Ухвала від 13.01.2011 по справі 21070/10

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2011 р. справа № 2а-1268/09

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 26 листопада 2009 року

у адміністративній справі № 2а-1268/09 за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ М.Дніпропетровська Кочевського Геннадія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

Встановила :

07 вересня 2009 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом в якому просила про скасування винесеної стосовно неї 28 серпня 2009 року постанови справі про адміністративне правопорушення, якою вона визнання виною у вчиненні порушень ч. 2 ст. 122 КпАП України, та якою на неї накладено штраф у розмірі 450 грн.

Постановою Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 26 листопада 2009 року у задоволені позову ОСОБА_2 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ М.Дніпропетровська Кочевського Геннадія Володимировича відмовлено

3^ зазначеною постановою не погодилася позивачка та подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення її вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивачки, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 серпня 2009 року інспектором ДПС у відношенні позивачки було складено протокол про адміністративне правопорушення № АЕ № 130646, за змістом якого позивачка 28.08.2009 року о 18 годині 10 хвилин керуючи транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1 по вул. Панікахі в м. Дніпропетровську, при виконанні повороту ліворуч виїхала на смугу зустрічного руху, чим порушила 10.5 Правил дорожнього руху України. За результатом розгляду вказаного протоколу, інспектором ДПС стосовно позивачки було винесено постанову серії АЕ № 007945 від 28.08.2009 року, якою ОСОБА_2 визнано виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 450 грн.

Відмовляючи у задоволені вимог позивачки, суд першої інстанції виходив з правомірності дій та рішень відповідача по справі та доведеності відповідачем вини позивачки шляхом фіксації її за допомогою доказів в сенсі статті 251 КУпАП і статті КАС України, а саме складанням протоколу на місці вчинення правопорушення.

Позивачка винною себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала, проти наявності підстав для складання адміністративного протоколу заперечувала, про що зазначила у протоколі.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.

Разом з тим, відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення з письмовими запереченнями позивачки проти своєї провини, і без зазначення будь-яких свідків, або інших доказів

Згідно зі статтею 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення відносять до доказів в справі про адміністративне правопорушення, але зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП, яка зобов'язує зазначати в протоколі прізвища та адреси свідків, і з урахуванням обставин у цій справі це є обов'язковим .

Тобто, визначення законодавцем юридичного значення протоколу, встановлення порядку його складання та вимог щодо його формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання суб'єктом владних повноважень зазначеного порядку складання протоколу є обов'язковою умовою для набуття протоколом доказової сили.

Цри цьому, факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП іншими оформленими з дотриманням визначеного законом порядку доказами об'єктивно не підтверджується.

Доказування правомірності свого рішення за приписами статті 71 КАС України покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивачки. Такий висновок суду першої інстанції є необгрунтованим та зроблений при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, що є належною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.

Відповідно до статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

За правилами статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись п.З ч.І ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів, -

Постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, постанову Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 26 листопада 2009 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково

Скасувати винесену старшим лейтенантом міліції старшим інспектором ДПС супроводження УДАІ Кочевським Геннадієм Володимировичем постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 007945 від 28 серпня 2009 року, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП в розмірі 450,00 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3,40 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з

моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку

та строки, передбачені ст.212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.А. Уханенко

Попередній документ
30144392
Наступний документ
30144394
Інформація про рішення:
№ рішення: 30144393
№ справи: 21070/10
Дата рішення: 13.01.2011
Дата публікації: 26.03.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів