Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/103/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.
Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
22.03.2013 Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Гончар В.М., в присутності особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2013 року, якою:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік,
Згідно постанови суду ОСОБА_3 01.12.2012 року о 23 год. 25 хв. керував транспортним засобом ЗАЗ 11020616, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Кірова в с. Рівне в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей), від проходження медичного огляду та продуття трубки «Драгер» відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що передбачає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі і доповнені до неї ОСОБА_3, не оспорюючи факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить поновити строк на оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2013 року, винести постанову, якою змінити захід стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік на адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 40 годин.
Свої вимоги мотивують тим, що судом І інстанції поверхово з'ясовані обставини по справі про адміністративне правопорушення, що призвело до прийняття неправильного та невірного рішення.
Вважає, що дана постанова винесена без врахування вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП відповідно якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Зокрема обставинами, що пом'якшують відповідальність в силу ст. 34 цього Кодексу, є його щире розкаяння. Крім того зазначає, що автомобіль є джерелом доходу його сім'ї, так як він займається перевезенням всякого роду вантажу, тому позбавлення його права керування транспортними засобами поставить у скрутне матеріальне становище його та осіб, з якими він проживає.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_3 вимоги поданої апеляції підтримав в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши апеляційні доводи, оцінивши наявні докази, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вина ОСОБА_3 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АА2 № 221023 від 01.12.2012 (а.с.2), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 3-4) згідно яких ОСОБА_3 01.12.2012 року о 23 год. 25 хв. керував транспортним засобом ЗАЗ 11020616, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Кірова в с. Рівне в стані алкогольного сп'яніння(запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей), від проходження медичного огляду та продуття трубки «Драгер» відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що передбачає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП та яка також не оспорюється ОСОБА_3 і в апеляційній скарзі.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності районний суд прийшов до правильного висновку, що винність ОСОБА_3 доказана повністю і його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, при накладенні на ОСОБА_3 зазначеного вище адміністративного стягнення, районним судом під час розгляду справи не в повній мірі враховано вимоги ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення не враховано в достатній мірі характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В даному випадку районним судом не враховано, що правопорушення ОСОБА_3 вчинено вперше, у вчинені якого він щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з матір'ю яка є пенсіонером, що підтверджується наданими правопорушником характеристикою і довідкою ЖЕК № 10, батька не має, автомобіль з причин, викладених ОСОБА_3 в апеляції обставин, є джерелом доходу, тому вид стягнення як позбавлення права керування транспортним засобом поставить у скрутне матеріальне становище його та осіб, з якими він проживає.
Отже, всі перелічені обставини необхідно врахувати в якості пом'якшуючих в даному випадку.
За таких обставин та враховуючи особу ОСОБА_3 призначене йому судом першої інстанції стягнення є надто суворим та негативно вплине на його матеріальне становище, тому апеляційний суд вважає за можливим змінити адміністративне стягнення на громадські роботи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2013 року.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2013 року змінити.
Накласти на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт, а в іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Гончар В.М.