справа № 806/423/13-a
категорія 8.2.1
06 березня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Шимонович Р.М.,
при секретарях - Прохорчуку П.С., Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" звернулося до суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000432340 від 05 вересня 2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75750,00 грн., в тому числі: основний платіж - 75749,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 1,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття вказаного рішення стало здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_2, які не мають реального товарного характеру, останнім укладалися нікчемні правочини. З такими висновками відповідача Товариство не погоджується, оскільки факт отримання товару товариством з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" підтверджується податковими накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями, актами прийому-передачі макулатури та товаро-транспортними накладними, а також відомостями по партіях товару (макулатури, готової продукції) на складах СГВ, КРВ. Крім того, укладений з ФОП ОСОБА_2 договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що у ході проведеної перевірки встановлено відсутність надання ФОП ОСОБА_2 товарів позивачу у червні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Вказані обставини стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, яке є правомірним і скасуванню не підлягає.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами Малинської об'єднаної державної податкової інспекції з 13 серпня 2012 р. по 17 серпня 2012 р. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань відносин ТОВ "Папір-Мал" з ФОП ОСОБА_2 за червень 2011 року, про що складений акт № 87/23-12/30477405 від 17 серпня 2012 р. (а.с. 23-32)
В акті перевірки зафіксовано порушення:
- відсутність надання ФОП ОСОБА_2 товарів платнику податків ТОВ "Папір-Мал" у червні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
- порушення п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 201.4 ст. 201, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, що призвело до завищення податкового кредиту у червні 2011 р. в сумі 75749,48 грн., в результаті чого донараховано 75749,48 грн.
Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ТОВ "Папір-Мал" 23 серпня 2012 р. направило до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби заперечення за вих. № 08-703 (а.с. 33-37).
За результатами розгляду заперечень, Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби надала відповідь за вих. № 5420/22-15 від 31 серпня 2012 р., що висновки, викладені у акті перевірки № 87/23-12/30477405 від 17 серпня 2012 р., є правомірними (а.с. 38-39).
На підставі вказаного акту перевірки від 17 серпня 2012 р., відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000432340 від 05 вересня 2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75750,00 грн., в тому числі: основний платіж - 75749,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 1,00 грн. (а.с. 41)
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його в порядку адміністративного узгодження, за результатами якого 08 серпня 2012 р. Державна податкова служба у Житомирській області винесла рішення № 16693/Ф-С/10-205 про результати розгляду первинної скарги. Вказаним рішенням ДПС у Житомирській залишила без змін податкове повідомлення-рішення Малинської ОДПІ № 0000432340 від 05 вересня 2012р. (а.с. 47-49)
Рішенням Державної податкової служби України № 7034/0/61-12/10-2115 від 13 грудня 2012 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення Малинської ОДПІ № 0000432340 від 05 вересня 2012 р.
Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.
Встановлено, що 01 вересня 2009 р. між ТОВ "Папір-Мал" (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу макулатури № 12, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця сировину, макулатуру, в подальшому іменовану Товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору (а.с. 60-62).
Відповідно до п.3.1. Договору, Товар передається Покупцю частинами (товарними партіями) на умовах DDU - перевезення до місця знаходження Покупця: Україна, 11602, Житомирська область, м. Малин, вул. Неманихіна, 2 (згідно правил "Інкотермс" 2000 р.) автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці Товару включаються в ціну Товару.
За умовами поставки DDU (правила "Інкотермс" в редакції 2000 р.): Продавець зобов'язаний надати не розвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.
При цьому, пунктом 3.3. Договору встановлено, що всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою Товару до пункту призначення відносяться за рахунок Продавця.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Вартість товарної партії, що передається узгоджується сторонами додатково та підтверджується у виданих Продавцем товаро-транспортних накладних документах на Товар.
На виконання умов договору у червні 2011 року ФОП ОСОБА_2 було здійснено ряд поставок макулатури, що підтверджується накладними (а.с. 68-79), податковими накладними (а.с. 80-90), банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с. 136-143), актами прийому-передачі макулатури та товаро-транспортними накладними (а.с.103-135),а також відомостями по партіях товару (макулатури, готової продукції) на складах СГВ, КРВ (а.с.144-153) копії яких містяться в матеріалах справи.
На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ФОП ОСОБА_2 був зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 65-67).
Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України (далі - Кодекс, ПК України).
Згідно із пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.
Судом встановлено, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формував податковий кредит.
В той же час висновки перевіряючих, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення, щодо нікчемності договору ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним від ФОП ОСОБА_2
Суд вважає, твердження відповідача щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.
Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваного правочину є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.
Договір купівлі-продажу макулатури № 12 від 01 вересня 2009 р., укладений між ТОВ "Папір-Мал" та ФОП ОСОБА_2 спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Реальне настання правових наслідків за визначеним відповідачем нікчемним договором, підтверджено тим, що за цим договором контрагент ТОВ "Папір-Мал" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по виконанню робіт, що також підтверджується показами свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Крім того, згідно з статтею 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
На думку суду, при визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Усі господарські операції підтверджені первинними документами ТОВ "Папір-Мал", відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Посилання відповідача в акті перевірки на постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циби Н.Д. про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП "ОСОБА_3 та ФОП "ОСОБА_2" з метою прикриття незаконної діяльності суд до уваги не бере, оскільки вона була скасована постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 05 квітня 2012 р. (а.с. 154-155)
Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладеного договору є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.
Щодо зазначеного в акті перевірки, що товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином, слід зазначити наступне.
Згідно з висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 р. №10/68 з Державного реєстру нормативно-правових актів виключено наказ Мінстату і Мінтрансу №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", яким визначалась типова форма товарно-транспортної накладної та порядок її заповнення.
Також, слід зазначити, що дію п.11.2. "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених від 14 жовтня 1997 р. №363 у відповідності до якого, - "Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів замовником і перевізником визначаються відповідними нормативними актами." зупинено з 25 квітня 2006 р. згідно з повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, опублікованим у газеті "Урядовий кур'єр" від 28 квітня 2006 р. № 81. Нового порядку заповнення ТТН чинним законодавством не передбачено.
Крім цього, листом Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України від 21 квітня 2010 р. №1802-04/09/19-10 було відмічено, що - "Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 р. № 228/253, не є обов'язковою для виконання. Вона носить рекомендаційний характер до прийняття нового порядку організації обліку перевезення вантажів автомобільним транспортом".
В листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011р. №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011р. №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення, тому суд вважає позовні вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000432340 від 05 вересня 2012 р. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000432340 від 05 вересня 2012 р.
Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" понесені судові витрати в розмірі 2146,00 грн. шляхом безспірного списання органами казначейської служби з рахунків Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Р.М.Шимонович
Повний текст постанови виготовлено: 11 березня 2013 р.