Провадження 22-ц/790/1266/13 р. Головуючий 1 інстанції Пілюгіна О.М.
Справа № 2034/12524/2012 Доповідач: Коваленко І.П.
Категорія: право власності
14 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коваленко І.П
суддів - Коровіна С.Г., Довгаль Г.П.
при секретарі - Рудь А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Мереф'янської міської ради Харківського районного суду Харківської області, 3-я особа - Комунальне підприємство „Харківське районне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинне будівництво, -
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Мереф'янської міської ради Харківського районного суду Харківської області, 3-я особа - Комунальне підприємство „Харківське районне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинне будівництво.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області від 15 квітня 1997 року його матері ОСОБА_3 надано дозвіл провести перебудову житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 За вказаною адресою самочинно збудовані житловий будинок літ. А1, літня кухня літ. Б, сарай літ. Е, гараж літ. Г, сарай літ. В, вбиральня літ. Д, каналізаційна споруда літ. Я. ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Спадщину після її смерті прийняв її чоловік - його батько ОСОБА_4, який проживав разом із спадкодавицею на день її смерті. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Після смерті батьків він спадщину прийняв, тому вважає, що йому перейшли усі права та обов'язки що належали спадкодавцям на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця, тому звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на самочинне будівництво.
В зв'язку з цим просив визнати за ним право власності на самовільно побудований житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на неприватизованій земельній ділянці.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, крім того вказав, що за рішенням № 355 від 25 вересня 2012 року, він одержав від відповідача дозвіл на збереження самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1
Представник відповідача Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, подав суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та щодо прийнятого рішення поклався на розсуд суду.
Представник третьої особи Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», у судове засідання також не з'явився, подав суду заяву в якій заперечував проти позову посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, також просив справу розглядати за його відсутності.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними по справі доказами.
Відповідно до ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, не зареєстрований. Новий будинок закінчений будівництвом в експлуатацію не введений. Зареєстрований в бюро будинок знесений.
Відповідно до виписки з протоколу № 7 засідання виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області від 15 квітня 1971 року, скасовано рішення Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області від 17.04.1966 року, про перебудову будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та дозволено ОСОБА_3 провести перебудову вказаного будинку.
Рішенням № 355 від 25 вересня 2012 року, протокол № 12, Виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області, позивачу надано дозвіл на збереження самочинного будівництва: житловий будинок літ. А1, літня кухня літ. Б, сарай літ. Е, гараж літ. Г, сарай літ. В, вбиральня літ. Д, каналізаційна споруда літ. Я, за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Позивач є сином померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_1 НОМЕР_1, що видане 12 лютого 1964 року Мереф'янсим ЗАГС, Харківської області, запис № 54 від 12.02.1964 року.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 30230157, від 19 квітня 2012 року, що виданий Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, 19 квітня 2012 року заведена спадкова справа № 52700861, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
При обстеженні стану забудови садиби, з метою визначення її відповідності містобудівним вимогам, що виконане Комунальним підприємством «Архітектурне бюро Харківського району» станом на 2012 рік, встановлено, що житловий будинок літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_1, порушує містобудівні та протипожежні вимоги п. 3.32, п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування , планування і забудова міських і сільських поселень», оскільки житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць не менше ніж на 3 м; протипожежні розриви між будинками або господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості слід приймати відповідно до протипожежних вимог; при цьому житловий будинок не відповідає вимогам п. 8.1 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», оскільки з приміщенням кухні забороняється улаштовувати вхід у суміщені санітарні вузли, ванні кімнати і вбиральні, а вхід у приміщення ванни улаштовано через приміщення кухні. Будівництво вбиральні літ. Д, порушує санітарні вимоги п. 3.26 ДБН 360-92**, оскільки розташована на відстані 11,0 від власного житлового будинку, а повинна знаходитись у глибині двору не ближче 15,0 від вікон житлових будинків, в тому числі сусідніх садиб. Сарай літ. В, розташований на відстані 0,7 м. від межі із садибою АДРЕСА_2 та господарської будівлі на цій же садибі, що порушує будівельні та протипожежні вимоги п. 3.25* ДБН 360-92**, тоді як для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань від межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м, при цьому повинно бути забезпечено влаштування необхідних інженерно - технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Гараж літ. Г зведено на спільній межі із садибою АДРЕСА_3, що порушує будівельні норми п. 3.25* ДБН 360-92**. Каналізаційна споруда літ. Я, розташована на відстані менше ніж 15 м. від власного житлового будинку та житлового будинку АДРЕСА_2, що порушує вимоги п. 3.26 ДБН 360-92**.
Отже, доказами, що містяться в матеріалах справи, достовірно підтверджено, та проти чого не заперечував у судовому засіданні суду першої інстанції позивач, житловий будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1, побудовані на земельній ділянці, що не була відведена позивачу у встановленому законом порядку і позивач не є власником вказаної земельної ділянки.
Крім того, позивач у судовому засіданні суду першої інстанції визнав, що проектна документація на самовільне будівництво відсутня, будинок, прибудови, господарські споруди в експлуатацію не введені.
Також, позивачем не надано доказів про те, що він звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта в експлуатацію і йому було відмовлено.
Крім того судом встановлено, що житловий будинок та прибудови за адресою: АДРЕСА_1, виконані з порушенням будівельних та санітарних норм, про що свідчить обстеження самочинного будівництва.
Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права власності на самовільне будівництво немає.
Також обґрунтовано суд першої інстанції дійшов висновку стосовно того, що нормами діючого законодавства не передбачено перехід у спадщину прав забудовника померлої особи, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, а до спадкової маси після смерті батьків позивача входять будівельні матеріали з яких виконано із порушенням будівельних та санітарних норм самочинне будівництво.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді