Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
20 березня 2013 року 15:30 справа № 814/907/13-а
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовомУправління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області, вул. Дзержинського, 24/1, смт. Єланець, Миколаївська область, 55500
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
простягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010, 30 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач є платником єдиного внеску, проте своїх зобов'язань щодо сплати єдиного внеску за 2011 рік не виконав, як наслідок - має заборгованість.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, проте остання повернулася до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "адресат вибув".
За змістом частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс. Ухвала суду надсилалася на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві та вказану в довідці про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.
Відповідач зареєстрований Єланецькою районною державною адміністрацією Миколаївської області в якості фізичної особи-підприємця та взятий на облік платника єдиного внеску 28.04.2011 за № НОМЕР_1.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Так, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (пункт 4 частина 1 статті 4 Закон № 2464-VI ).
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (пункт 11 частини статті 8 Закон № 2464-VI).
Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (пункт 3 частина 1 стаття 7 Закон № 2464-VI).
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частина 1 статті 1 Закон № 2464-VI ).
Відповідно до статей 6, 9 Закону Закон № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим календарним періодом для фізичних осіб спрощеної системи оподаткування є календарний рік.
Згідно із пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 N 22-2 ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
За відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-грудень 2011 року у сумі 4010,30 грн, що підтверджується Розрахунком (арк. справи 10).
У відповідності до пункту 4 статті 25 Закону № 2464-VI та підпункту "б" пункту 6.3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 № 21-5, позивач направив відповідачу вимогу № Ф-1 від 03.02.2012, яка повернулася до відправника без вручення адресату (арк. справи 11,12).
Відповідно до абзаців 6, 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Вимога відповідачем не оскаржена в установленому законом порядку, борг не сплачений.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу не подав.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області (ідентифікаційний код 20895022) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн (чотири тисячі десять гривень 30 коп.).
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя Є. В. Марич