Постанова від 19.03.2013 по справі 820/1281/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

19 березня 2013 р. № 820/1281/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участю представників: позивача - Савві Л.Є., відповідача - Гадяцької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцькі Ворота" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001732220 від 10.12.12 р, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №2983/2220/2518357 від 20.11.2012р. та винесене податкове повідомлення-рішення № 0001732220 від 10.12.2012р. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0001732220 від 10.12.2012р. залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення не є обґрунтованими, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту з ПДВ.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки щодо контрагентів позивача.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота" Савві Л.Є. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача - Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Гадяцька Т.О. - в задоволенні адміністративного позову просила відмовити, посилаючись на обставини викладені в запереченнях до позовної заяви.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцькі Ворота" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією Довідки з Головного управління статистики у Харківській області(а.с.8), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ПСК Енергобуд» за грудень 2011 року та ТОВ «Електродизель» за червень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт №2983/2220/2518357 від 20.11.2012р. (а.с 15-25), яким встановлено порушення п.п. 198.4. п. 198.3 от. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16904 грн., у т.ч. за січень 2012 року - на 7500 грн., за липень 2012 року - на 9404 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з запереченнями № 28/11/12-1 від 28.11.12 року (а.с. 26-29). За результатами розгляду зазначених заперечень Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято рішення від 05.11.12 року № 10522/10/22-215/2 (а.с. 30-34), яким висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001732220 від 10.12.2012р., яким податковий орган визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21113, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 16904 та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4226 грн.(а.с.14)

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Харківській області (а.с.35-40), рішенням якої про результати розгляду скарги № 605/10/10.2-17 від 08.02.13 року відмолено в задоволенні скарги позивача, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001732220 від 10.12.2012р. залишені без змін. (а.с. 41-44).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті №2983/2220/2518357 від 20.11.2012р. судження суб'єкта владних повноважень про те, що, відсутній факт реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «ПСК Енергобуд»та ТОВ «Електродизель», тому відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцькі Ворота" та ТОВ «Електродизель» було укладено договір поставки №1603 від 16.03.12 року (а.с. 45-47).

Умовами зазначеного договору передбачено, що постачальник, ТОВ «Електродизель», зобов'язується передати у власність Покупця, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступне обладнання: раніше вживаний трансформатор масляний ТМЗ 1000-6/0,4 У/Ун-0, заводський номер 245199 в кількості 1 шт. Також зазначено, що поставка Товару здійснюється за рахунок і транспортом постачальника на склад покупця, Постачальник разом з Товаром передає комплект технічної документації на Товар, комплект протоколів Іспитів Товару згідно з Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25.07.2006 (зі змінами та доповненнями), для виду перевірки «К» (під час капітального ремонту), копії ліцензій вимірювальної лабораторії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору продавцем, ТОВ «Електродизель», були виписані податкові накладні від 01.06.12 року №108, від 05.06.2012р. №502, на придбаний Трансформатор масляний ТМЗ 1000-6/0,4 У/Ун-0 (а.с. 49-50).

Також, представником позивача надано до суду та судом долучено до матеріалів справи копію акту прийому-передачі від 05.06.12 року Трансформатора масляного ТМЗ 1000-6/0,4 У/Ун-0, з якого вбачається, що товар передається покупцеві в стані, відповідному стандартам і технічним умовам, встановлених заводом-виробником, що підтверджується протоколом іспиту силового трансформатору №202 (а.с. 150) до якого долучено копію свідоцтва про атестацію підприємства, що надало зазначений протокол (а.с. 151)

Згідно наданої представником позивача бухгалтерської довідки від 11.03.13 року ( а.с. 163-164, 167-168) отриманий трансформатор був оприбуткований як інші матеріали на 209 рахунку, на момент проведення перевірки та розгляду справи в експлуатацію не введений. Як пояснила представник позивача в судовому засіданні, вказаний трансформатор придбаний з метою встановлення на комплектній трансформаторній підстанції (інвентарний № 16), про модернізацію якої надано наказ від 10.11.2011 р. (а.с. 165-166).

Також судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцькі Ворота" та ТОВ «ПСК Енергобуд» було укладено договір підряду №12/12-11 від 12.12.2011р. (а.с. 53-56).

Умовами зазначеного договору передбачено, що замовник, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцькі Ворота", доручає, а підрядник, ТОВ «ПСК Енергобуд», зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботи по зовнішньому електропостачанню та пусконаладці системи енергопостачання в обсязі, передбаченому кошторисом, який є невід'ємною частиною цього договору, будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, а замовник зобов'язується прийняти роботи та сплатити їх. Роботи за цим договором виконуються з використанням обладнання та допоміжних матеріалів підрядника відповідно до узгодженого сторонами кошторису, який є невід'ємною частиною цього договору та підписується сторонами на момент його укладення. Додаток №1 враховує в себе вартість матеріалів, обладнання та робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених договорів підрядником, ТОВ «ПСК Енергобуд», були виписані податкові накладні №13 від 23.12.11 року та № 24 від 29.12.11 року за проведені електромонтажні роботи з електрозабезпечення по вул. Маршала Батицького, буд. 4 (а.с. 105-106).

Також на виконання умов зазначеного договору ТОВ «ПСК Енергобуд» були складені наступні документи: договірні ціни до договору, розрахунки прямих витрат та загальновиробничих витрат, відомості ресурсів, довідки вартості виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних робіт (а.с.58-103).

На підтвердження використання отриманих робіт у власній господарській діяльності представником позивача до суду надано:

- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в будинку літ А-8, розташованого за адресою м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцькі Ворота" придбало зазначене приміщення у ВАТ «Головне спеціалізоване конструкторське бюро по двигунах середньої потужності» (а.с. 122-125);

- наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота" З.В. Бабенка №8-ОС, відповідно до якого виведено з експлуатації з 01.12.11 року комплектну трансформаторну підстанцію інвентарний № 16 для проведення її модернізації (а.с.165),

- службова записка головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота" ОСОБА_1 про необхідність модернізації трансформаторної підстанції;

- дані по рахунках 152, 631 (а.с.169-170).

Судом також встановлено, що контрагент позивача ТОВ «ПСК Енергобуд» має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури Серії АГ №574174, видану Інспекцією державно-архітектурного контролю у Харківській області (а.с.128-130)

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на інформацію, викладену в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПСК Енергобуд» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-грудень 2011р., січень - червень 2012р. через те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.12 року, залишеній в силі ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.12.12 року, адміністративний позов ТОВ «ПСК Енергобуд» задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, виражені у проведенні зустрічної звірки ТОВ „ПСК Енергобуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-грудень 2011р., січень-червень 2012р., за наслідками якої складений Акт №590/22-406/36191288 від 20.08.12р.

В зазначеному судовому рішенні суд прийшов до висновку, що з акту №590/22-406/36191288 від 20.08.12р. вбачається, що висновки відповідача про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій позивачем за січень 2011 -червень 2012 ґрунтуються лише на підставі даних обов'язкової податкової звітності платника податків, при цьому відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, податковим органом взагалі не досліджувались.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота" з ТОВ «ПСК Енергобуд», ТОВ «Електродизель» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи міститься копії платіжних доручень (а.с51-52,107-108), з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ТОВ «Електродизель» та ТОВ «ПСК Енергобуд» суми коштів на виконання зазначених договорів, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані товарно-матеріальних цінностей (роботи, послуги) за договорами постачання та підряду, укладеними з ТОВ «ПСК Енергобуд» та ТОВ «Електродизель».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Троїцькі Ворота" та ТОВ «Електродизель» та ТОВ «ПСК Енергобуд».

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів(робіт, послуг) у контрагентів позивача - ТОВ «ПСК Енергобуд», ТОВ «Електродизель».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001732220 від 10.12.2012р. є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Троїцькі Ворота" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001732220 від 10.12.12 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2013 року.

Суддя Білова О.В.

Попередній документ
30144107
Наступний документ
30144111
Інформація про рішення:
№ рішення: 30144110
№ справи: 820/1281/13-а
Дата рішення: 19.03.2013
Дата публікації: 01.04.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: