Головуючий суду 1 інстанції - Рудська С.М.
Доповідач - Галан Н.М.
Справа № 1207/9595/12
Провадження № 22ц/782/834/13
21 березня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Галан Н.М.
Суддів: Лісіциної А.І., Фарятьєва С.О.,
при секретарі: Тищенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29 січня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,-
15.08.2012 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним позивачці гаражем, за адресою:АДРЕСА_1, звільнити вказане приміщення та повернути в користування ОСОБА_3
Рішенням суду, яке оскаржується, позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено у повному обсязі. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним ОСОБА_3 вищезазначеним гаражем,звільнити гараж та повернути у користування позивачки в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.
Згідно зі ст.213 ЦКП України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вірно було встановлено у судовому засіданні, позивачка є власницею спірного гаражу (а.с.8-13), а тому вона має законне право володіти, користуватися та розпоряджатися цим гаражем на власний розсуд.
Ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Спірним гаражем користується відповідачка, але на вимогу позивачки добровільно не бажає звільнити гараж.
Відповідно ст..60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянт посилається на той факт, що між нею та позивачкою укладено договір найму гаража на невизначений строк, а тому позивачка повинна була повідомити її у письмовому виді про розірвання договору найма.
Однак, судова колегія не може погодитись з апелянтом на тій підставі, що в супереч вимогам ст..60 ЦПК України апелянтом не надано доказів укладання договору найму гаражу.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду,а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
З матеріалів справи вбачається, що з дозволу позивачки відповідачка користувалася спірним гаражем, ніякої плати за користування не сплачувала, тобто відсутні істотні умови укладання договору оренди.
У відповідності до вимог ст..61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання апелянта на дану норму в сенсі визнання фактів, встановлених постановами про відмову у порушенні кримінальної справи, є хибними.
Ст.61 ч4 ЦПК України наведено перечень обставин, які не підлягають доказуванню, але відсутні посилання на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Власник майна має право вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не надано.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до вимог 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304,307, 308 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена в продовж 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: