справа № 0670/8811/12
категорія 5.2
05 березня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Шимонович Р.М.,
при секретарях - Прохорчуку П.С., Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" до Житомирської митниці, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в митному оформленні та стягнення коштів,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Житомирської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 101000004/2012/200351/1 від 06 липня 2012 р., картки відмови в митному оформленні № 101060000/2/00417 від 06 липня 2012 р. та стягнення з Державного бюджету України суму переплати податку на додану вартість в розмірі 16776,02 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, оскаржуване рішення відповідача із застосуванням резервного методу є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності. Також вказало на те, що Житомирською митницею при митному оформленні партії товару безпідставно визначено митну вартість за резервним методом її визначення та видано картку відмови в митному оформленні. Вказало, що у відповідача були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності та неналежності таких документів є необґрунтованими. Також вважає, що оскільки підстава відмови в застосуванні основного методу, вказана в рішенні про коригування митної вартості є такою, що не передбачена ст.58 Митного кодексу України, то застосування резервного методу з боку відповідача є необґрунтованим. Крім того, зазначив, що 07 липня 2012 р. по МД 101060000/2012/011104 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 по МД № 101060000/2012/010364 від 27 червня 2012 р., розмитнений в режимі ІМ 40 по визначеній митній вартості згідно оскаржуваного рішення (6,04 доларів США за 1 кг) та випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, внаслідок чого ТОВ "Акваформ Україна" надмірно сплатило податок на додану вартість у сумі 16 776,02 грн. (код 028 МД), як грошову заставу на рахунок Житомирської митниці.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача адміністративний позов не визнала, надала письмові заперечення проти нього, за змістом яких вважає оскаржувані рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Пояснила, що митницею обґрунтовано використаний резервний метод визначення митної вартості товарів, зважаючи на надання декларантом неналежних додаткових документів у її підтвердження.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в письмових запереченнях на позов, просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника управління.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 10 липня 2007 р. між ТОВ "АКВАФОРМ" ("Aquaform" Spolka z o.o, Польща) та ТОВ «Акваформ Україна» (Україна) укладено прямий зовнішньоекономічний контракт № 01/2007 (далі по тексту - Контракт) щодо поставки санітарно-технічних виробів та меблів для ванної кімнати (а.с. 20-22). Невід'ємними частинами контракту є рахунок-фактура на кожну окрему партію товару, що поставляється.
Відповідно до пункту 1 параграфу 4 (додаткова угода № 10 від 20 травня 2011 р. до контракту, а.с. 29) ціна товару складена на умовах поставки DAP, згідно Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс 2010", за приписами якого базис поставки DAP - означає, що продавець виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в погоджене сторонами місце призначення, а також продавець зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для забезпечення перевезення товару до погодженого пункту призначення. Продавець зобов'язаний нести всі витрати і відповідати за можливий ризик під час доставки товарів у країну призначення. Ціни, що виникають на основі міжнародних комерційних термінів, одержали назву інвойсних, або цін, що вказуються в рахунках-фактурах.
Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначено у статтях 52 та 53 Митного кодексу України (далі - Кодекс, МК України).
Відповідно до ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 ст. 53 Кодексу встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до положень Кодексу, 27 червня 2012 р. декларантом до МД № 101060000/2012/010364 по товару № 1 "меблі для ванної кімнати", код УКТЗЕД 94036090, були подані до Житомирської митниці наступні документи:
- контракт № 1/2007 від 10 липня 2007р. з додатками;
- рахунок-фактура № 22/Eml/2012 від 31 травня 2012р.;
- рахунок-фактура № 25/Eml/2012 від 21 червня2012р.;
- експортна ВМД;
- сертифікат походження;
- прайс-лист від 21 червня 2012р.
- CMR.
- прайс - лист від 31 травня 2012р.
- попередня декларація.
- декларація митної вартості товарів форми ДМВ-1 від 27 червня 2012р. із заявленою декларантом митною вартістю за основним методом митної вартості, на підставі того, що продавець і покупець пов'язані між собою особи.
Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД № 101060000/2012/010364 від 27.06.2012 року, рахунку-фактурі (інвойс) № 22/Eml/2012 та № 25/Eml/2012 за ціною у польських злотих складала 56 275,00, що в національній валюті складає 132 085,19 грн., або 3,69 доларів США за 1 кг.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана
02 липня 2012 р. ТОВ "Акваформ Україна" звернувся до Житомирської митниці з листом, у якому просив надати письмову інформацію про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана по ДМВ - 1 від 27 червня 2012 р. до ВМД № 101060000/2012/010364 на товар "меблі для ванних кімнат", код УКТЗЕД 9403609000 (а.с. 42).
У відповіді Житомирської митниці № 22/636 від 05 липня 2012 р. зазначено, що рішення щодо можливості митного оформлення товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, буде прийнято після подання та розгляду додатково наданих документів.
06 липня 2012 р. Житомирською митницею винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 101000004/2012/200351/1, в якому митний орган самостійно визначив митну вартість товару за резервним методом її визначення, на підставі чого товариству видана картка відмови в митному оформленні № 101060000/2/00417 від 06 липня 2012 р.
07 липня 2012 р. по МД 101060000/2012/011104 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 по МД № 101060000/2012/010364 від 27 червня 2012 р., розмитнений в режимі ІМ 40 по визначеній митній вартості згідно оскаржуваного рішення (6,04 доларів США за 1 кг) та випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення став висновок податкового органу про те, що згідно із ч. 3 п. 6 ст. 54 МК України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору(контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МК України, а саме покупець і продавець пов'язані між собою, що суперечить вимогам п. 1.4. ст. 58 МКУ.
Суд не погоджується з такими висновками митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 1 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно із ч.ч. 12, 13, 14 ст. 58 Кодексу, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці щодо вартості імпортованого товару.
Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару по рахунку-фактурі № 22/Eml/2012 від 31 травня 2012р. та рахунку-фактурі № 25/Eml/2012 від 21 червня 2012р. щодо меблів для ванної кімнати, митний орган не погодився з наданими декларантом до митного оформлення відомостей по основному методу, оскільки, на його думку, митна вартість, визначена позивачем, а саме по меблях для ванної кімнати, значною мірою відрізнялася від вартості, які містяться у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі по тексту -ЄАІС ДМСУ).
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, яку заявив позивач, 27 червня 2012 р. митний орган на зворотній стороні ДМВ - 1 зазначив, що товариству для підтвердження заявленої декларантом митної вартості необхідно надати наступні документи:
- виписку з бухгалтерської документації та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни.
На виконання вимог митного органу 06 липня 2012 р. в підтвердження заявленої митної вартості позивач надав наступні документи:
- виписку з банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів від 16 січня 2012 р., 20 лютого 2012 р., 03 березня 2012 р., 12 березня 2012 р., 27 квітня 2012 р., 07 травня 2012 р., 23травня 2012 р.;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері завірену торгово-промисловою палатою Польщі від 02 березня 2012р.;
- розрахунок ціни (калькуляцію) на меблі від 07 липня 2012р. та додатково співставлення цін продажу по фактурі № 22/Eml/2012 від 31 травня 2012р. та фактурі № 25/Eml/2012 від 21 червня 2012р.
Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД № 101060000/2012/010364 від 27 червня 2012 року, рахунку-фактурі (інвойс) № 22/Eml/2012 та № 25/Eml/2012 за ціною у польських злотих складала 56 275,00, що в національній валюті складає 132 085,19 грн., або 3,69 доларів США за 1 кг. Після здійснення коригування Житомирською митницею митної вартості товару, визначеної позивачем та прийняття оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів (меблів для ванної кімнати) № 101000004/2012/200351/1 від 06 липня 2012 р., митна вартість товару завищена на 64% і становить 92 006,00 польських злотих, що в національній валюті складає 215 988,13 грн., або 6,04 доларів США за 1 кг. При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено:
"Обґрунтування: згідно ч. 3 п. 6 ст. 54 МКУ митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору(контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МКУ, а саме покупець і продавець пов'язані між собою, що суперечить вимогам п. 1.4. ст. 58 МКУ.
Методи 2а, 2б - не можуть бути застосовані з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2в, 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу, з урахуванням вимог ст. 64 МКУ, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Вимоги: декларанту запропоновано надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні «ЕК» товарів, розрахунок вартості товарів - калькуляцію.
Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено ВМД № 100190000/2012/310695, Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.05.2012 № 101000014/2012/200304/1.
Право декларанта: Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартостіу митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду. Процедуру консультацій проведено".
Судом встановлено, та не заперечувалось представниками сторін, що АТ "АКВАФОРМ" (Польща) - продавець по контракту), є єдиним учасником (засновником) ТОВ "Акваформ Україна".
Однак на думку суду, це не позбавляє декларанта використовувати основний метод визначення митної вартості, оскільки за приписами ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України, - при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Додатково надані позивачем документи на підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Заперечення відповідача, щодо окремих документів судом оцінюються критично і не беруться до уваги, оскільки носять формальний характер і не оцінені в комплексі.
Судом встановлено, що меблі для ванної кімнати ТОВ «АКВАФОРМ УКРАЇНА» ввозило на територію України по контракту № 01/2007 від 10 липня 2007 р. впродовж 2011-2012 років і жодного разу сумнівів щодо визначеної митної вартості у Житомирської митниці не було. З цією метою і були надані копії ВМД по яких Житомирською митницею вже визначена митна вартість (тобто є рішення про визначення митної вартості) і товар випущений у вільний обіг.
Крім того необхідно зазначити, що посадовими особами Житомирської митниці була проведена планова документальна перевірка ТОВ "Акваформ Україна", в ході якої вивчалася повнота декларування митної вартості товарів декларантом та обставини навколо продажу при взаємопов'язаності осіб, про що складено акт № 11/12/101000000/0034584784 від 03 травня 2012 р. За результатами проведеної перевірки, встановлено, що митна вартість товарів в переважній більшості випадків визначалась за 1 методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), поставка товарів здійснювалась від виробника в межах одного прямого контракту. Фактів заниження заявленої митної вартості товарів комісією не встановлено.
Про відсутність потреби вивчення митним органом обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов'язані між собою, і встановлення прийнятності вартості операції, викладені і в Угоді про застосування статті VII ГАТТ. В ній зазначено, що не має потреби у кожному випадку вивчати вплив пов'язаності між собою продавця і покупця на ціну товару, якщо митний орган раніше вже вивчав ці відносини або він вже має детальну інформацію стосовно покупця та продавця і яким чином ці відносини вплинули/не вплинули на ціну товарів.
Обґрунтовуючи правомірність винесеного рішення, представник митниці зазначала, що за ціновою інформацією, яка є в ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів є вищою, ніж заявлено позивачем, однак в оскаржуваному рішенні зазначено, що метод 2а і 2б не може бути застосовано за відсутності цінової інформації на ідентичні та подібні товари. Позивачем надано калькуляцію виробника, а відповідач зазначає в Оскаржуваному рішенні, що методи 2в і 2г не може бути визначено через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.
Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Не знайшли свого підтвердження доводи митного органу
- що подані документи до МД №101060000/2012/010364 на підтвердження заявленої митної вартості містили розбіжності, а саме: підписи та печатки у контракті № 1/2007 від 10 липня 2007 р., інвойсі № 25/Eml/2012 від 30.11.2012 р. та прайс-листі від 30.11.2012 р. не співпадають, що також дало підстави для сумніву у заявленій декларантом митній вартості.
- калькуляція фірми виробника не включає таких складових вартості товарів як вартість сировини та кошти на оплату праці, амортизаційні витрати, такі виробничі витрати як оплата електрики, водопостачання, тощо.
В ході розгляду справи встановлено, що згідно доручення, Акваформ АТ в особі Голови правління Анжело Ліманського доручає ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписувати документи продажу, що пов"язані з реалізацією конракту № 1/2007 від 10.07.2007, що укладений між ОСОБА_4 і Акваформ Україна ТОВ (а.с. 137).
Також, відповідно до листа ОСОБА_4 (а.с. 138), до складу собівартості кожного продукту входять наступні статті витрат: прямі витрати, а також непрямі витрати виробництва, розраховані на основі індивідуального технологічного процесу. Прямі витрати складаються з вартості використаних у процесі виробництва матеріалів, а до складу непрямих витрат виробництва входять наступні елементи витрат: витрати на оплату праці працівників і майстрів, витрати на брак у виробництві (матеріалів), витрати на рекламації, витрати виробництва, у тому числі: витрати на амортизацію обладнання, витрати на оплату орендної плати приміщень виробничого процесу, витрати на утримання приміщень і обладнання, витрати на ремонт, витрати на використання енергії.
Крім того, 02 жовтня 2012р. листом № 123 декларант звернувся до Житомирської митниці з проханням розглянути додатково надані документи (калькуляцію фірми виробника товару від 03 липня 2012 р.,виписку по рахунку щодо відчуження оцінюваних товарів на території України від 03.08.2012р., видаткові накладні № 1054 від 16.07.2012р., № 1101 від 19.07.2012р., № 1337 від 28.08.2012р., № 1341 від 28.08.2012р.) щодо підтвердження митної вартості заявленої декларантом та вчинити дії відповідно до ч. 9 ст. 55 Кодексу, а саме: скасувати Оскаржуване рішення або надати обґрунтовану відмову у визнанні митної вартості.
Листом від 10 жовтня 2012р. № 8/2/8-57/7026 Житомирська митниця надала відповідь, що у зв'язку із закінченням строку дії фінансової гарантії, перерахувала грошову заставу по ПДВ у сумі 16 776,02 грн. за МД № 101060000/2012/0101104 від 07 липня 2012р. до Державного бюджету України, що підтверджується листом № 8/1/8-57/8869 від 13 грудня 2012р.
Таким, чином, на думку суду, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Житомирської митниці №101000004/2012/200351/1 від 06 липня 2012 р. та картка відмови в митному оформленні товару № 101060000/2/00417 від 06 липня 2012 р. є протиправними.
Крім того, прийняття оскаржуваного рішення призвело до безпідставного збільшення митної вартості товару і відповідно до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару податку на додану вартість у сумі 16776,02 грн.
Враховуючи необґрунтованість і протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості товару, то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, а відтак вимога позивача про повернення цих коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03 липня 2012 р. у справі №21-197а12.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної митної служби, яким суб'єкту господарювання донарахована митна вартість товару, контролюючий орган має доводити недобросовісність такого суб'єкта при вчиненні митного оформлення. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних і достатніх доказів правомірності рішення №101000004/2012/200351/1 від 06 липня 2012 р. та картку відмови в митному оформленні товару № 101060000/2/00417 від 06 липня 2012 р., що є підставою для визнання їх неправомірними та скасування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обгрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці №101000004/2012/200351/1 від 06 липня 2012 р. та картку відмови в митному оформленні товару № 101060000/2/00417 від 06 липня 2012 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" суму переплати по податку на додану вартість в розмірі 16776,02 грн.
Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" понесені судові витрати в розмірі 229,95 грн. шляхом їх безспірного списання органами казначейської служби з рахунків Житомирської митниці.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Р.М.Шимонович
Повний текст постанови виготовлено: 11 березня 2013 р.