20 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/77/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Лебідь Т.М. ,
за участю:
представника позивача - Пінтійська Н.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
03 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0005051502/1475 від 26.09.2012 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 397 921,26 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 198 960, 63 грн.
Мотивуючи свої позовні вимоги, посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №3476/15-222/30748505 від 07.09.2012 року щодо порушення ТОВ «КреМікс» п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2012 року на суму 397 921,26 грн. та, відповідно, занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за березень 2012 року в сумі 397 921,26 грн.
Такі висновки відповідач обгрунтовував тим, що ТОВ "Кремікс" було включено до складу податкового кредиту за березень 2012 року податкові накладні від ТОВ "Екоагрострой" (продавця), які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН). При цьому Кременчуцька ОДПІ вважала, що платник мав право включити ці податкові накладні до складу кредиту тільки за той звітний період, за який вони виписані (в даному разі - січень 2012 року). Включаючи ці податкові накладні до складу податкового кредиту за березень 2012 року, платник, як на думку податкового органу, діяв з порушенням податкового законодавства.
З цього приводу позивач стверджував, що ним не було включено спірні податкові накладні до складу податкового кредиту за січень 2012 року, а було за ними сформовано в частині податковий кредит за березень 2012 року - оскільки контрагентом ТОВ «Екоагрострой» (Продавець) ці податкові накладні не були надані продавцю у встановлений законом строк. Спірні податкові накладні позивачем були включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних одночасно з поданням декларації з ПДВ за березень 2012 року разом з Додатком №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення нам порядку заповнення та або/ порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), чим виконані вимоги абз.11 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Позивач наголошував на помилковості та протиправності висновків Кременчуцької ОДПІ про те, що позивач мав право включити податкові накладні за січень 2012 року разом із Додатком №8 тільки до податкової декларації за січень 2012 року. Судження податкового органу про те, що заява зі скаргою про відмову у наданні податкових накладних його контрагентом позивачем повинна була подаватись з декларацією за січень 2012 року, оскільки оподатковані господарські операції мали місце у січні 2012 року, є протиправним в силу приписів п.198.6 ст.198 вказаного Кодексу, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
У ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі. Пояснила додатково, що спірні податкові накладні були включені до складу податкового кредиту за лютий 2012 року шляхом включення їх до поданого з декларацією реєстру та відповідні суми були включені до складу податкового кредиту (397 921,26 грн.). В подальшому бухгалтером підприємства було виявлено відсутність оригіналів податкових накладних та відсутність реєстрації їх у ЄРПН, а тому було подано відкориговану податкову звітність та за лютий 2012 року позивачем було суми задекларованого податкового кредиту зменшено. У зв"язку зі вказаним платник звернувся до продавця, ТОВ "Екоагрострой", з приводу повторного отримання оригіналів податкових накладних та з приводу реєстрації в ЄРПН. Після отримання їх оригіналів та отримання інформації щодо відсутності реєстрації цих податкових накладних у ЄРПН, діючи за приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «КреМікс» включило відповідні суми по складу податкового кредиту у податковій декларації за березень 2012 року, яку подало разом із Додатком №8.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. У останнє судове засідання, в якому відбулися дебати та вихід суду до нарадчої кімнати з постановленням та подальшим проголошенням рішення, представник відповідача не з"явився. Обґрунтовуючи свої заперечення, посилався на те, що податкові накладні за січень 2012 року, на підставі яких позивачем частково сформовано свій податковий кредит за березень 2012 року, не були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Згідно внесених змін до Податкового кодексу України (Закон України від 07.07.2011 року, №3609-VI), реєстрація податкових накладних та /або розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Як на думку відповідача, відсутність факту реєстрації у встановлений законом строк податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. При звірці Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що накладні за січень 2012 року, на підставі яких позивачем частково сформовано податковий кредит у березні 2012 року, не зареєстровані в ЄРПН, що позбавляє права платника на вказане. Крім того, наголошував на тому, що позивач повинен був включити податкові накладні за січень 2012 року до декларації за січень 2012 року разом із додатком №8, оскільки господарська операція по придбанню у ТОВ «Екоагрострой» товарно-матеріальних цінностей була здійснена саме у цьому звітному періоді, і тому платник не мав права включати ці накладні в декларацію за березень 2012 року.
На запитання суду пояснив, що під товарність та легальність господарських операцій, за наслідками яких було виписано податкові накладні, під сумнів податковим органом не ставиться.
Таким чином вважав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим, законним та скасуванню не підлягає.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КреМікс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 16.09.2002 року, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість. (а.с. 9-11)
Кременчуцькою ОДПІ з 28.08.2012 року по 03.09.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КреМікс» за березень 2012 року. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт №3476/15-222/30748505 від 07.09.2012 року (надалі - Акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення ТОВ «КреМікс» п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України. (а.с.14-19)
У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушень ТОВ «КреМікс» вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0005051502/1475 від 26.09.2012 року, яким вказаному платнику визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 397 921,26 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 198 960, 63 грн. (а.с. 12)
За результатами адміністративного оскарження цього рішення скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Кременчуцької ОДПІ, позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2012 року на суму 397 921,26 грн. та, відповідно, занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за березень 2012 року в розмірі 397 921,26 грн.
Суд окремо зазначає, що згідно заяв сторін у судовому засіданні, а також змісту Акту, питання реальності, товарності та відповідності законам тих правочинів, за рахунок яких було позивачем сформовано спірний податковий кредит, податковим органом не перевірялася та не ставилася під сумнів, і в тому числі у судовому засіданні.
З огляду на це, виходячи з вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, суд вважає, що між сторонами відсутній спір з приводу цих обставин і відповідні обставини вважає, такими, що доказування не потребують, а тому не перевіряє.
Судом надається оцінка правильності застосування відповідачем норм податкового законодавства по відношенню до предмету спору - періоду включення відповідних податкових накладних до складу податкового кредиту.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (наводиться повністю в редакції, чинній на час спірних правовідносин), зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Згідно ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
201.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.
201.3. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.
201.4. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
201.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
201.6. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
201.7. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
201.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
201.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
201.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Встановлені судом фактичні обставини справи (викладені в поясненнях представників сторін) не дають можливості зробити висновок, що платником податку були порушені вказані норми закону.
Суд вважає, що позивачем було виконано приписи податкового законодавства щодо подання декларації з ПДВ, в якій відображені незареєстровані продавцем в ЄРПН податкові накладні, разом із повідомленням податкового органу про відмову продавця товарів/послуг, ТОВ «Екоагрострой», надати йому податкову накладну та порушення останнім порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг.
Вказані дії платника податків, в силу приписів абз.11 п.201.10 ст.201 201 Податкового кодексу України, надають право та є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Відповідні суми були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період, у якому він отримав оригінали податкових накладних, тобто за березень 2012 року.
Суд критично оцінює посилання податкового органу на те, що позивач мав право включити спірні податкові накладні до складу податкового кредиту виключно за січень 2012 року разом із Додатком №8, оскільки господарська операція по придбанню у «Екоагрострой» товару мала місце у січні 2012 року.
Такі твердження відповідача ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах та не грунтуються жодною нормою Податкового кодексу України. Фактично відповідач таким судженням позбавляє платника права використати вказані податкові накладні взагалі, оскільки у січні 2012 року, як встановлено з матеріалів адміністративної справи, у розпорядженні платника були відсутні оригінали податкових накладних.
Суд звертає увагу на те, що імперативною нормою п.198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
З огляду на викладене, суд вважає, що невключення позивачем податкових накладних №3 від 05.01.2012 року, №15 від 19.01.2012 року, №19 від 24.01.2012 року, №21 від 26.01.2012 року, виданих продавцем ТОВ «Екоагрострой», до податкової декларації за січень 2012 року не виключає права платника податків включити їх до складу податкового кредиту за березень 2012 року.
Відповідна позиція була також підтримана Верховним судом України (постанова Верховного Суду України від 26 березня 2012 р. у справі № 21-268а11), який вказав, що у разі, якщо право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення, покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0005051502/1475 від 26.09.2012 року - визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 300 грн. ( дві тисячі триста гривень ).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2013 року.
Суддя І.С. Шевяков