19 березня 2013 року Справа № 803/291/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,
за участю представника позивача Бесарабчук Л.В.,
представника відповідача Романюка Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківерцівський механічний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (УПФУ в Ківерцівському районі) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківерцівський механічний завод" (ТзОВ "Ківерцівський механічний завод") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 11 789 грн. 36 коп. за період 01 липня 2012 року по 31 січня 2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"- "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір відшкодування визначається у щомісячних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які перебували в трудових відносинах з відповідачем та вийшли на пенсію на підставі пунктів "б"- "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 11 789 грн. 36 коп. за період 01 липня 2012 року по 31 січня 2013 року.
Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову № 44 від 11 березня 2013 року (а.с.70-73) відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
27 березня 2007 року між TзOB "Ківерцівський механічний завод" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області був підписаний договір оренди № 370 цілісного майнового комплексу Ківерцівський механічний завод, термін дії якого закінчився 27 березня 2012 року. Відповідно до пункту 1.6 цього договору відповідач є правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого Державного підприємства "Ківерцівський механічний завод" (ДП "Ківерцівський механічний завод"). Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області № 71 від 23 квітня 2007 року було припинено діяльність ДП "Ківерцівський механічний завод", цілісний майновий комплекс якого передано в оренду, шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря - TзOB "Ківерцівський механічний завод". На підставі передавального акту ДП "Ківерцівський механічний завод" від 07 серпня 2007 року, затвердженого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, активи та пасиви останнього були передані TзOB "Ківерцівський механічний завод".
Оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 30 серпня 2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року, було розірвано договір оренди № 370 цілісного майнового комплексу Ківерцівського механічного заводу від 27 березня 2007 року, відповідач вважав, що він не є правонаступником ДП "Ківерцівський механічний завод", а отже, і обов'язку щодо відшкодування позивачу витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 11 789 грн. 36 коп. за період 01 липня 2012 року по 31 січня 2013 року у нього немає.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримує повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнає з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню повністю.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 447941 12 січня 2006 року ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" зареєстроване Ківерцівською районною Державною адміністрацією Волинської області як суб'єкт господарювання. Місцезнаходженням вказаного суб'єкта значиться: Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. Грушевського, 26. На підставі заяви керівника підприємства від 23 січня 2006 року перебуває на обліку в УПФУ в Ківерцівському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 9-10).
УПФУ в Ківерцівському районі проведено та направлено ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2013 року по пенсіонерах ОСОБА_3 в сумі 4 156 грн. 93 коп., ОСОБА_4 в сумі 3 049 грн. 07 коп., ОСОБА_5 4 583 грн. 36 коп. (а. с. 8, 23-38).
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах, яка становить 11 789 грн. 36 коп.
Згідно із пунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо безпідставності заявленого позову з тих мотивів, що договір оренди № 370 цілісного майнового комплексу Ківерцівського механічного заводу від 27 березня 2007 року, укладений між ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, розірвано, а значить відповідач не є правонаступником ДП "Ківерцівський механічний завод", виходячи із наступного.
На підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що 27 березня 2007 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (орендодавцем) та ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" (орендарем) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Ківерцівський механічний завод за № 370 (а.с.84-87).
Відповідно до умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - Ківерцівський механічний завод, який розташований за адресою: Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. Грушевського, 26. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого ДП "Ківерцівський механічний завод" відповідно до балансу підприємства станом на 31 грудня 2006 року. Рішенням господарського суду Волинської області від 30 серпня 2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського від 26 жовтня 2010 року, вказаний договір оренди від 27 березня 2007 року № 370 дійсно розірвано.
Однак, наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області № 71 від 23 квітня 2007 року припинено діяльність ДП "Ківерцівський механічний завод", цілісний майновий комплекс якого переданий в оренду, шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря - ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" (а.с.88).
Згідно із передавальним актом від 07 серпня 2007 року ДП "Ківерцівський механічний завод" шляхом його реорганізації приєднано до орендаря - ТзОВ "Ківерцівський механічний завод". Крім того, на підставі статті 107 Цивільного кодексу України ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" є правонаступником ДП "Ківерцівський механічний завод" за всіма його зобов'язаннями щодо всіх кредиторів і боржників, включаючи й зобов'язання, що оспорюються і також всі активи та пасиви ДП "Ківерцівський механічний завод" переходять до правонаступника - ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" (а.с.89-90).
Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, норми якої кореспондуються з нормами частини 1 статті 59 Господарського кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання тощо) або в результаті ліквідації.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення встановлений нормами статті 107 Цивільного кодексу України.
Виходячи з положень зазначеної норми, одним з етапів загальної процедури припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання тощо є складання комісією з припинення юридичної особи передавального акту або розподільчого балансу, які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа вважається такою, що припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про її припинення.
Порядок та умови державної реєстрації щодо припинення юридичної особи встановлені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Закон № 755-ІV).
З положень статті 17 Закону № 755-ІV вбачається, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи.
Згідно із статтею 33 Закону № 755-ІV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що законодавець пов'язує припинення (шляхом приєднання) юридичної особи та проведення державної реєстрації її припинення з певною процедурою, щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи та з дати внесення державним реєстратором запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП "Ківерцівський механічний завод" станом на 06 квітня 2011 року припинене, а його правонаступником є ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" (а.с.12).
З огляду на викладене, оскільки дотримано встановлений законом порядок здійснення правонаступництва, запис про припинення юридичної особи ДП "Ківерцівський механічний завод" державним реєстратором внесений, а його дії в цій частині відповідачем не оскаржувались, тому правонаступництво від ДП "Ківерцівський механічний завод" до ТзОВ "Ківерцівський механічний завод" відбулося. Розірвання в судовому порядку договору оренди № 370 від 27 березня 2007 року свідчить про припинення саме орендних правовідносин, та не впливає на зобов'язання, що виникли у відповідача внаслідок правонаступництва, в тому числі і на поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування.
Надавши оцінку наведеним доказам відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний як платник страхових внесків відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01 липня 2012 року 31 січня 2013 року в сумі 11 789 грн. 36 коп.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківерцівський механічний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України Ківерцівському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2013 року в розмірі 11 789 грн. 36 коп. (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень тридцять шість копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 22 березня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.А. Александрова