Справа № 11/793/268/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 164 ч. 1 КК України Савранський О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.
"19" березня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Ятченка М.О., Літвінцева В.М.,
за участю прокурора Якушиної О.В.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.12.2012 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
засуджений за ст. 164 ч. 1 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.
Речові докази по справі відсутні.
За вироком місцевого суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він згідно рішення Корсунь-Шевченківського райсуду Черкаської області (виконавчий лист №2-101/07 від 14.02.2007 року) зобов'язаний сплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_4 на утримання своїх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісячно на кожну дитину з 25.01.2007 року і до їх повноліття. Незважаючи на це, він, неодноразово викликався до ВДВС Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області, де письмово попереджався про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від аліментів, мір пошуків роботи та свого працевлаштування не прийняв, ніде не працював і допустив заборгованість по сплаті аліментів, які не ліквідував і надалі злісно ухиляється від їх сплати та надання будь-якої матеріальної допомоги. В результаті цього, заборгованість із сплати аліментів станом на 09.10.2012 року складає 28.061 грн.
Не погоджуючись із даним вироком суду першої інстанції в частині призначеного покарання засуджений ОСОБА_3 в апеляції ставить питання про зміну вироку в частині призначеного йому покарання. При цьому просить суд призначити йому покарання у виді штрафу або громадських робіт, або із застосуванням вимог ст. 75 КК України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він позитивно характеризується, проживає разом з мамою, яка є інвалідом 2 групи, на утриманні має двох неповнолітніх дітей та скрутне матеріальне становище. Вважає, що за вказаних обставин, йому може бути призначене більш м'яке покарання не пов'язане з обмеженням волі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка вважала вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просила залишити його без зміни, засудженого ОСОБА_3, підтримавшого подану ним апеляцію, дослідивши і перевіривши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні того злочину за який він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, які належним чином були досліджені в судовому засіданні і яким дана вірна юридична оцінка.
При цьому, в поданій засудженим ОСОБА_3 апеляції останній не оскаржує кваліфікацію його дій та доведеність вини у вчиненні того злочину за який він засуджений.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у несплаті аліментів на користь двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5, 2001 року народження та доньки ОСОБА_6, 2005 року народження є законним та обґрунтованим.
Дії його за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) кваліфіковані вірно.
Що стосується призначеного місцевим судом ОСОБА_3 покарання, то колегія суддів вважає, що воно даному засудженому призначене в порушення вимог ст.ст. 65, 66 КК України. При цьому місцевий суд врахував лише наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей та молодий вік, без врахування інших обставин.
Разом з тим такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Як випливає із матеріалів справи (див. а.с. 19) ОСОБА_3 дійсно проживає із мамою - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є особою похилого віку та інвалідом 2 групи по загальному захворюванню (див. копія пенсійного посвідчення та копія довідки до акту огляду МСЕК серії 6ЧК за №134198 в мат. справи) і яка перебуває на утриманні засудженого ОСОБА_3
Також, судом не взято до уваги позитивно характеризуючі дані на особу засудженого ОСОБА_3 (див. а.с. 82), та те, що він притягається до кримінальної відповідальності вперше, також має місце роботи - працює дорожнім робітником 3 розряду у філії „Корсунь-Шевченківський райавтодор" (див.копія відповідного наказу від 15.03.2013 року за №9Б), тобто займається суспільно-корисною працею.
Під час слухання справи в апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненому злочині повністю та щиро розкаявся у вчиненому, також на момент розгляду справи в апеляційній інстанції частково погасив суму боргу по несплаті аліментів в сумі 1.000 грн. (див. банківська квитанція від 18.03.2013 року на суму 1.000 грн. в мат. справи). Просив суд не призначати йому покарання у вигляді реального обмеження волі, вказавши, що він в подальшому буде сплачувати аліменти справно і просив застосувати до нього вимоги ст. 75 КК України.
Проте ці обставини судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного вироку враховані не були. Тому, дослідивши їх, врахувавши в сукупності як пом'якшуючі обставини, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок винесений судом першої інстанції і пом'якшити призначене ОСОБА_3 покарання, застосувавши до призначеного строку покарання вимоги ст. 75 КК України, звільнивши при цьому його від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку, передбаченого законом та покладанням на нього відповідних обов"язків, передбачених ст. 76 КК України. В решті частини вирок суду є законним і обґрунтованим.
В зв'язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 змінити.
Пом"якшити покарання засудженому ОСОБА_3, призначене вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2012 року: на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного даним вироком покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВІ та повідомляти ці органи про зміну місця свого проживання, роботи або навчання; періодично з"являтися для реєстрації в органи КВІ.
В решті частини вирок суду першої інстанції від 27.12.2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий
Судді