ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
21 березня 2013 року 08:50 справа №826/1382/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи"
доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
04 лютого 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" (далі по тексту - позивач, ТОВ "НТЦ "Охоронні системи") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 12 грудня 2012 року №0006632203 та №0006642203.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року відкрито провадження у справі №826/1382/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 лютого 2013 року.
В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва з метою отримання додаткових доказів.
12 березня 2013 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 12 грудня 2012 року №0006632203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 14.1.27, 14.136 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 620 213,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 296 170,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 324 043,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 12 грудня 2012 року №0006642203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 743 020,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 394 416,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 348 604,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 21 листопада 2012 року №7781/22-3-31405191 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" (код ЄДРПОУ 31405191) з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ "Ангели Техно" (код ЄДРПОУ 32708580) за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року" (далі по тексту - Акт перевірки).
У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів підпунктів 14.1.27, 14.136 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 296 170,00 грн., у тому числі за І квартал, півріччя 2012 року; пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 394 416,00 грн., у тому числі за січень 2012 року - 23 152,00 грн., лютий 2012 року - 239 840,00 грн., березень 2012 року - 781 126,00 грн., квітень 2012 року - 238 859,00 грн., травень 2012 року - 111 439,00 грн.
Висновки Акта перевірки мотивовані наступним: за даними акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ангели Техно", складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва, вказане підприємство не знаходиться за адресою місцезнаходження, за даними актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів ТОВ "Ангели Техно" встановлено відсутність реальної можливості для здійснення господарської діяльності та нікчемність укладених правочинів; операції ТОВ "Ангели Техно" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень і транспортних засобів тощо.
Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать, що позивач уклав правочини, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, тобто є нікчемними.
Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки взаємовідносини з ТОВ "Ангели Техно" підтверджені відповідним первинними документами та належним чином оформленими податковими накладними; послуги придбавались з метою використання у власній господарській діяльності позивача; висновки про нікчемність укладених правочинів не підтверджуються жодними доказами.
Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "НТЦ "Охоронні системи", виходячи з наведених нижче мотивів.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" з ТОВ "Ангели Техно", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" (генпідрядник) з ТОВ "Ангели Техно" (субпідрядник) укладено договори субпідряду від 29 серпня 2011 року №194М, від 28 вересня 2011 року №2809/11 та від 19 жовтня 2011 року №200М, за якими ТОВ "Ангели Техно" зобов'язувалось своїми силами, засобами та на власний ризик виконати комплекс робіт з монтажу системи димовидалення відповідно до кошторисної документації на Будівництві комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул. Медовій (аеропорт "Київ" (Жуляни)" в Солом'янському районі м. Києва. Новий міжнародний термінал "А"; комплекс робіт: по монтажу протипожежних поясів з межею вогнестійкості R150 та R60 на об'єкті: Адміністративно-торговельний центр на перетині вул. А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва; та комплекс основних робіт з будівництва об'єкта: Соціально-громадський комплекс у складі готелю, офісних будівель, багатофункціонального торговельного центру, паркінгу, об'єкта енергозабезпечення для влаштування дороги, обмежених бульв. Дружби Народів, вул. Горького, вул. Миколи Грінченка та Панаса Любченка у Голосіївському районі м. Києва.
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за січень-травень 2012 року ТОВ "Ангели Техно" виконало обумовлені договорами роботи на суму 8 366 496,00 грн. та виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 8 366 496,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 394 416,00 грн.
Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведеності мети використання придбаних товарів/послуг у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, що ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" здійснює діяльність у сфері монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, електромонтажних робіт.
На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду наступні документи: копії договорів субпідряду, укладених з ТОВ "Ангели Техно", актів приймання виконаних робіт, податкових накладних, довідку банку про рух коштів на рахунку; актів прийняття до експлуатації об'єктів; телефонограм; копії робочої документації та проектів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем монтажних робіт у ТОВ "Ангели Техно", зокрема, що об'єкти, на яких здійснено монтажні роботи, належать позивачу на праві власності чи користування, або, що монтажні роботи здійснювались на замовлення третіх осіб; позивачем також не надано суду доказів, які б давали можливість ідентифікувати участь ТОВ "Ангели Техно" у здійсненні монтажних робіт на відповідних об'єктах.
Суд звертає увагу, що надані позивачем копії договорів будівельного підряду та додаткових угод до них, які укладені з ТОВ "К.А.Н. Строй", ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд" та ТОВ "Девіжн Констракшн", не підтверджують факту виконання обумовлених договорами робіт, не дають змоги встановити види та обсяг виконаних робіт та ідентифікувати, що замовлені у ТОВ "Ангели Техно" роботи були ідентичними роботам, виконання яких потребували генпідрядники - ТОВ "К.А.Н. Строй", ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд" та ТОВ "Девіжн Констракшн".
Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не наведено, що здійснені придбані у ТОВ "Ангели Техно" монтажні роботи використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.
Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем підпунктів 14.1.27, 14.136 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.
В частині висновків Акта перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Ангели техно", у зв'язку з придбанням робіт.
Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведеності факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як зазначено вище при розгляді питання правомірності формування витрат, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача робіт, виконаних ТОВ "Ангели Техно", що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.
З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому збільшення ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року №0006632203 та №0006642203 документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "НТЦ "Охоронні системи" не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко