"10" жовтня 2012 р. справа № 2а-5442/10/1111
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати постанову суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов подано до суду 24 вересня 2010 року, тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року порушив вимоги процесуального законодавства, не застосувавши встановлений шестимісячний строк звернення з позовом до суду, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч.1 ст. 198, ст. 203, п.4 ч.1 ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ?:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2010 року -скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає відповідно ч.10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський