18.03.2013 Справа № 901/674/13-г
за позовом Агропромислової торгової фірми «Агросервіс», с. Мазанка,Сімферопольський р-н
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік», смт. Первомайське
про стягнення 283 263 грн. 94 коп.
Суддя Толпиго В.І.
Представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Бєлошицький М.Л., адвокат, довіреність б/н від 04.01.2013; Глущенко М.Л., головний бухгалтер, довіреність б/н від 04.01.2013.
СУТЬ СПОРУ: Агропромислова торгова фірма «Агросервіс» звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою с проханням стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» борг по договору № 25 от 01.04.2011 в сумі 272 142 грн. 57 коп., 3% річних в сумі 11 121 грн. 37 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.04.2011 між Агропромисловою торговою фірмою «Агросервіс» та ТОВ «Агрофірма «Новий вік» було укладено договір № 25 на поставку товарно-матеріальних цінностей, а саме засобів захисту рослин. Проте відповідач зобов'язання по договору виконав неналежним чином, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2013 надав суду письмовий відзив від 28.02.2013 на позовну заяву, в якому зазначено, що сума простроченої заборгованості станом на 01.02.2013 складає 151 192 грн. 99 коп., так як фактична сплата за отримані засоби захисту рослин склала 441 570, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
18.03.2013 до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшла заява (від 18.03.2013) про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивачем при складанні позовних вимог помилково не було враховано суму в розмірі 125 000, 00 грн., а відтак Агропромислова торгова фірма «Агросервіс» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» борг по договору № 25 від 01.04.2011 в сумі 151 192 грн. 99 коп., 3 % річних в розмірі 6 539 грн. 18 коп.
Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити або збільшити розмір позовних вимог.
Отже, враховуючи прийняту судом заяву від 18.03.2013, подальший виклад рішення здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.
Аналогічна позиція викладена в пункті 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги Агропромислової торгової фірми «Агросервіс» в уточненому розмірі про стягнення заборгованості у розмірі 151 192 грн. 99 коп. та 3 % річних в сумі 6 539 грн. 18 коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
встановив:
Між Агропромисловою торговою фірмою «Агросервіс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 25 від 01.04.2011 з додатками (а.с.8-21).
Відповідно пункту 1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю товарно-матеріальні цінності, а покупець зобов'язався приймати товар та сплатити його вартість.
Найменування товару, його кількість, вартість за одиниці виміру, строк постачання покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені в додатках, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).
Загальна вартість товару вказана в п. 1 додатку 9 (п. 2.1. договору).
Згідно з пунктом 2.2. покупець проводить сплату за товар шляхом перерахування коштів в розмірі суми договору на розрахунковий рахунок продавця. Строк сплати вказано у відповідній графі додатку.
Відповідно до пункту 3.1. продавець зобов'язан передати товар покупцю на протязі 7 робочих днів з моменту сплати за товар, в місці, визначеному в графі «Базис поставки» цього ж додатку.
Покупець зобов'язан провести сплату за товар в строк, зазначений в додатку. При перерахуванні коштів обов'язково зазначати в платіжному дорученні номер та дату укладення дійсного договору (п. 3.3. договору).
Згідно з пунктом 5.1. договору в разі порушення своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену дійсним договором та діючим законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 592 762 грн. 99 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 22-27, 29-37).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» платіжними дорученнями № 88 від 01.04.2011 на суму 96570, 00 грн., № 206 від 18.07.2011 на суму 100 000,00 грн., № 257 від 09.08.2011 на суму 50 000, 00 грн., № 264 від 15.08.2011 на суму 20 000, 00 грн., № 288 від 26.08.2011 на суму 50 000, 00 грн., № 312 від 01.09.2011 на суму 10 000, 00 грн., № 343 від 16.09.2011 на суму 15 000, 00 грн., № 381 від 18.10.2011 на суму 20 000, 00 грн., № 414 від 09.11.2011 на суму 20 000, 00 грн., № 423 від 17.11.2011 на суму 20 000, 00 грн., № 446 від 06.12.2011 на суму 20 000, 00 грн., № 72 від 14.03.2012 на суму 20 000, 00 грн. частково сплатило вартість отриманого товару по договору № 25 від 01.04.2011 (а.с. 62-68).
На даний час заборгованість відповідача за постачання засобів захисту рослин, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, складає 151 192 грн. 99 коп.
Дослідивши представлені позивачем у підтвердження своїх доводів докази, суд вважає, що позовні вимоги Агропромислової торгової фірми «Агросервіс» в частині стягнення боргу, річних підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
У відповідності зі статтею 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першої статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статей 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України обумовлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, всупереч умовам договору, приписам Цивільного та Господарського кодексів України відповідач допустив односторонню відмову від виконання зобов'язань з оплати отриманого товару в установлені договором строки.
Окрім того, наявність заборгованості у розмірі 151 192 грн. 99 коп. підтверджується відповідачем у відзиві б/н від 28.02.2013 (а.с. 48-49) та матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Основні критерії належності виконання містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Належне виконання також включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, в обумовлені строки.
Неналежно проведене виконання не припиняє зобов'язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов'язків, які становлять міри цивільно-правової відповідальності (відшкодування збитків, стягнення неустойки).
Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу та процентів річних є способом захисту його майнового праву та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних (розрахунок а. с. 79), суд встановив, що вимоги про стягнення 6 539 грн. 18 коп. річних за період з 02.09.2011 по 18.03.2013, нарахованих з врахування суми боргу, строків поставки та часткової оплати товару, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи зменшення позивачем суми боргу на 125 531 грн. 84 коп. (заявлено в позові 283 263 грн. 94 коп., а відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог - 157 732 грн. 10 коп.), 2 510 грн. 64 коп. судового збору підлягають поверненню Агропромисловій торговій фірмі «Агросервіс» з Державного бюджету України.
Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 18 березня 2013 року.
Повне рішення складено 22 березня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти заяву Агропромислової торгової фірми «Агросервіс» від 18.03.2013 про зменшення розміру позовних вимог.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий вік» на користь Агропромислової торгової фірми «Агросервіс» 151 192 грн. 99 коп. боргу, 6 539 грн. 18 коп. річних, 3 154 грн. 64 коп. витрат по оплаті судового збору.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Агропромислової торгової фірми «Агросервіс» 2 510 грн. 64 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 406 від 06.02.2013.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.І. Толпиго