"24" січня 2013 р.справа № 2а-3095/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу на постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу про зобов'язання вчинити певні дії, -
В квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 01 січня 2006 року по день винесення судом постанови за цим законом .
Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11 травня 2011 року позовні вимоги за період з 01 січня 2006 року до 26 жовтня 2010 року - залишено без розгляду.
Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2011 рокупозовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 26 жовтня 2010 року до 23 липня 2011 року і до змін в законодавстві або статусу позивача в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та у подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Також необхідно зазначити, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року, відповідно до якої підвищення до пенсії на 2011 рік «дітям війни» встановлено у розмірі 49 гр. 80 коп.
Дані нормативні акти неконституційними не визнані, а тому підлягають застосуванню, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню по 22 липня 2011 року включно.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити абзац другий та третій резолютивної частини постанови зазначивши вірно "перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії", а не "щомісячну державну соціальну допомогу", оскільки позивач отримує пенсію.
Керуючись п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ст.ст.205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу - залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2011 року - змінити виклавши абзац другий та третій резолютивної частини постанови в наступній редакції.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 26 жовтня 2010 року до 23 липня 2011 року і до змін в законодавстві або статусу позивача.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 26 жовтня 2010 року до 23 липня 2011 року і до змін в законодавстві або статусу позивача, з урахуванням виплачених сум.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко