79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.03.13 Справа№ 5015/4425/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., суддів Щигельської О.І., Матвіїїва Р.І. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скриня Плюс", м.Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Львів
про стягнення 67 925,97 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Куксов В.Г. - представник (довіреність б/н від 01.12.2012р.);
від відповідача ОСОБА_3 - фізична особа-підприємець.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід складу суду не надходили. Згідно клопотання відповідача судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Оберіг". В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Скриня Плюс" подало позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 67 199,19 грн. Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути 107 497,27 грн. з яких 67 199,19 грн. основний борг та 40 298,08 грн. штрафу. Згідно заяви про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути 67 925,97 грн. з яких 67 199,19 грн. основного боргу та 726,78 грн. штрафу.
Хід розгляду спору викладено в ухвалах суду.
Представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про їх зменшення підтримав повністю, просив стягнути з відповідача 67 925,97 грн. з яких 67 199,19 грн. основного боргу та 726,78 грн. штрафу. Представник позивача в судовому засіданні уточнив період заборгованості, з огляду на порядок оплати визначений пунктом 3.6. договору, зазначивши, що заборгованість з орендної плати в сумі 65 952,16 грн. виникла за період з березня по жовтень 2012р.
Відповідач подав заяву (вх.№ 7338/13 від 18.03.2013р.) про відкладення розгляду спору у зв'язку із хворобою представника.
Суд розглянувши подане відповідачем клопотання дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення, з огляду на те, що розгляд справи неодноразово відкладався, було призначено колегіальний розгляд, ухвалою суду від 04.03.2013р. розгляд спору було продовжено до 19.03.2013р. Зважаючи на наявність процесуальних строків встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутня можливість відкладення розгляду спору на іншу дату. Крім того, слід зазначити, що відповідачем подавалось заперечення на позов та додаткові пояснення до нього, в яких викладено усі його доводи проти позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у поданому попередньо запереченні та поясненні, просив відмовити у задоволенні позову повністю. В попередніх судових засіданнях відповідач зазначав, що працівники ТзОВ «Скриня Плюс»від імені товариства приймали кошти в рахунок орендної плати про що є відповідні розписки за підписом вказаних осіб. На думку відповідача, є підстави вважати, що ці особи розпорядились сплаченими коштами не за призначенням, привласнили їх, оскільки вони не пройшли в повній сумі через касу підприємства, що і стало результатом позовних вимог. Рахунки-фактури не є первинними документами, оскільки не фіксують господарських операцій, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носять лише інформаційний характер. Виставлені позивачем рахунки свідчать про наявність між сторонами орендних правовідносин та зобов'язання відповідача оплатити надані позивачем послуги в сумі 1 380,87 грн. щомісячно. Акти про надання послуг, що є первинними документами, свідчать про факти здійснення господарських операцій та є їх підтвердженням. Згідно первісно виставлених позивачем актів заборгованість у відповідача відсутня.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
03.12.2009р. між ТзОВ «Скриня Плюс» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 1/2/009/17/27 (надалі - договір) відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення третього поверху (номер в середині приміщення 21/2), загальною площею 38,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 літ А-4, (надалі - об'єкт оренди).
Відповідно до п. 3.1. договору орендар сплачує орендодавцю згідно умов цього договору: орендну плату; плату за відшкодування послуг постачальних організацій (Львівводоканал, Львівобленерго, ін.); плату за експлуатаційне обслуговування (в тому числі плату за електропостачання площ спільного користування будівлі в якій знаходиться об'єкт оренди);
В п. 3.2. договору сторони погодили що щомісячна орендна плата за погодженням сторін визначається з розрахунку 231,71 гривень за 1 (один) кв. м. орендованої площі, включаючи ПДВ (за діючою згідно вимог чинного законодавства ставкою оподаткування), яка еквівалентна, на момент підписання цього договору 29,00 доларам США, при валютному курсі НБУ 7,99 грн. за 1 долар США. Загальна орендна плата за місяць оренди становить 8967,18 гривень в місяць та еквівалентна, на момент підписання цього договору 1 122,30 доларам США, при аналогічному валютному курсі.
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування авансового платежу на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця попереднього розрахунковому.
За період договірних відносин з грудня 2009 р. по лютий 2012 р. сторони щомісяця вносили зміни до договору, якими змінювати розмір орендної плати до розміру 1 380,87 грн., що підтверджується договорами про внесення змін до договору № 1/2/009/17/27 оренди нерухомого майна від 03.12.2009 р.
Останній договір про внесення змін до договору № 1/2/009/17/27 оренди нерухомого майна від 03.12.2009 р. було укладено 01.02.2012 р.
