"27" січня 2011 р. справа № 2а-7854/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Божко Л.А. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-7854/09 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області про скасування наказу та стягнення недоотриманого заробітку, -
10 листопада 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому заявляла вимоги до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області про скасування п.4.1 наказу № 220 від 04.08.2009 року «Про результати роботи органів ДПС області у січні-червні та червні ц.р. щодо виконання доведених завдань», яким її в порядку ст.ст. 147-149 КЗпПУ було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, та про стягнення з відповідача на її користь заробітної плати і інших платежів загальною сумою 1448,16 грн., не нарахованих їй та нею недоотриманих у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, а також відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у відповідності до п.4.1 наказу № 220 від 04.08.2009 року «Про результати роботи органів ДПС області у січні-червні та червні ц.р. щодо виконання доведених завдань», скасовано пункт 4.1 наказу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області № 220 від 04.08.2009 року «Про результати роботи органів ДПС області у січні-червні та червні цього року щодо виконання доведених завдань»та стягнуто з Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату та інших платежів у сумі 1428,90 гривень. Судові витрати віднесенні за рахунок Державного бюджету.
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, яка мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин та допущенням невідповідності висновків обставинам справи. За вказаних обставин, судове рішення, на думку апелянта, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Сторони у справі належним чином повідомлялися про час, день та місце розгляду справи, але судова повістка? яка направлялася за адресою місця проживання позивачки, була поштою повернута суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що свідчить про відсутність позивачки за вказаною нею адресою, або її небажанням отримувати судові документи. Наведене згідно ч.4 ст.33 КАСУ надає колегії суддів підстави вважати, що судовий виклик був вручений позивачці належним чином, та відповідно до ч.4 ст.196 КАСУ не перешкоджає розгляду справи за відсутності позивачки.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню, з прийняттям нової постанови.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є посадовою особою Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області та з 04.06.2008 р. займає посаду -звідувача сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД (а.с.143) на яку була переведена за наказом ДПА у Кіровоградській області № 220-0 від 31.05.2008 року з посади заступника начальника управління начальника відділу організації та супроводження перевірок великих підприємств управління аудиту юридичних осіб ДПА у Кіровоградській області.
Наказом ДПА у Кіровоградській області № 220 від 04.08.2009 року «Про результати роботи органів ДПС області у січні-червні та червні ц.р. щодо виконання доведених завдань»(п.4.1), ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 147-149 КЗпП України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.78-83).
Підставою застосування до позивачки вказаного дисциплінарного стягнення слугувало неналежне виконання службових обов'язків, організація роботи і контролю, недотримання вимог нормативно-правових актів, зокрема невиконання вимог наказу ДПА України від 03.10.2007 року № 559 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи податкових органів з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відтоку з України», що призвело до незастосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД, викривлення звітних даних про стан заборгованості підприємств від здійснення зовнішньоекономічних операцій неналежна організація роботи по виконанню покладених завдань, що призвело до незабезпечення вірогідності оперативної звітності.
З матеріалів справи вбачається, що задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з невірного застосуваня відповідачем норм законодавства при винесенні наказу про оголошення догани позивачці та з недоведеності неналежного виконання позивачкою службових обов'язків, що свідчить про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у відповідності до ст.ст.147-149 КЗпП України.
Наведений висновок суду першої інстанції грунтується на тому, що: оспорюваний у цій справі наказ відповідача не містить обставин, за які на позивачку було накладено дисциплінарне стягнення; підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки носять формальний характер; застосуваний до позивачки захід стягнення не узгоджується з нагородженням ОСОБА_1 почесною грамотою з нагоди професійного свята за наказом ДПА України № 767-о від 15.06.2009 року; і до застосування стягнення у позивачки не відібиралося письмове пояснення.
Зазначене у попередньому абзаці стало також підставою для задоволення вимог позивачки стосовно стягнення на її користь недоотриманої суми заробітної плати та інших платежів загальним розміром 1428,90 гривень, яка складається з: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 991,25 гривень; премії - 456,91 гривень; відпускних - 97,92 гривень; матеріальної допомоги - 228,58 гривень, та яка не була нарахована позивачці у зв'язку з притягненням її до дисциплінарної відповідальності.
