12 березня 2013 року /14:55/Справа № 808/1931/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представників позивача Різніченко І.А., Мельник М.І., представника відповідача Лисенко О.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя
про визнання протиправними дій та скасування повідомлення від 07.02.2013 року
Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними дій та скасування повідомлення від 07.02.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що одним з критеріїв відмови в автоматичному бюджетному відшкодуванні ПДВ в Повідомленні протиправно відображена наявність у позивача податкового боргу в розмірі 75 808,00 гривень. При цьому, відповідач, виносячи Повідомлення, в якому зазначено податковий борг в розмірі 75 808.00 гривень, керувався Податкової вимогою від 28 січня 2013 року, згідно якої сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 75 808,00 гривень з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11024000), яка на даний час оскаржується в судовому порядку, а тому податковий борг позивача в сумі 75 808,00 є неузгодженим та не може бути зазначений в Повідомленні. У зв'язку з чим вважає, що повідомлення винесено відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі позов не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що 08.11.2012 р. ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року. Значення рядка 14 податкової декларації (податок на прибуток за звітний (податковий) період) задеклароване Позивачем у сумі 682 270,00 грн. З 19.01.2013р. у позивача існує податковий борг за нездійснену оплату авансових внесків з податку на прибуток строком до 18.01.2013р. у сумі 75 808 грн. Зазначила, що посилання Позивача на оскарження в суді податкової вимоги № 1 від 28.01.2013 р. не може свідчити про відсутність податкового боргу, оскільки, податковий борг виникає не на підставі податкової вимоги, а внаслідок несплати грошового зобов'язання, що було попередньо узгоджено; податкова вимога надсилається після виникнення податкового боргу та лише містить повідомлення платнику податків про розмір такого боргу та виникнення наслідків його несплати. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як встановлено судом, 07.02.2013р. відповідачем сформовано та направлено позивачу Повідомлення № 993/10 про невідповідність критеріям, визначеним у Податковому кодексі України, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування. При цьому таке повідомлення складено за встановленою формою та містить відомості про:
- рівень співвідношення розміру заробітної плати працівника до розміру мінімальної заробітної плати у кожному з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів (зокрема у І кварталі 2012 року такий розмір мінімальної заробітної плати складає 2,336 мінімальної заробітної плати);
- суму податкового боргу (75808 грн.).
Позивач в свою чергу з винесеним Повідомленням не погоджується, оскільки на момент його винесення у Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» податковий борг в сумі 75 808,00 грн. є неузгодженим, так як в судовому порядку оскаржується податкова вимога на цю суму від 28.01.2013 року № 1.
З пояснень представника відповідача судом встановлено, що позивачем до податкового органу 08.11.2012 р. було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року з визначеним розміром податку на прибуток за звітний (податковий) період в розмірі 682 270,00 грн., а сума в розмірі 75808,00 грн. являє собою борг за нездійснену оплату авансових внесків з податку на прибуток строком до 18.01.2013р. (1/9 податку на прибуток).
У зв'язку з тим, що підприємство позивача суму авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 75808,00 грн. не сплатило, та яка з 19.01.2013 року набула статусу податкового боргу, відповідачем було винесено податкову вимогу від 28.01.2013 року № 1.
Суд зазначає, що правомірність винесення податкової вимоги не є предметом розгляду по даній справі, тому суд цьому оцінку не дає. Разом з тим суд погоджується з твердженням представника відповідача відносно того, що посилання Позивача на оскарження в суді податкової вимоги № 1 від 28.01.2013 р. не може свідчити про відсутність податкового боргу, оскільки, податковий борг виникає не на підставі податкової вимоги, а внаслідок несплати грошового зобов'язання, що було попередньо узгоджено; податкова вимога надсилається після виникнення податкового боргу та містить лише повідомлення платнику податків про розмір такого боргу та виникнення наслідків його несплати.
У свою чергу позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження відсутності у нього податкового боргу в розмірі 75808,00 грн.
З твердженням позивача стосовно протиправності дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя при винесенні повідомлення від 07.02.2013 року № 993/10, суд не погоджується на підставі наступного.
Відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Пунктом 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено перелік критеріїв, яким повинен відповідати платник податків задля отримання бюджетного відшкодування податку. Зокрема одним з таких критерії є те, що у платника середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує, мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу. (п.п. 200.19.5 п. 200.19 с. 200 Податкового кодексу України).
Згідно п.200.20 Податкового кодексу України порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1178 від 21.09.2011 р. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.10.2011 р. за № 1172/19910 (даті - Порядок), встановлено, що критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.
Пунктом 3 цього Порядку визначено дані, на підставі яких формуються критерії, та порядок їх обрахунку, зокрема:
-платники податку, у яких середня заробітна плата працівників не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх 4-х звітних податкових періодів (кварталів) (п. 3.5)
Для формування зазначеного критерію використовуються дані податкового розрахунку платника податків форми 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" окремо за кожним із останніх 4- х послідовних звітних податкових періодів (кварталів), за якими минув граничний термін подання податкової звітності.
Порядок розрахунку для кожного із таких звітних податкових періодів (кварталів):
для розрахунку коефіцієнта співвідношення розміру середньої заробітної плати працівника до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України (Кзп), використовуються відомості форми 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" щодо загальної суми виплаченого за відповідний період доходу працівникам у вигляді заробітної плати та кількості працівників, які отримували такі доходи.
-платники, які не мають податкового боргу (п. 3.7).
Для формування цього критерію (ПБ) використовуються зведені показники загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням суми боргу за основним платежем, пені, за штрафними (фінансовими) санкціями) на перше число місяця, другого за звітним періодом.
Зазначені переліки не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності доводяться до відома та використання в роботі органів державної податкової служби.
У разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку (п. 200.21 Податкового кодексу України).
В судовому засіданні неодноразово представником позивача заявлялося, що Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» зазначеному критерію не відповідає. Як встановлено в судовому засіданні, позивача не влаштовує не так сам факт винесення спірного Повідомлення, як зазначене в ньому формулювання відносно наявності у нього податкового боргу в сумі 75 808,00 грн.
Отже, судом встановлено, що станом на момент винесення оскаржуваного повідомлення платник - ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» не відповідав усім критеріям, наведеним у п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган правомірно виніс повідомлення від 07.02.2013 року №993/10.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 72, 160-163 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та скасування повідомлення від 07.02.2013 року - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко