Справа № 427/1229/13-ц
Провадження № 2/427/997/13
22.03.2013 року
Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Логвіної Л.С.,
при секретарі Свєтові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Позивач звернулась до суду з позовом та уточненням до позову, в якому вказує, що відповідачка - ОСОБА_2, її бабуся, у травні 2011 року звернулася до позивачки з проханням позичити їй грошей у сумі 21 000 гривень. 11 травня 2011 р. позивачка передала відповідачці обумовлену суму, про що оформили договір грошового та майнового зобов'язання та відповідною розпискою. Відповідно до укладеного договору та розписки, кінцевою датою повернення коштів є 11.05.2012 р. та відповідачка зобов'язалася у цей час здійснити повернення 21 000 гривень. Також у договорі, було обумовлено, що у разі не повернення грошей у встановлений строк, відповідачка зобов'язується передати на ім'я позивачки у власність належну їй 1/2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, а також свідоцтва про право на спадщину. Відповідачка в обумовлений строк гроші не повернула, в травні 2012 р. відповідачка у виконання умов укладеного договору, передала позивачки ключі від 1/2 частки будинку, правовстановлюючі документи на нього, та вона переїхала мешкати у цю квартиру.
З того часу позивачка мешкає за зазначеною адресою, на теперішній час самостійно несе усі відповідні витрати по утриманню будинку, сплачує за комунальні послуги, зробила ремонт, обробляє земельну ділянку. Увесь цей час позивачка добросовісно користується та володіє даною квартирою та вважає себе її власником. Однак, на початку листопада 2012 року до неї звернулася відповідачка з вимогою про повернення їй права власності на будинок, про звільнення житла та заявила претензії щодо правомірності права власності позивачки на 1/2 частку житлового АДРЕСА_1. При цьому, відповідачка мови про повернення наданих їй грошей у розмірі 21 000 гривень не веде і зі слів останньої повернути їх, на час пред'явлення зазначених вище претензій та вимог, не може.
Позивачка просить визнати за ОСОБА_1 право приватної власності 1/2 частки житлового АДРЕСА_1 загальною площею 73,1 кв. м., житловою площею 39,8 кв. м., до якого належать господарські будівлі і споруди: «Б» - 1/2 частка сараю, «О» - літня кухня, «Н» - гараж, «У» - сарай, «С» - сарай, «Р» - душ, «П» - вбиральня, «Ф» - погріб, «Т» - яма для води, № 1-2 - огорожа, І - замощення.
У судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву де просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволені.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить винести рішення на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 1/2 частка житлового АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № 170 від 05.07.1993 р. виданого Госпрозрахунковим бюро по приватизації житла та зареєстрованого у Свердловському бюро технічної інвентаризації 29.10.199 р. за № 2369/11, а також свідоцтва про право на спадщину АВЕ № 285114 від 11.11.1999 р., виданого завідуючою Першої Свердловської державної нотаріальної контори і зареєстрованого у реєстрі за № 1199 та зареєстрованого в Свердловському бюро технічної інвентаризації 06.12199 р. за № 2369/11.
Згідно копії технічного паспорту від 10.01.2012 року, АДРЕСА_1 має загальною площею 73,1 кв. м., житловою площею 39,8 кв. м., та до нього належать господарські будівлі і споруди під літерами: «Б» - 1/2 частка сараю, «О» - літня кухня, «Н» - гараж, «У» - сарай, «С» - сарай, «Р» - душ, «П» - вбиральня, «Ф» - погріб, «Т» - яма для води, № 1-2 - огорожа, І - замощення.
В копії договору грошових та майнових зобов'язань від 11.05.2011 р. вказано, що ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 у боргу грошові кошти в сумі 21 000 грн., у випадку неможливості повернення грошових коштів відповідач передає позивачеві належне їй майно, а саме 1/2 частка житлового АДРЕСА_1 Відповідно до розписки від 11.05.2011 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 21 000 грн.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 527 ЦК України встановлює, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. На підставі ст. 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 328 ЦК України, визначає підстави набуття права власності, а саме: право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У судовому засіданні встановлено, що зобов'язання ОСОБА_1 не виконані, таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими. На підставі викладеного суд вважає визнати право приватної власності за ОСОБА_2 на дану квартиру.
На підставі ст.ст. 328, 331, 376, 392, 526, 627, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-15, 31, 60, 118-120, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частку житлового АДРЕСА_1 загальною площею 73,1 кв. м., житловою площею 39,8 кв. м., до якого належать господарські будівлі і споруди: «Б» - 1/2 частка сараю, «О» - літня кухня, «Н» - гараж, «У» - сарай, «С» - сарай, «Р» - душ, «П» - вбиральня, «Ф» - погріб, «Т» - яма для води, № 1-2 - огорожа, І - замощення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ Л.С. ЛОГВІНА