Проаналізувавши оспорюваний у цій справі наказ ДПА у Кіровоградській області № 220 від 04.08.2009 року в частині оголошення догани завідуючій сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА в Кіровоградській області ОСОБА_1 та обставини, що слугували підставою для його винесення у їх співвідношенні з наведеними в мотивувальній частині судового рішення обґрунтуваннями протиправності дій і рішень відповідача та наявними в матеріалах адміністративної справи доказами, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про помилковість оцінки судом першої інстанції обставин у справі та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спірних правовідносин.
Визнаючи одні і відхиляючи будь-які інші доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд повинен у рішенні навести правове обґрунтування та фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Проте, зазначені вимоги судом першої інстанції не виконані, а в порушення вимог ст.86 КАСУ суд взагалі не звернув уваги на заперечення відповідача проти позову ОСОБА_1 та не надав оцінки доводам і доказам ДПА у Кіровоградській області щодо обґрунтованості оголошення позивачці догани за неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи і контролю, недотримання вимог нормативно-правових актів, та щодо законності оскаржуваного у цій справі наказу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба України - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань та функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Висновки суду першої інстанції щодо не встановлення і не наведення в оскаржуваному наказі обставин вчиненого позивачкою дисциплінарного проступку, формальності та неконкретності обставин за які накладено стягнення -не відповідають дійсності і суперечать змісту оскаржуваного Наказу ДПА у Кіровоградській області № 220 від 04.08.2009 року, в якому чітко і зрозуміло викдадено факти та обставини стосовно дій та бездіяльності позивачки, як керівника сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД і очолюваного нею підрозділу за підсумками роботи державної податкової служби області за 1 півріччя 2009 року щодо виконання доведених завдань у січні-червні та червні 2009 року, зазначено наслідки таких дій та надана відповідна оцінка неналежного виконання позивачкою своїх службових обов'язків.
В оскаржуваному наказі конкретно зазначено напрямки роботи ДПА, у тому числі і по очолюваному позивачкою сектору, по яким за підсумком за 1 півріччя 2009 року по виконанню доведених завдань у січні-червні та червні 2009 року відбулося значне зниження показників та відповідно і надходжень до бюджету Зокрема, вказано, що не забезпечення виконання за січень-червень 2009 р. завдань з надходження платежів до загального фонду державного бюджету склало по ДПІ у м. Кіровограді -89,3 відс., Долинською МДПІ -94,8 відс., та Олександрійською ОДПІ -96,0 відс. Також надана оцінка діяльності щодо низького рівня результативності перевірок суб'єктів ЗЕД - 76,4 відс. за рахунок Олександрійської ОДПІ, якою за І півріччя п.р. проведено найбільшу кількість безрезультатних перевірок (33,3 відс), що вплинуло на загальний показник результативності перевірок по області.
Наведені в оскаржуваному наказі факти ґрунтуються на підсумках роботи підрозділів контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ОДПС області за січень-червень 2009 р., до яких також входять підготовлені та підписані позивачкою документи стосовно результатів контрольно-перевірочної роботи за вказаний період, а також звіт роботи ДПА в області з напрямку роботи по контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД, які направлялися до ДПА України
Крім того, неналежне виконання позивачкою своїх службових обов'язків, організації роботи і контролю, недотримання вимог нормативно-правових актів, що призвело до незастосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД, викривлення звітних даних про стан заборгованості підприємств від здійснення зовнішньоекономічних операцій неналежна організація роботи по виконанню покладених завдань, що призвело до незабезпечення вірогідності оперативної звітності -було встановлено за підсумком роботи органів ДПС України за січень-червень 2009 року з виконання рішень Колегії ДПА України, засідання якої відбулися 06.02.2009 р., 24.04.2009 р. та 17.06.2009 року щодо поліпшення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати субектами господарювання платежів, стану виконання завдань із надходження коштів до бюджету і т.д., що знайшло своє відображення у Наказі ДПА України № 396 від 22.07.2009 року «Про результати роботи органів ДПС у січні-червні та червні ц.р. з виконання доведених завдань»(а.с.127) у пункті 7 якого надано розпорядження голові ДПА у Кіровоградській області Гербіченку І.А. розглянути питання (п.п.7.1 п.7) про застосування заходів дисциплінарного стягнення до завідувача сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА в області ОСОБА_1 (а.с.131), з зобов'язанням інформувати про результати Департамент контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД в місячний термін.
Зазначений Наказ ДПА України № 396 від 22.07.2009 року, який фактично став підставою для винесення наказу Наказу ДПА у Кіровоградській області № 220 від 04.08.2009 року -позивачкою не оскаржувався, а наведені в цьому наказі ДПА України обставини та факти позивачкою у будь-який спосіб не спростовано.
Окрім вищенаведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно зі ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, а Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.
У відповідності до ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно Положення про сектор контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД державної податкової адміністрації у Кіровоградській області (далі -Положення), затвердженого 07.07.2008 р. Головою ДПА у Кіровоградській області та заступником голови ДПА у Кіровоградській області (а.с.97-110) - керівником якого є позивачка у цій справі, основним завданням цього сектору визначена: організація контролю за додержанням податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності, правильністю обчислення, повнотою і своєчаністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових платежів установлених законодавством, нерезидентами, їх постійними представництвами, резидентами, які діють за повноваженнями або від імені нерезидента, організація та здійснення контролю за діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями, сумісною інвестиційною діяльністю резидентів та нерезидентів без створення юридичної особи, організація контролю за здійсненням резидентами України інвестицій за межі України, організація роботи по контролю за банками, страховими компаніями, торгівцями цінними паперами, трастами, ломбардами, кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками фонового ринку та іншими фінансовими установами.
За змістом вказаного Положення, значний обсяг сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД - займають функції саме з контролю та організації роботи державних податкових інспекцій щодо дотримання відповідних методик, методів і процедур при проведенні контрольно-перевіврочної роботи.
Наведені повноваження очолюваного позивачкою підрозділу узгоджуються з положеннями ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» за змістом якої: державні податкові інспекції у районах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в областях, тому в своїй діяльності крім Конституції України, вищевказаного Закону України, інших законів України, нормативно-правових актів органів державної влади, повинні керуватися і розпорядчими документами (наказами, розпорядженнями, тощо) органів ДПС вищого рівня.
Відповідно до п.6.1 Положення, завідувач сектору несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на сектор основних функцій згідно з чинним законодавством (а.с.110)
Таким чином, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1, як завідувач сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД державної податкової адміністрації у Кіровоградській області, як особисто так і з працівниками сектору - зобов'язана здійснювати організацію роботи підпорядкованих державних податкових інспекцій щодо проведення ними перевірок і контролю за відповідними установами, надавати підпорядкованим державним податковим інспекціям методичної та практичної допомоги у проведенні перевірок, проводити перевірки роботи підвідомчих підрозділів ДПІ і здійснювати постійний контроль за їх роботою, та інше.
Проти встановленого ДПА України факту порушення, допущенного ДПІ у м. Кіровограді, і відсутності відповідного контролю з боку позивачки, як керівника напрямку роботи по контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД -сама ОСОБА_1 не заперечує і зазначає про цей факт в письмових поясненнях (а.с.121).
У Доповідній записці від 22.07.2009 р. № 22-036 на ім'я В.о.Голови ДПА України (а.с.96) позивачка особисто наводить ряд фактів: щодо безрезультативності перевірок суб'єктів ЗЕД, що проводилися у 1 півріччі 2009 року Олександрійською ОДПІ і суттєвий вплив цього на загальний показник результативності перевірок по області; про зменшення надходження пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД; а також про недотримання повноти та своєчасності внесення даних про результати контрольно-перевірочної роботи, допущеного сектором контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Олександрійської ОДПІ. Разом з тим, у цій доповідній записці, в якості «пропозицій»позивачка просить лише зняти з контролю п.1 доручення ві 28.07.2009 року № 26, як виконаний, що вочевидь не узгоджується з завданнями, функціями, повноваженнями позивачки, як завідувача та сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД державної податкової адміністрації у Кіровоградській області, та очолюваного нею підрозділу по вказаному напрямку роботи.
Виходячи з вищенаведених обставин та дій позивачки щодо їх відповідність до Положення про сектор контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД, колегія суддів визнає встановленим, що позивачка, як керівник вказаного сектору не повинна була обмежуватися констатацією фактів недоліків та упущень в роботі при складенні звітів, доповідних записок та пропозицій, а зобов'язана безпосередньо здійснювати організацію і приймати участь в роботі з напрямку очолюваного нею сектору, а також контролювати роботу підпорядкованих та підвідомчих підрозділів ДПІ. Відповідно вказані повноваження позивачки стосуються і Олександрійської ОДПІ.
Вищенаведене також свідчить про не відповідність дійсності висновку суду першої інстанції в частині порушення процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яке проявилися у не отримання від неї письмових пояснень. Тобто, окрім пояснень позивачки (а.с.12) на які посилаються сторони у справі та дата складення якого на думку суду першої інстанції є спірною (тобто чи 04.08.09 року, чи 06.08.09 року), позивачка, як керівник сектору контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА в області письмово та за особистим підписом 28.07.2009 року (а.с.96), на виконання п.п.1 доручення ДПА в області від 28.07.2009 року № 26 стосовно підсумків роботи контролююємих нею підрозділів для підготовки наказу доповідала саме про стан виконання наказу ДПА України від 03.10.2007 року № 559 «Про затвердження Методичних рекондацій щодо організації роботи податкових органів з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходиться за її межами, та недопущення їх відтоку з України», зокрема й про недоліки в роботі Олександрійської ОДПІ, який отримав найгірший рейтінг серед підрозділів, що контролюються очолюваним нею сектором і нею особисто як керівником. Тобто, в розпорядженні відповідача по справі на день винесення наказу № 220 від 04.08.2009 року були пояснення позивачки по питанням, за які її і притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги лист погодження керівним складом ДПА в області наказу № 220 від 04.08.2009 року, до якого входить і позивачка у справі і яка разом з іншими особами керівного складу ДПА в області, погодила оскаржуваний у цій справі наказ до його підписання Головою ДПА в області, тобто 04.08.2009 року (а.с.68-69, 83)
Оскільки за змістом оскаржуваного у цій справі наказу ДПА у Кіровоградській області № 220 від 04.08.2009 року та п.7.1. п.7 Наказу ДПА України № 396 від 22.07.2009 року, позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме по факту неналежного виконання службових обов'язків по організації роботи і контролю, що стало причиною низького рівня результативності перевірок суб'єктів ЗЕД та призвело до наявності безрезультатних перевірок -колегія суддів визнає, що оголошення позивачці у п.4.1 Наказу ДПА у області № 220 від 04.08.2009 р. догани за неналежне виконання службових обов'язків, не суперечить обставинам справи та нормам матеріального права яким регулюються спірні правовідносини, а відповідач приймаючи вказане рішення стосовно позивачки діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у межах своїх повноважень, обґрунтовано, розсудливо і з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, та інтересів позивачки і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення.
Відповідно до викладеного, вимога позивачки про скасування рішення відповідача (тобто: п.4.1 Наказу ДПА у області № 220 від 04.08.2009 р.) - є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції на викладені вище факти уваги не звернув, що й призвело до помилкового висновку про відсутність обставин вчинення проступку з боку позивачки при виконанні нею службових обов'язків та неможливості визначення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, і як результат невірного застосування судом норм законодавства та неправильного вирішення спору по суті.
Сам по собі факт нагородження позивачки наказом ДПА України № 767-о від 15.06.2009 року почесною грамотою -не впливає на спірні у цій справі правовідносини, оскільки застосування до позивачки у червні 2009 року заохочення до Дня працівника державної податкової служби, не виключає виявлення ДПА за підсумками роботи за 1 півріччя фактів неналежного виконання нею службових обов'язків по організації роботи і контролю роботи підпорядкованих та підвідомчих підрозділів ДПІ, ніяким чином не виправдовує позивачку та не звільніє її від відповідальності, до якої вона була притягнута у серпні 2009 року шляхом оголошення догани.
У відповідності до ст.14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Зазначеною статтею також встановлено, що до державних службовців застосовуються дисциплінарні стягнення, передбачені чинним законодавством про працю України. Перелік дисциплінарних стягнень наведений у статті 147 Кодексу законів про працю України, в якому міститься й «догана».
Можливість застосування до державного службовця такого дисциплінарного стягнення як «догана»визначено і у пункті 8 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою КМ України №950 від 13.06.2000, яким передбачено, що у разі прийняття рішення щодо притягнення державного службовця до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення: попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, догана, чи звільнення.
Чинним законодавством не регламентовано застосування будь-якого виду дисциплінарного стягнення, проте частиною 3 ст.149 КЗпП України передбачено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Наведене свідчить про те, що дисциплінарні стягнення поділяються на види за характером негативних наслідків для державного службовця від найменшого «попередження про неповну службову відповідність» до найсуворішого «звільнення», а повноваження по визначенню виду стягнення за вчинене порушення дисципліни покладено законом саме на керівний орган або уповноважену ним особу.
Адміністративний суд, виходячи з завдання адміністративного судочинства та визначених КАСУ повноважень по перевірці правомірності рішення субєкта з урахуванням чітких критерієв, які зазначені в ч.3 ст.2 КАС України - не має право втручатися дискреційні повноваження Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області по визначенню виду дисциплінарного стягнення з урахуванням ступені тяжкості вчиненого проступку, заподіяної шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника.
Отже, з огляду на безпірність встановленого факту порушення позивачкою службових обов'язків, судова колегія вважає, що суд першої інстанції перевищив визначені КАСУ повноваження і фактично перебрав на себе компетенцію відповідача по визначенню підставності застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді «догани», що є неприпустимим.
Стосовно вирішення вимоги позивачки про стягнення недоотриманої заробітної плати та інших платежів, яка ґрунтується на положеннях Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», судова колегія відзначає, що вказане питання є похідним і його вирішення залежеть саме від вирішення питання чи є правомірним наказ ДПА в області № 220 від 04.08.2009 року в частині оголошення догани ОСОБА_1 за неналежне виконання нею службових обов'язків, організації роботи і контролю, недотримання нормативно-правових актів, зокрема наказу ДПА України від 03.10.2007 року № 559
Наведене повністю узгоджується з змістом Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»та розробленого на його виконання Положення про встановлення надбавки за високі досягнення у спраці або виконання особливо важливої роботи працівникам ДПС області, затвердженого наказом ДПА в області № 196 від 12.06.2007 року (далі -Положення) (а.с.91-95).
Суд першої інстанції визнавши справедливими нарікання позивачки щодо незаконного позбавлення її надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 991,25 грн; премії - 456,91 грн; відпускних - 97,92 грн; матеріальної допомоги - 228, 58 грн, разом - 1428,90 грн, не взяв до уваги, що підставою для не нарахування позивачці вказаних надбавок та доплат стало саме неналежне виконання позивачкою службових обов'язків, організації роботи і контролю, та недотримання вимог наказу ДПА України від 03.10.2007 року № 559, за що їй і оголошено догану.
Не врахував суд першої інстанції також і ту обставину, що виплата надбавок, визначених Постановою КМУ № 268 від 09.03.2006 року та вищезгаданим Положенням, можлива лише за умови високих досягнень працівниками ДПС у праці або виконання особливо важливої роботи, і здійснюється в межах кошторисних призначень, передбачених на оплату праці, та з чітко визначеними обмеженнями до переліку яких відноситься і випадок позивачки, який передбачений у п.3.8. Положення і яким передбачено, що надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи скасовується у разі оголошення догани працівникам обласного апарату, начальникам та заступникам
начальників державних податкових інспекцій да один місяць, в якому оголошено догану.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, скасовуючи наказ Державної податкової інспекції у Кіровоградській області № 220 від 04.08.2009 року в частині оголошення догани позивачці - діяв не в чіткій відповідності до норм права, а отже постанова, ухвалена з порушенням норм матеріального права має бути скасована та прийнята нова постанова, якою в задоволенні позивачу має бути відмовлено.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАСУ, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.202 КАСУ, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи та порушено норми матеріального права, а тому апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Кіровоградській області підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області - задовольнити, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року -скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області про скасування наказу та стягнення недоотриманого заробітку -відмовити
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Д.В. Чепурнов