11.5
Іменем України
25 березня 2013 року Справа № 812/2540/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Дибової О.А.
при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Житлосервіс "Ритм" до Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36805439 від 27.02.2013 року,-
13 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства "Житлосервіс "Ритм" до Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36805439 від 27.02.2013 року
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 27.02.2013 року старшим державним виконавцем Зінченко Ларисой Олександірівною відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, постановлена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги УПФУ у м. Сєвєродонецьк № Ю- 191, винесена 05.02.2013 про стягнення з КП „Житлосервис „Ритм" на користь УПФУ боргу у сумі 94393,71 грн.
Вищевказану постанову позивач отримав 06.03.2013 року, що підтверджується поштовим конвертом.
Позивач, вважає, що державний виконавець незаконно відкрила виконавче провадження за № 36805439 від 27.02.2013 року та намагається примусово стягнути з позивача суму 94393,71 грн. за вимогою управління пенсійного фонду.
Протиправність дій державного виконавця підтверджується наступним.
Намагання примусового стягнення державним виконавцем - це є перевищення службових повноважень державного виконавця тому що вимога управління пенсійного фонду не є виконавчим документом що підтверджується наступним:
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів визначених законом, зокрема, рішення інших органів державної влади якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. Відповідно до розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були виключені ч.ч. 1-9 ст. 106 Закону
України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» а саме ч. З вказаної статті якою вимоги про сплату боргу надавався статус виконавчого документу, тобто, відповідач відкрив виконавче провадження на підставі документів, які не є виконавчими. Згідно з ч.14 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчими документами є лише рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладання штрафу передбачених частинами дев'ятої та десятої цієї статгі. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження лише на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону. Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону.
З огляду на викладене вимога про сплату боргу № Ю-191У від 05.02.2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не є виконавчим документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний відкрити виконавче провадження, у зв'язку з чим постанова, про відкриття виконавчого провадження ВП №36805439 від 27.02.2013 року підлягає скасуванню.
Ухвалою від 15 березня 2013 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи за відсутністю повноважного представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, просив провести розгляд справи за його відсутністю,
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи за відсутністю повноважного представника.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм» зареєстровано в якості фізичної особи - підприємця та в якості платника єдиного внеску перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивачу управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області було виставлено вимогу від 05.02.2013 року № Ю-191У про сплату єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 546113,04 грн. (а.с. 26). Зазначена вимога відповідно до заяви від 22 лютого 2013 року №2662/09-1410 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області була направлена до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького районного управління юстиції для примусового виконанням, отримана органом виконавчої служби 23 лютого 2013 року (а.с.20)
Відповідно до зазначеного звернення, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.02.2013 року № Ю-191У, про що прийнято відповідну постанову від 27.02.2013 року ВП №36805439 (а.с.8,22).
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що вимога управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.02.2013 року № Ю-191У прийнята у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені у загальному розмірі 546113,04 грн. Сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, а саме:
- звітом за грудень 2012 року, який був поданий до управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області 17.01.2013 року (а.с.29-33);
- карткою особового рахунку (а.с. 34);
- рішенням № 2498 від 29 грудня 2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.35), яке було отримано уповноваженою особою підприємства (а.с.35 зворотній бік).
Відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються (частина 4 статті 25).
Частиною 5 цієї ж статті визначено, що вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Тобто законодавець закріпив право звернення пенсійного фонду з вимогою про сплату боргу до органів державної виконавчої служби, так як вимог є виконавчим документом.
Доказів оскарження чи скасування вимоги від 05.02.2013 року № Ю-191У в судовому порядку позивачем не надано.
Пунктом 8 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Судом встановлено, що вимога від 05.02.2013 року № Ю-191У є виконавчим документом, її виконання покладено на державну виконавчу службу, а відтак, державним виконавцем було правомірно відкрито виконавче провадження та постанова про його відкриття від 27.02.2013 року ВП №36805439 скасуванню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач помилково вважає, що вимога про сплату недоїмки від 05.02.2013 року № Ю-191У прийнята на підставі статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у той час як зазначена вимога прийнята відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та стосується сплати недоїмки саме з єдиного внеску, а не внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно є виконавчим документом.
В Вимозі від 05.02.2013 року № Ю-191У зазначено підставою для винесення вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та борг з єдиного внеску.
З картки особового рахунку та розрахунку суми боргу вимоги вбачається, що борг, зазначений в вимозі, - є боргом з єдиного внеску за січень 2013 року, тобто під час діє саме положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Також з картки особового рахунку вбачається, що пеня та штрафи, застосовані до позивача згідно Рішення № 2498 від 29 грудня 2012 року були нараховані за борг по єдиному внеску за 2012 рік, згідно звіту за грудень 2012 року.
Тобто заборгованість позивача складається з боргу по єдиному внеску за січень 2013 року, під час дії Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якого вимога пенсійного фонду є виконавчим документом, у зв'язка уз чим державний виконавець при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36805439 від 27.02.2013 року діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову комунального підприємства "Житлосервіс "Ритм" до Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36805439 від 27.02.2013 року відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя О.А. Дибова