73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"21" березня 2013 р. Справа № 821/891/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Лисенка В.О.,
представника відповідача - Імшеницького А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД (далі - позивач, ТОВ фірма "Алеф" ЛТД) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013 р. № 0000141504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 467394 грн., в тому числі за 9 місяців 2012 року - на 175635 грн., за 10 місяців 2012 року - на 291759 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 233697 грн., № 0000151504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 519579 грн., в тому числі за 8 місяців 2012 року - на 175635 грн., за 9 місяців 2012 року - на 226327 грн., за 10 місяців 2012 року - на 117617 грн., № 0000161504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 186247,50 грн., з яких за основним платежем на 124165 грн., за штрафними санкціями на 62082,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на наявність у позивача всіх необхідних первинних документів на підтвердження здійснених господарських операцій з постачальниками ПП "Далмата ЛТД", ТОВ "Альянс Сістемс", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южтехмонтаж". Відповідач здійснював перевірку лише по поставкам товару по другому, третьому та четвертому ланцюгах проходження товару, до яких позивач не має відношення, не досліджуючи товарні операції між ТОВ фірмою "Алеф" ЛТД та її безпосередніми контрагентами, у зв'язку з чим висновки податкової інспекції, викладені в акті перевірки, є протиправними. Зазначає, що не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Чинним законодавством не надано право ДПІ у м.Херсоні робити висновок про встановлення порушень норм цивільного законодавства.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вказавши на те, що висновки акту перевірки ТОВ фірма "Алеф" базуються на актах перевірок контрагентів позивача у серпні, вересні, жовтні 2012 року ПП "Далмата ЛТД", ТОВ "Альянс Сістемс", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южтехмонтаж", якими встановлено нікчемність правочинів, вчинених даними підприємствами з контрагентами-постачальниками та покупцями. По ланцюгах проходження товару не встановлено реальність здійснення господарських операцій. Просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
ТОВ фірма "Алеф" ЛТД є юридичною особою, платником ПДВ, основною діяльністю товариства є закупівля сільськогосподарської продукції та подальша її реалізація, в тому числі за межі митної території України.
В період з 11.02.2013 р. по 15.02.2013 р. податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ фірма "Алеф" ЛТД з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "Далмата ЛТД", ТОВ "Альянс Сістемс" за серпень 2012 року, з ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южтехмонтаж", ТОВ "Альянс Сістемс" за вересень 2012 року, з ЗЕТОВ "Інтервес" за жовтень 2012 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ фірма "Алеф ЛТД" за вересень, жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2013 р. № 1132/15-4/23140525.
У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено:
1. на порушення ст.198 ПК України підприємством завищено суму податкового кредиту та суму від"ємного значення у розмірі 401962 грн., у т.ч. по деклараціям за:
- серпень 2012 року - 175635 грн.;
- вересень 2012 року - 226327 грн.;
2. на порушення ст.198 ПК України підприємством завищено суму податкового кредиту та занижено суму позитивного значення по декларації за жовтень 2012 року у розмірі 117617 грн.;
3. на порушення п.п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України підприємством завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 467391 грн., у т.ч. по деклараціях за;
- вересень 2012 року - 175635 грн.;
- жовтень 2012 року - 291756 грн.;
4. на порушення ст.198, п.п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду по декларації за жовтень 2012 року у розмірі 124165 грн.
Висновки акту перевірки ґрунтуються на відомостях інших актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ "Альянс Сістемс" від 10.01.2013 р. № 46/22-817/3768664, ПП "Далмата ЛТД" від 17.01.2013 р. № 43/22-225/34992750, ЗЕТОВ "Інтервес" від 30.01.2013 р. № 724/22-4/01194779, від 22.01.2013 р. № 619/22-4/01194779, ТОВ "Южтехмонтаж" від 05.11.2012 № 138/153/24956520.
При перевірці ТОВ "Альянс Сістемс" відповідач зазначив про відсутність посадових осіб за податковою адресою. Оскільки підприємство не надало до перевірки письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Інвестиційна група "Каспій-Дон", ТОВ "ДНС Траст", ТОВ "Астролябія 2000" за періоди червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, відповідач зазначає про не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товарів ТОВ "Альянс Сістемс" від вказаних контрагентів та операцій з продажу товарів контрагентам - покупцям за відповідний період.
Стосовно ПП "Далмата ЛТД" відповідач зазначив про відсутність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Вказав, що єдиним постачальником ПП "Далмата ЛТД" у серпні 2012 року було ТОВ "Цементрейд", яке відсутнє за юридичною адресою. З цих підстав правочини, які здійснені ТОВ "Далмата ЛТД" з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року, визнано такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Перевіряючи ЗЕТОВ "Інтервес", податкова інспекція встановила нікчемність укладених у вересні 2012 року товариством правочинів з ТОВ "Южтехмонтаж". ЗЕТОВ "Інтервес" не має складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій.
По постачальнику позивача ТОВ "Южтехмонтаж" відповідач зазначив про відсутність підприємства за юридичною адресою. ТОВ "Южтехмонтаж" декларувало податковий кредит від ПП "Комбі-торг", який в свою чергу сформував фіктивний податковий кредит від ТОВ "Медія ресурс", ТОВ "Люксор-груп", ЗАТ "Сатлайн", ТОВ "Авангард ПК", ТОВ "Експлуатаційна Компанія", ТОВ "Науково-Виробничий Центр "Тор", які не мають необхідних умов для здійснення господарських операцій, а тому зазначила про безтоварність операцій між ТОВ фірма "Алеф" ЛТД та ТОВ "Южтехмонтаж".
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 27.02.2013 р.:
- № 0000141504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 467394 грн., в тому числі за 9 місяців 2012 року - на 175635 грн., за 10 місяців 2012 року - на 291759 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 233697 грн.,
- № 0000151504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 519579 грн., в тому числі за 8 місяців 2012 року - на 175635 грн., за 9 місяців 2012 року - на 226327 грн., за 10 місяців 2012 року - на 117617 грн.,
- № 0000161504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 186247,50 грн., з яких за основним платежем на 124165 грн., за штрафними санкціями на 62082,50 грн.
Відповідно до положень Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6).
За приписами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст.201 ПК України). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ, в тому числі наявність належним чином оформленої податкової накладної.
Згідно з вимогами п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В той же час будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Альянс Сістемс" 11.07.2012 р. укладено договір поставки № 11072012-2, на виконання якого ТОВ "Альянс Сістемс" поставило позивачу у серпні 2012 року - макуху соняшника, горох фуражний на загальну суму 821968 грн., в тому числі ПДВ - 136994,67 грн., у вересні 2012 року - горох на загальну суму 349350,80 грн., в тому числі ПДВ - 58225,13 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № 96 від 01.08.2012 р., № 139 від 14.08.2012 р., № 140 від 15.08.2012 р., № 144 від 16.08.2012 р., № 148 від 17.08.2012 р., № 162 від 24.08.2012 р., № 165 від 28.08.2012 р., № 172 від 06.09.2012 р., № 236 від 18.09.2012 р., № 241 від 24.09.2012 р., податковими накладними № 1 від 01.08.2012 р., № 19 від 14.08.2012 р., № 20 від 15.08.2012 р., № 23 від 16.08.2012 р., № 26 від 17.08.2012 р., № 35 від 24.08.2012 р., № 18 від 28.08.2012 р., № 4 від 06.09.2012 р., № 40 від 18.09.2012 р., № 51 від 24.09.2012 р.
01.03.2012 р. між ТОВ фірма "Алеф" ЛТД та ЗЕТОВ "Інтервес" укладено договір на поставку продукції № 01032012. На виконання даного договору ЗЕТОВ "Інтервес" у вересні, жовтні 2012 року поставило ТОВ фірма "Алеф" ЛТД люпин на загальну суму 2569745,50 грн., в тому числі ПДВ - 428290,91 грн., були виписані накладні № 07092012 від 07.09.2012 р., № 08092012 від 08.09.2012 р., № 09092012 від 09.09.2012 р., № 12092012 від 12.09.2012 р., № 13092012 від 13.09.2012 р., № 14092012 від 14.09.2012 р., № 15092012 від 15.09.2012 р., № 16092012 від 16.09.2012 р., № 190092012 від 19.09.2012 р., № 20092012 від 20.09.2012 р., № 22092012 від 22.09.2012 р., № 23092012 від 23.09.2012 р., № 24092012 від 24.09.2012 р., № 28092012 від 28.09.2012 р., № 16102012ж від 16.10.2012 р., № 17102012ж від 17.10.2012 р., № 18102012ж від 18.10.2012 р., № 19102012ж від 19.10.2012 р., № 20102012ж від 20.10.2012 р., № 21102012ж від 21.10.2012 р., № 22102012ж від 22.10.2012 р., № 23102012ж від 23.10.2012 р., № 25102012ж від 25.10.2012 р., № 26102012ж від 26.10.2012 р., № 27102012ж від 27.10.2012 р., № 28102012ж від 28.10.2012 р., № 29102012ж від 29.10.2012 р., № 31102012ж від 31.10.2012 р., податкові накладні № 5 від 07.09.2012 р., № 6 від 08.09.2012 р., № 7 від 09.09.2012 р., № 11 від 12.09.2012 р., № 12 від 13.09.2012 р., № 14 від 14.09.2012 р., № 17 від 15.09.2012 р., № 18 від 16.09.2012 р., № 19 від 19.09.2012 р., № 20 від 20.09.2012 р., № 22 від 22.09.2012 р., № 23 від 23.09.2012 р., № 24 від 24.09.2012 р., № 30 від 28.09.2012 р., № 8 від 16.10.2012 р., № 9 від 17.10.2012 р., № 10 від 18.10.2012 р., № 12 від 19.10.2012 р., № 13 від 20.10.2012 р., № 15 від 21.10.2012 р., № 18 від 22.10.2012 р., № 21 від 23.10.2012 р., № 22 від 25.10.2012 р., № 24 від 26.10.2012 р., № 26 від 29.10.2012 р., № 27 від 29.10.2012 р., № 29 від 29.10.2012 р., № 34 від 31.10.2012 р., № 39 від 31.10.2012 р.
Також позивач 20.04.2012 р. уклав з ТОВ "Южтехмонтаж" договір на поставку продукції № 20042012-3. Згідно цього договору ТОВ "Южтехмонтаж" поставило позивачу у вересні 2012 року люпин на загальну суму 49673,28 грн., в тому числі ПДВ - 8278,88 грн., були виписані видаткова накладна № РН-00339 від 21.09.2012 р., податкова накладна № 29 від 21.09.2012 р.
10.07.2012 р. між позивачем та ПП "Далмата ЛТД" укладено договір поставки № 10072012. На виконання цього договору ПП "Далмата ЛТД" у серпні 2012 року поставило позивачу горох на загальну суму 231843,80 грн., в тому числі ПДВ - 38640,63 грн., згідно видаткових накладних № РН-0000016 від 04.08.2012 р., № РН-0000027 від 27.08.2012 р., видаткових накладних № 16 від 04.08.2012 р., № 27 від 27.08.2012 р.
Транспортування гороху, макухи, люпину здійснювалося із залученням сторонніх осіб згідно товарно-транспортних накладних, в яких зазначені прізвища водіїв та державні номери автомобілів, якими здійснювалось перевезення продукції, замовник та вантажовідправник, назва продукція та інша інформація.
Розрахунки між ТОВ фірма "Алеф" ЛТД та ТОВ "Альянс Сістемс", ПП "Далмата ЛТД", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южхетмонтаж" здійснені у безготівковому порядку на повну суму поставлених товарів.
Отриманий від вказаних контрагентів товар ТОВ фірма "Алеф" ЛТД в подальшому реалізовувало ТОВ "ПТК-Юг", ТОВ "Ластівка ЛТД", ТОВ "Саноіл торг", продовжуючи тим самим ведення своєї господарської діяльності та фіксування її результатів в податковій звітності.
В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.
Суд також зазначає, що ТОВ "Альянс Сістемс", ПП "Далмата ЛТД", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южхетмонтаж" включено до податкових зобов'язань ПДВ за операціями з позивачем, мали свідоцтва платників ПДВ.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що одним з беззаперечних доказів безтоварності спірних господарських операцій є відсутність у ТОВ "Альянс Сістемс", ПП "Далмата ЛТД", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южхетмонтаж" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, оскільки ці обставини не перевірялись та не надано обґрунтувань, які умови відповідач вважає обов'язковими для здійснення господарської діяльності.
Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.
Відповідач при проведенні перевірки мав врахувати те, що за своєю специфікою торгівельно-постачальницька діяльність може будуватись на використанні найманих складських приміщень, при цьому перехід права власності на товар не означає обов'язкового переміщення товару, а економічним зиском посередника є націнка за перепроданий товар. Ця обставина не підтверджена та не спростовна відповідачем під час перевірки позивача та його контрагентів.
Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.
Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.
За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.
Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.
Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, наданих послуг, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.
Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку ДПІ у м.Херсоні про визнання нікчемними правочинів між зазначеними контрагентами в ланцюгу постачання.
За змістом акту перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність правочинів, оскільки ці правочини, на думку контролюючого органу, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.
Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.
Тобто, зазначені правочини є оспорюваними і можуть бути визнані недійсними лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.
Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки ДПІ у м.Херсоні, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів, є протиправними.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В порушення ч.2 ст.71 КАС України ДПІ у м.Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 27.02.2013 р. №№ 0000141504, 0000151504, 0000161504.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф" ЛТД (м.Херсон, вул.І.Вазова, 4, кв.92, код ЄДРПОУ 23140525) судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев"яносто чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 березня 2013 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.2.1