стосовно правомірності цих рішень про накладення адміністративних стягнень.
Аналізуючи матеріали справи та висновки суду першої інстанції, судова колегія звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, тому, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати не тільки бажання та міркування позивача, а й інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням певних видів забезпечення позову,,та обставини у цій справі, по якій оскаржуються постанови про накладення адміністративних стягнень.
Судова колегія бере до уваги, що позивачкою та її представником не зазначено з яких саме причин вони дійшли до висновку щодо існування, без вжиття заходів забезпечення позову очевидної небезпеки заподіяння шкоди її права та інтересам.
Наведені в апеляційній скарзі позивачки доводи ніяким чином не підтверджують існування такої небезпеки, а дії по примусовому виконанню оскаржуваних постанов (як зазначалося вище по тексту ухвали) вчиняються при певних умовах, визначених законом та підзаконними актами.
З огляду на зазначене, колегія суддів визнає, що розглядаючи клопотання у цій справі про забезпечення* позову, суд першої інстанції врахував усі доводи та докази, надані стороною для підтвердження своїх вимог, визначився у співмірності заявлених позовних вимог із тим, видом забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звертається з клопотанням та пересвідчився у тому, що реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог - не існує.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не задовольнив клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов у цій справі про накладення адміністративних стягнень № 00000009, № 00000021 від 15.07.2010 року.
Керуючись ст.ст. 117, 118 , п.1 ч.І ст.199, ст. 200, п.1 ч.І ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Ю.М. Дадим