Отже, у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов'язання по сплаті орендної плати в сумі 65 952,16 грн. за період з березня по жовтень 2012р.
Крім того, відповідно до п.6.1., п.6.3. договору орендодавець здійснює експлуатаційне обслуговування будівлі, в якій розташовано об'єкт оренди, а орендар компенсує вартість експлуатаційного обслуговування орендованої площі, пропорційно до зайнятих ним приміщень відповідно до попереднього розрахунку вартості експлуатаційного обслуговування приміщення (додаток № 2). Орендар оплачує вартість експлуатаційних послуг до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Заборгованість по оплаті за експлуатаційне обслуговування станом на момент звернення до суду становить 1037,13 гривні.
Крім того, відповідно до п. 17.3. Договору оренди у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендарем плати за експлуатаційне обслуговування об'єкта оренди орендар, в залежності від строку прострочення, сплачує орендодавцю штраф у розмірі: 10 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від п'яти до десяти банківських днів від встановленого строку; 20 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від десяти до двадцяти банківських днів від встановленого строку; 30 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від двадцяти до тридцяти банківських днів від встановленого строку; при чому штраф передбачений цими статтями застосовується без використання принципу поглинання меншого штрафу більшим.
Таким чином, позивач нарахував штраф у розмірі 622,28 грн. (1 037,13 грн. /100 % * 60 % = 622,28 грн.).
Крім того, відповідно до п.3.8. договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю плату за відшкодування послуг постачальних організацій.
Заборгованість по платі за відшкодування послуг постачальних організацій станом на момент звернення до суду становить 209,90 грн.
Відповідно до п. 17.4. договору оренди у випадку прострочення сплати орендарем плати за відшкодування послуг постачальних організацій орендар в залежності від строку прострочення, сплачує орендодавцю штраф у розмірі: 20 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення від п'яти до десяти банківських днів від встановленого строку; 30 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення від десяти до двадцяти банківських днів від встановленого строку; при чому штраф передбачений цими статтями застосовується без використання принципу поглинання меншого штрафу більшим.
Таким чином, позивач нарахував штраф у розмірі 104,5 грн. (209,90 грн. /100 % * 50 % = 104,5 грн.).
Отже, позивач просить стягнути з відповідачу основний борг в сумі 67 199,19 грн. та 726,78 грн. штрафу.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Між сторонами 03.12.2009р. було укладено договір оренди нерухомого майна № 1/2/009/17/27.
Факт передачі позивачем відповідачу орендованого майна, а саме: частини нежитлового приміщення №21/2 в будинку АДРЕСА_1 площею 38,7 кв.м. підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди підписаним сторонами 03.12.2009р.
11.10.2012р. орендар повернув об"єкт оренди, про що сторонами було складено підписано акт повернення об'єкта оренди.
Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.2. договору щомісячна орендна плата за погодженням сторін визначається з розрахунку 231,71 гривень за 1 (один) кв. м. орендованої площі, включаючи ПДВ (за діючою згідно вимог чинного законодавства ставкою оподаткування), яка еквівалентна, на момент підписання цього договору 29,00 доларам США, при валютному курсі НБУ 7,99 грн. за 1 долар США. Загальна орендна плата за місяць оренди становить 8967,18 гривень в місяць та еквівалентна, на момент підписання цього договору 1 122,30 доларам США, при аналогічному валютному курсі.
Крім того, у п. 6.1. договору сторони погодили, що орендодавець здійснює експлуатаційне обслуговування будівлі, в якій розташовано об'єкт оренди, а орендар компенсує вартість експлуатаційного обслуговування орендованої площі, пропорційно до зайнятих ним приміщень відповідно до попереднього розрахунку вартості експлуатаційного обслуговування приміщення (додаток № 2), а згідно з п. 3.8. договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю плату за відшкодування послуг постачальних організацій.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування авансового платежу на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця попереднього розрахунковому.
27.09.2012 р. відповідачу було надіслано вимогу щодо сплати заборгованості по орендній платі, плати за експлуатаційне обслуговування та плати за відшкодування послуг постачальних організацій, що підтверджується листом-вимогою від 27.09.2012 р. описом вкладення в цінний лист та квитанцією поштового відправлення. До даного листа-вимоги було долучено з акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) (акт № ОУ-0001454 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001532 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001824 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001677 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001752 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001773 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001774 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001313 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001234 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001377 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001093 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001012 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0001162 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000878 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000796 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000939 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000659 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000579 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000723 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000506 здачі-приймання робіт (наданих послуг); акт № ОУ-0000282 здачі-приймання робіт (наданих послуг).
Крім того, до вказаного листа-вимоги було долучено рахунок-фактуру № СФ-0000052; рахунок-фактуру № СФ-0000140; рахунок-фактуру № СФ-0000439; рахунок-фактуру № СФ-0000528; рахунок-фактуру № СФ-0000370; рахунок-фактуру № СФ-0000666; рахунок-фактуру № СФ-0000753; рахунок-фактуру № СФ-0000595; рахунок-фактуру № СФ-0000890; рахунок-фактуру № СФ-0000972; рахунок-фактуру № СФ-0000818; рахунок-фактуру № СФ-0001031; рахунок-фактуру № СФ-0001125; рахунок-фактуру № СФ-0001186; рахунок-фактуру № СФ-0001328; рахунок-фактуру № СФ-0001410; рахунок-фактуру № СФ-0001262; рахунок-фактуру № СФ-0001548; рахунок-фактуру № СФ-0001631; рахунок-фактуру № СФ-0001482; рахунок-фактуру № СФ-0001773; рахунок-фактуру № СФ-0001854; рахунок-фактуру № СФ-0001872; рахунок-фактуру № СФ-0001873.
Відповідно до п. 3.10. договору орендодавець щомісячно до 05 числа місяця наступного за розрахунковим, надає орендарю два примірники актів фактичного використання об'єкта оренди та податкову накладну (у випадку необхідності). орендар протягом п'яти робочих днів підписує зазначений акт та повертає один примірник орендодавцю. Якщо протягом зазначеного строку орендар не поверне підписаний акт або не надасть мотивованої відмови від його підписання (претензії щодо якості послуг), послуги вважаються наданими належним чином та у повному обсязі.
В пунктах 6.2. та 3.8.1. договору містяться аналогічні положення щодо плати за експлуатаційне обслуговування та плати за відшкодування послуг постачальних організацій.
Враховуючи те, що відповідач не надав мотивованої відмови від згаданих актів, зазначені в них послуги вважаються наданими належним чином та у обсязі зазначеному в згаданих актах.
Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, що зокрема, вбачається з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по орендній платі, зважаючи на умови п.3.10, на суму 65 952,16 грн., що відповідають умовам договору та нормам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Заборгованість по оплаті за експлуатаційне обслуговування станом на момент розгляду справи становить 1 037,13 грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства України, а тому, підлягає до стягнення з відповідача.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 17.3. Договору оренди у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендарем плати за експлуатаційне обслуговування об'єкта оренди орендар, в залежності від строку прострочення, сплачує орендодавцю штраф у розмірі: 10 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від п'яти до десяти банківських днів від встановленого строку; 20 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від десяти до двадцяти банківських днів від встановленого строку; 30 % від суми заборгованості по оплаті експлуатаційних послуг - за прострочення від двадцяти до тридцяти банківських днів від встановленого строку; при чому штраф передбачений цими статтями застосовується без використання принципу поглинання меншого штрафу більшим.
За порушення відповідачем умов договору позивач просить стягнути штраф у розмірі 622,28 грн. (1 037,13 грн. /100 % * 60 % = 622,28 грн.).
Крім того, відповідно до п. 3.8. договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю плату за відшкодування послуг постачальних організацій.
Заборгованість по платі за відшкодування послуг постачальних організацій, станом на момент розгляду справи становить 209,90 грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до п. 17.4. Договору оренди у випадку прострочення сплати орендарем плати за відшкодування послуг постачальних організацій орендар в залежності від строку прострочення, сплачує орендодавцю штраф у розмірі: 20 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення від п'яти до десяти банківських днів від встановленого строку; 30 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення від десяти до двадцяти банківських днів від встановленого строку; при чому штраф передбачений цими статтями застосовується без використання принципу поглинання меншого штрафу більшим.
Позивачем нараховано штраф у розмірі 104,5 грн. (209,90 грн. /100 % * 50 % = 104,5 грн.).
Зважаючи на надане суду згідно ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України право зменшити розмір штрафних санкцій, суд дійшов висновку підставності до задоволення штрафу в сумі 100,00 грн.
Суд не бере до уваги, долучені відповідачем до матеріалів справи розписки здійснені на рахунках-фактурах, оскільки такі розписки є неналежними доказами здійснення розрахунків з ТзОВ «Скриня Плюс» з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Перелік розрахункових документів визначено ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні». Однак, розписка до цих документів не відноситься.
Згідно ст.40 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.
Як вбачається з п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно п.3.7. цієї Інструкції фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних/депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлений нормативно-правовими актами Національного банку з питань порядку відкриття та використання рахунків, без будь-яких підтвердних документів.
Крім того, згідно до п.2.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Відповідно до п.2.6 вказаного Положення, надходження готівки в касу підприємства оформляється прибутковим касовим ордером.
Відповідно до вимог наказу Міністерства статистики України від 15.02.1996р. № 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" прибутковий касовий ордер виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається у касі та реєструється в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.
Отже, з наведеного випливає, що чинним українським законодавством визначено можливий порядок проведення розрахунків між юридичними особами та фізичним особами, та передбачені документи, на підставі яких можуть здійснюватися розрахунки у безготівковій та готівковій формі. Серед вказаних документів розписок не передбачено.
Позивач долучив до матеріалів справи копію книги реєстрації прибуткових касових ордерів за 2012рік, в якій відсутні записи щодо сплати відповідачем коштів за спірний період.
Відповідач не надав суду квитанцій до прибуткових касових ордерів, які би підтвердили сплату ним заборгованості за спірний період.
Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що долучені відповідачем розписки не є належними засобами доказами, які підтверджують факт проведення розрахунків з ТзОВ «Скриня Плюс» по договору оренди нерухомого майна № 1/2/009/17/27, а свідчать про наявність певних правовідносин між особами зазначеними в таких розписках та невідомою особою, що не є предметом спору по даній справі.
Відхиляючи представлені відповідачем розписки як докази проведення розрахунків з ТзОВ «Скриня Плюс» суд додатково виходить з того, що в цих розписках взагалі не зазначена підстава передачі коштів та особа, яка передавала гроші особам зазначеним в цих розписках, що свідчить про відсутність будь-яких доказів участі відповідача у даних правовідносинах.
Крім того, на більшості розписок взагалі не зазначена особа яка отримувала згадані кошти, а на деяких взагалі не зазначена грошова сума або валюта платежу.
Крім того, суд приходить до висновку, що долучені відповідачем квитанцій, щодо сплати на рахунок ОСОБА_5 грошових коштів також не можуть бути належними доказами проведення розрахунків з ТзОВ «Скриня Плюс» по договору оренди нерухомого майна № 1/2/009/17/27, а лише свідчать про наявність певних правовідносин між згаданими особами.
Позивачем було долучено до матеріалів справи довідку від 28.01.2013р. вих.№45 по персональному складу працівників бухгалтерії ТзОВ «Скриня Плюс» за період з 01.10.2009р. по 28.01.2013р. згідно якої головним бухгалтером товариства з 01.10.2009р. та по даний час є ОСОБА_6; бухгалтером з 01.12.2009р. по даний час є ОСОБА_7, бухгалтером за період з 15.09.2011р. по 17.02.2012р. працювала ОСОБА_8.
Відповідачем у запереченні на позов не наведено жодного із вищевказаних прізвищ.
Існуючі між сторонами відносини оренди врегульовані укладеним між ними договором №1/2/009/17/27 оренди нерухомого майна від 03.12.2009р. Пунктом 20.3. вказаного договору сторони погодили, що зміни та доповнення до договору оренди оформляються договором про внесення змін в цей договір, який підписують уповноважені представники сторін та який є невід'ємною частиною договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи за період договірних відносин з грудня 2009 р. по лютий 2012 р. сторони щомісяця вносили зміни до договору, якими зменшували розмір орендної плати до суми 1 380,87 грн., що підтверджується договорами про внесення змін до договору № 1/2/009/17/27 оренди нерухомого майна від 03.12.2009р.
За період з березня 2012р. по жовтень 2012р. додаткові договора про внесення змін до суми орендної плати між сторонами не підписувалися.
За умовами ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, якщо сторони в договорі визначили певний порядок внесення змін та доповнень до нього, шляхом підписання додаткових договорів, то саме так зобов'язання і мають виконуватися.
Відтак, зважаючи на ст..654 ЦК України, п. 20.3. договору оренди, факт виставлення позивачем актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) за спірний період на суми менші ніж вказані в договорі, не є автоматичним внесенням змін в договір в частині сплати орендної плати, як помилково вважає відповідач.
Матеріалами справи підтверджено обов'язок відповідача по сплаті орендних та інших платежів, водночас, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт оплати ним за оренду приміщення та інші платежі передбачені договором за спірний період, не спростував правомірність позовних вимог.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 654, 759 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232, 233, 283 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов, згідно заяви про зменшення позовних вимог, задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скриня Плюс» (79018, Львівська область, м.Львів, вул.Городоцька, буд. 179; ЄДРПОУ 36545108) 67 199,19 грн. основного боргу, 100,00 грн. штрафу та 1 609,50 судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 25.03.2013р.
Суддя Сухович Ю.О.
Суддя Щигельська О.І.
Суддя Матвіїв Р.І.