"31" жовтня 2012 р. справа № 2а-527/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
21 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2011 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 12 липня 2009 ркоу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.
Позивач постанову суду не оскаржував, заперечення на апеляційну скаргу не подавав.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Апеляційний перегляд даної справи проводиться за нормами КАС України з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами"від 18 лютого 2010 року, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, положень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України № 1425/11\13-10 від 13.10.2010 року та відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу Х11 "Прикінцеві положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами, який набрав чинності 30.12.2010 року.
При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року встановлено, що положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами"від 18 лютого 2010 року та ЦПК України, визнані неконституційними та такими, що втратили чинність з 09 вересня 2010 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача щодо строків та розміру нарахування щомісячної державної соціальної надбавки "Дітям війни" є протиправною та необґрунтованою.
Крім того, враховуючи дату винесення судом першої інстанції рішення по даній справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
30 липня 2010 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 за нормами ЦПК. Оскільки, 09 вересня 2010 року було внесено зміни до законодавства, відповідно до яких дана категорія справ розглядається в порядку адміністративного судочинства 06 грудня 2010 року судом було закрито провадження в порядку цивільного судочинства. 23 лютого 2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі. Таким чином, на час первісного звернення, а саме в липні 2010 року, задоволення позовних вимог за період з 12.07.2009 року є правомірним.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області -залишити без задоволення.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова